Економіка ідей

У цивілізованих країнах вважається, що все багатство країни складається з трьох частин: землі, усього, що знаходиться на землі та інтелектуальної власності. Вона — могутня продуктивна сила. За різними оцінками, в капіталі промислових, інженерних, торговельних фірм розвинутих країн 30—60% становить зареєстрована інтелектуальна власність, а вартість нових технологій іноді досягає 80% вартості самої фірми. У той же час Україна не може ввійти до світової економічної спільноти з неопрацьованою сферою інтелектуальної власності, яка є однією з головних сфер економічних стосунків у ЄС та інших міжнародних організаціях. Тому сьогодні проблеми захисту інтелектуальної власності набувають ключового значення на шляху інтеграції до світової спільноти. Про це йшлося на XII Міжнародній науково-практичній конференції «Захист інтелектуальної власності», в роботі якої взяли участь фахівці з України, Росії, Білорусі, Грузії, Таджикистану, Молдови, Казахстану, Латвії та Литви. Учасники говорили про особливості захисту прав інтелектуальної власності й зійшлися на думці, що цей і попередні форуми були для країни загалом, власне, 12 кроками назустріч цивілізованості в сфері інтелектуальної власності.

ПРОДУКТИВНА СИЛА

Крим став своєрідним локомотивом у розв’язанні цієї проблеми. Пояснення дуже просте — за науковим і науково- технічним потенціалом Крим посідає, за різними оцінками, 4-е—7-е місце в країні. В автономії нараховується 13,5 тисяч учених і фахівців, у тому числі 400 лікарів і понад 2 тисячі кандидатів наук. У Криму функціонує 52 науково-технічні організації, що виводить його на 8 е місце серед регіонів України. У Криму першою в країні було створено Таврійську асоціацію інтелектуальної власності. У I кварталі 2008 року в Криму в реалізації наукових і науково-технічних робіт брали участь 2522 людини, хоча за весь 2007 рік у цій сфері працювали лише 1811 осіб. Інноваційні технології та методи організації виробництва, захищені правами інтелектуальної власності, стають у Криму все більш запитаними. Так, програма розвитку промислового комплексу АРК на 2008—2011 роки, нещодавно затверджена Радою міністрів Криму, передбачає виробниче використання різного роду об’єктів інтелектуальної власності в 50 відсотках заходів. Плани розвитку АПК Криму передбачають використання інтелектуальної власності як продуктивної сили у від 30 до 60% заходів: більше — у виноградарстві, менше — у тваринництві. Особливо інтелектуально ємним обіцяє бути відроджуване ефіроолійне виробництво, концепцію якого цього місяця затверджено Верховною Радою АРК — від нових запатентованих сортів ефіроносів, до нових технологій переробки сировини і нових для нас машин — інновації становлять до 80% програми.

ЧЛЕНСТВО У СОТ Й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Сьогодні компанії все більше піклуються про отримання та підтримку своїх патентів як про кращий засіб посилення своєї конкурентноздатності. Наприклад, темпи розвитку Японії, починаючи з 1945 р., переважною мірою, якщо не повністю, було пов’язано з використанням досягнень інтелектуальної сфери, яка була широко використана в програмі «наздогнати лідера». Реальністю глобальної економіки стали торговельні марки, які дозволяють ідентифікувати виробника товару з будь-якої точки земної кулі. Сьогодні багато які торговельні марки, такі як, наприклад, Coca-Cola, Marlboro, IBM, Microsoft, Yamaha мають для підприємства більшу цінність, ніж заводські корпуси. Торговельна марка — бажана мета, а завод — лише інструмент для виробництва товару, на якому її можна проставити. Компанія IBM, здійснивши агресивний наступ у сфері інтелектуальної власності, забезпечила феноменальне зростання ліцензійного роялті на 3300% — з 30 млн. дол. 1990 р. до $1 млрд. на сьогодні. Наявні дані підтверджують, що понад 80% вартості кожної з цих трьох фірм пов’язані з інтелектуальною власністю і нематеріальними активами. Наприклад, Microsoft за залишковою вартістю основного капіталу оцінюється в $90 млрд. Проте вартість її ринкової капіталізації становить майже $270 млрд. Основна сума додаткових $180 млрд. утворюється за рахунок об’єктів інтелектуальної власності, включаючи торговельні марки, винаходи, комерційну таємницю і ноу-хау.

Завдання України полягає в тому, щоб економіку, яка базується на бетоні й залізі, поступово замінити на економіку, яка базується на ідеях і знаннях. В економіці нового типу багатство повинно забезпечуватися завдяки створенню знань і їх перетворення на цінності.

У Криму, наприклад, уже багато років говорять про економічне використання позначень «кримський», «таврійський», а також регіональних кримських назв «сімферопольський», «феодосійський» і, відповідно, логотипів і місцевих географічних знаків (однак досі для цього не вироблено закони). Кількість раціоналізаторських винаходів і патентів і в Україні, і в Криму, зокрема, впала навіть у порівнянні з радянським часом більше, ніж утричі. У країні триває піратське використання контрафактних комп’ютерних програм і поширення піратських записів. 2007 року правоохоронними органами автономії проведене 1544 перевірки для виявлення порушень у галузі інтелектуальної власності, в ході яких зафіксовано 418 адміністративних правопорушень і 36 порушень карного законодавства.

Вступ 16 травня 2008 р. України до СОТ створює нові виклики інноваційної безпеки України оскільки наше законодавство не орієнтоване на функціонування економіки в жорсткому конкурентному середовищі.

Кабінетом Міністрів України прийнято ряд заходів щодо реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності в митному реєстрі, порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердження стандарту оцінки майнових прав інтелектуальної власності, але несформованість національної інноваційної системи, недостатня ефективність системи охорони та захисту прав інтелектуальної власності перешкоджає розвиткові інноваційної діяльності, утворенню в Україні цивілізованого ринку інтелектуальної власності.

НАШ БАЛАСТ

У нашій країні не створено ефективну систему збору та виплати винагороди авторам, виконавцям, виробникам фонограм, яка істотно спотворює розвиток ринку авторського права та суміжних прав. За даними Рахункової палати України в державі кожного року збирається лише близько 30 млн. грн. винагороди, яка за оцінками експертів становить лише 3% потенційної суми надходжень. До бюджету не надходить значна частина податків, які повинні платити гастролюючі виконавські колективи та окремі виконавці. Останні фактично перебувають поза правовим полем стосунків з авторами, державними установами.

До Верховної Ради України не внесено для ратифікації Угоду про створення Українського науково-технологічного центру, проекти законів щодо приведення національного законодавства в сфері інтелектуальної власності у відповідність із Цивільним кодексом України, (що згідно iз заключними і перехідними положеннями кодексу повинне бути зроблене ще до 1 квітня 2003 р.) і законодавством Європейського Союзу, притягнення до відповідальності за подачу заявок до іноземних держав без попередньої подачі таких заявок в Україні, охорони комерційної таємниці, раціоналізаторських пропозицій, баз даних, порід тваринних.

Як наслідок, неухильно зменшується кількість творців об’єктів права промислової власності (винахідників і раціоналізаторів) як загалом у економіці, хоча в передових країнах світу ці показники ростуть високими темпами. А в Україні загальна чисельність їх 2001— 2006 рр. скоротилася на 13,8%, зокрема, в промисловості — на 40,7%, у хімічній і нафтохімічній промисловості — на 37,2%. Протягом останніх років спостерігається зменшення кількості введених у виробництво раціоналізаторських пропозицій: порівнянно з 2001 р., 2005 року їх стало менше на 26%.

На думку вчених, у нас Кабінетом Міністрів було запропоновано не оптимальну ухвалу щодо змін ставок зборів з реєстрації винаходів, що призведе до безповоротної втрати підприємствами України значної частини винаходів, експансії та монополізації національного ринку іноземними патентовласниками. Вона посилить негативний вплив на результативність винахідницької діяльності, гальмуватиме науково-технологічний розвиток. Так, рядом ухвал уряду України збільшено розмір зборів за реєстрацію сорту рослин у 14 разів, за підтримку сорту — у 59 разів, дії патенту, підтверджуючого отримання майнових прав — в 136 разiв. Це створює серйозні перешкоди і негативні умови для розвитку селекційної справи у вітчизняних наукових установах і вищих навчальних закладах. Разом із тим особливу небезпеку для економіки держави становить несанкціоноване використання незареєстрованих трансгенних сортів рослин, точні масштаби поширення яких в Україні невідомі... І це в той час, коли в інших країнах світу кількість заявок на реєстрацію інновацій і нових товарних знаків зростає. 2007 року в США таке зростання становило 18,8%, Японії — 16,2%, Російської Федерації 42,9%.

Вчені зазначають, що бездіяльність органів виконавчої влади практично призводить до втрати інтелектуальних досягнень у науково-технічній сфері: чинними в нас є лише 20,7 тис. 20-річних патентів на винаходи, з яких 40 % належать іноземним заявникам.

Крім того має місце неконтрольована передача наукових і конструкторських розробок за кордон, витікання з України вітчизняних заявок на перспективні винаходи. У той же час щодо подачі міжнародних заявок відповідно до Договору про патентну кооперацію в розбивці за місцем проживання першого заявника від нашої країни подано 2007 р. лише 84 заявки з рекордної кількості 156,1 штук. При цьому, наприклад, винахідникам iз Республіки Корея надійшло 7,061 заявка, а з Японії — 27,731...