Екзамен — інтернетом

Із початком весни викладачі та студенти Національного університету «Острозька академія» з нетерпінням чекали на важливу подію — Міжнародний семінар з питань розвитку в Україні дистанційної освіти та зустріч із представниками міжнародного освітнього консорціуму eMeReCU. Адже після їхнього останнього візиту до університету незацікавлених у розвитку проекту, який намагається втілити в Україні Євросоюз, не залишилося. Чому?

Міжнародний консорціум eMeReCU (Electronic Multimedia Resourse Centre, Ukraine) запропонував Україні цікаву освітню програму, яка базується на використанні новітніх комп’ютерних технологій. Ідею відразу підхопили Києво-Могилянська та Острозька академії — університети, що завжди так чи інакше зацікавлені в модернізації та вдосконаленні вітчизняного освітнього процесу. Реалізація задуманого — за рахунок коштів та досвіду Європейського Союзу — відбувається в межах програми Tempus, яка полягає у сприянні навчальних закладів Європейської спільноти розвитку вищої освіти у своїх країнах-партнерах.

Не залишилося незацікавлених у розвитку проекту в Острозькій академії ще й тому, що участь у ньому — однозначно перевага. Такі проекти, як eMeReCU, мають велику цінність, адже вони створюють передумови для обміну професійним досвідом, ініціюють обговорення питань якісного розвитку освіти, а також практикують розвиток нових форм підтримки навчальних процесів. Такі проекти, власне, змінюють навіть саме уявлення про навчальний процес, часто виключаючи традиційні методи навчання.

Взагалі для нашої свідомості поняття електронного дистанційного навчання є новим, а тому не зовсім зрозумілим. А, втім, таке навчання слід розглядати як наслідок навчальних та культурних змін, сучасного розвитку інформаційних та комунікативних технологій. Інформаційно-комп’ютерні технології стали головною сферою в усіх галузях освіти, особливо у вищій освіті. Проект eMeReCU презентує нам абсолютно нову освіту, де студент може отримати знання, диплом та кваліфікацію, не виходячи з дому. Створення електронних бібліотек, ресурси яких доступні учасникам програми цілодобово, та підтримка колективної науково-освітньої діяльності, онлайн-курси — все це лише невеликий перелік із того, що пропонує eMeReCU.

На даному етапі розвитку проекту в ньому задіяні: національні університети «Києво-Могилянська академія» та «Острозька академія», які зробили свій внесок у розробку наукових цілей, поставлених проектом, і різних програмних модулів; європейські університети — імені Гельмута Шмідта (Гамбург, Німеччина) та Прикладних наук (Ляйпціг, Німеччина), Відкритий університет Великої Британії та ряд закордонних організацій, таких, як ABi Associates Ltd та Internatuonal Book Agency (Berlin, Germany), фундація Knowledge Transfer та ін. Субпідрядником проекту є Університет прикладних наук.

Отож, на базі Острозької академії — університету, який в Україні справедливо вважається експериментальним майданчиком вітчизняної вищої освіти, — протягом двох днів відбувалися зустрічі та круглі столи, на яких обговорювалися проблеми й перспективи дистанційної освіти колегами із Києво-Могилянської та Острозької академій і закордонними партнерами України із Німеччини та Великої Британії, експертами та координаторами проекту eMeReCU.

Підготовка проекту розрахована на три роки, й нині півтора із них уже пройшли, тобто настав час переходити до конкретних дій: «У Києві, на базі Києво-Могилянської академії планується створити потужний сервер, — розповідає Микола Глібовець, декан факультету інформатики НаУКМА, — на якому розміщуватимуться потрібні студентам інформаційні ресурси — наукова література, книжки та періодичні друковані та інтернет-видання. Ресурси цього сервера будуть у такій же мірі доступні й Острозькій академії. А далі схема проста — ми працюємо із ВНЗ Сходу, Острозька академія працює із ВНЗ Заходу, відкриваючи можливості користування ресурсами сервера все новим і новим освітнім закладам».

А що думають про дистанційну освіту самі студенти?

Ольга РЕШЕТИЛОВА, студентка третього курсу, факультету політико-інформаційного менеджменту:

— Мені така перспектива дуже подобається, адже зараз надзвичайно важко стало вчитися в бібліотеці, користуючись застарілими підручниками. Коли інформація постійно міняється, оновлюється, з’являються цілі масиви знань і водночас заперечується те, що, здається, було вже достовірним, сама суть такого навчання втрачається, адже ти володієш, виходить, уже непотрібною та нікому не цікавою інформацією. Через те це правильно — застосувати нарешті новий підхід до навчання, який би відповідав вимогам часу.

Олександр АНТОНЕНКО, студент другого курсу економічного факультету:

— Дистанційне навчання — це дуже сучасно. Студенти, які захочуть мати справу з програмою електронної освіти, отримують, я б сказав навіть так, цілий комплекс можливостей: хоч би де ти був, можеш сісти за комп’ютер і здати свій іспит, всі твої навчальні матеріали будуть гарно організовані в одному місці, а не розкидані, поскладані по різних поличках чи шафках або позичені, ти можеш сам планувати власний навчальний розклад та власноруч обирати програми для вивчення.