Філософія і публічний простір

У сучасному глобальному світі боротьба за лідерство розгортатиметься у сфері розуму. Тому саме на філософів та інтелектуалів в епоху інноваційного мислення покладена велика місія та відповідальність – знаходження нових сенсів.

За даними дослідників, наразі інтерес до філософії стрімко зростає. До того ж її присутність стає дедалі помітнішою та частішою у громадському та публічному просторі. Водночас досі багато людей сприймають філософію як певне абстрактне явище. Задля спростування цього міфу та підтримки проектів філософського спрямування Український філософський фонд, Інститут філософії НАН України, Академія публічного управління України, Соціологічний центр імені Н.В. Паніної започаткували конкурс філософських стартапів.

«НАШІЙ КРАЇНІ ПОТРІБЕН НОВИЙ ЕТАП ПРОСВІТНИЦТВА»

Насамперед мета конкурсу – привернути увагу до публічних форм філософської дискусії та комунікації, щоб вийти за межі усталених академічних форматів.

«Конкурс вже має свою історію. Ще у 2011-му році була започаткована премія з філософії, яка була спрямована на заохочення філософських публікацій та книжок. Планувалося, що вона буде проводитися кожні 2 роки. Не повинен був стати винятком і 2018-й. Однак на початку року надійшла трагічна звістка про смерть видатного вченого, академіка Мирослава Поповича (протягом багатьох років Мирослав Попович був автором «Дня», експертом і учасником круглих столів газети – ред.). Коли надійшов час думати про конкурс, то усвідомили, що у нашій країні зараз відбуваються цікаві метаморфози в інтелектуальному світі. Так званий бум публічної філософії. У певному сенсі вона існувала завжди, але у широкому інтелектуальному явищі це доволі молоде та приємне явище», – розповідає доктор філософських наук, президент Українського філософського фонду Сергій ПРОЛЄЄВ.

За словами директора Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди Анатолія ЄРМОЛЕНКА, дуже важливою є підтримка та розвиток публічності філософії у суспільстві, посилення її впливу на інтелектуальне життя в Україні.

Здавна філософування розпочиналося як публічна справа на вулицях та площах Афін. Лише у добу Середньовіччя наука і філософія перейшли до університетів. Наразі важко уявити філософію лише у стінах навчальних закладів. Тому важливо її повернення до публічності, але без втрати глибинності. «Філософія не може викладатися та розвиватися лише в науковому середовищі. Вона є чинником формування громадянського суспільства. Наразі в усьому світі філософія виходить у публічний простір. Наприклад, в Німеччині деякі філософські проекти починалися у вигляді дистанційного навчання, а згодом через попит з боку пересічних громадян переросли у публічні.  Це актуально у світі пост-правди та пост-моралі, в якому ми живемо. Нашій країні потрібен новий етап просвітництва, де інтелектуали і філософи будуть допомагати формуванню критичного мислення. Особливо в умовах цифрових технологій, які посилюють роль маніпуляції свідомості. Філософи мають стати хранителями раціональності», – зазначає Анатолій Єрмоленко.

«ЧЕРЕЗ БІЛЬШІСТЬ МЕДІА САМА КРАЇНА НЕ БАЧИТЬ СЕБЕ РОЗУМНОЮ»

Нагадаємо, що у «Дні» завжди було особливе ставлення до філософії. Свідченням цього було створення ще в перші роки існування газетної рубрики «Лавка філософа». Одним із перших її авторів став український філософ зі світовим ім’ям Сергій Борисович Кримський. Згодом долучилися інші автори, відомі наразі всій країні.

«Завдяки щасливому повороту долі я познайомилася з Сергієм Борисовичем Кримським, який став нашим автором, другом та вчителем. Він був надзвичайно легкою та мобільною людиною. Якось я йому подзвонила і розповіла, що нам запропонували провести презентацію у Дніпрі. Він одразу відповів, що чудово, поїхали. Яка це була зустріч! З цих подорожей я відчула, яка колосальна потреба у нашого народу говорити про розумне доступною мовою, –  розповідає головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА. – Довгий час нам писали дуже відомі люди, а потім підійшло молоде покоління: Андрій Баумейстер, Олег Хома, Сергій Секундант. Україна має колосальні «поклади» філософських думок. Шкода, що не всі медіа живуть у цій реальності. Через це сама країна не бачить себе розумною. Варто виробляти відповідний контент. Так, завдяки публікаціям у газеті, про Сергія Кримського дізналося не лише академічне середовище, але і публічний простір».

«НАШЕ СУСПІЛЬСТВО ДОРОСЛО ДО РІВНЯ ЗАПИТУ ФІЛОСОФСЬКИХ ДУМОК…»

Поняття конкурсу філософських стартапів може викликати питання. Зазвичай стартапом називають нове підприємство чи ініціативу. Натомість на конкурсі були представлені проекти, які мають досить поважний вік існування. А, так би мовити, патріарху – Міському філософському клуб «Позиція» цьогоріч вже 16 років. З формального погляду це не стартап. Але публічна філософія в Україні є одним великим інтелектуальним стартапом. Тому все, що долучається до неї, має право називати себе стартапом. Як наголосив доктор філософських наук, професор Олег ХОМА, це «перший у вітчизняній інтелектуальній історії захід, учасниками якого стали самодіяльні філософські ініціативи, що останніми роками стали помітним соціальним явищем».

Цікаво, що більшість стартапів є регіональними. Це означає, що філософія не зосереджується лише на столиці, а прогресує в інших містах. Проекти дуже різноманітні, а їх у конкурсній програмі загалом було 13. Ще 2 брали участь позаконкурсно. Варто зазначити, що кожен з проектів не перетинається з іншим.

Організатори запевнили, що було важко обрати переможця, адже всі стартапи, представлені на конкурсі, вже перемогли. «Наш конкурс – на зразок конкурсу краси, який з логічної точки зору неможливий. Там усі красуні, з яких важко обрати найкращу. Ми отримали неймовірне задоволення від розгляду проектів, які ви надсилали. Не можна оминути внесок кожного проекту у розвиток суспільства. Приємно, що наше суспільство доросло до рівня запиту філософських думок, а наше філософське середовище нарешті починає задовольняти цей запит», - наголошує Олег Хома.

Кожен проект отримав свою нагороду у певній номінації:

1.            Філософський альманах «Метанойя», Чернівці (проект починався 2010 року в Горлівці, продовжився у Чернівцях) подавач – Світлана Балінченко).

2.            «Філософська лабораторія» (дискусійний клуб), Чернівці (подавач – Світлана Балінченко).

3.            Міський філософський клуб «Позиція», Миколаїв (подавач –  Ігор Шпачинський).

4.            «Позитивний сценарій перспективного розвитку України», «Спільний проект» – міждисциплінарна міжрегіональна група незалежних дослідників, Київ (подавач –  Олександр Тертичний).

5.            Освітній проект «Школа Глядача», програма «Феноменологія простору», Одеса (Подавач – Ольга Барановська).

6.            «Лікей», дискусійний клуб, Київ (Подавач – Катерина Демерза).

7.            «Магелановий човен», дискусійний клуб, Львів (подавач – Павло Бартусяк),

8.            «Філософський форум», Черкаси (подавач –  Анжела Бойко).

9.            Журнал «Про|странство», Одеса (подавач – Євгенія Селезньова).

10.          «Семінар дослідників східних філософій» (подавачі – Завгородній Юрій, Стрелкова Анастасія).

Два проекти відзначили номінацією на Гран-прі:

1. Plato’s Cave, дискусійний клуб, Київ (подавачі – Засновник і організатор Plato’s Сave Руслан Мироненко, засновниця Art of Mind, адміністратор і головний редактор Plato’s Сave Ксенія Зборовська).

2. Освітній проект «Intellectuarium», Одеса (подавач – Моцаренко Катерина).

І володарем Гран-прі став Cafe philosophique Lviv, дискусійний клуб, Львів (подавачі –  Роман Оксенюк, Володимир Євтушенко)

Після нагородження відбулася конференція, на якій учасники дискутували про чинники розвитку філософії серед неспеціалізованих спеціальностей та співпрацю між громадським сектором і академічним середовищем.

ЗАГРОЗА БАНАЛІЗАЦІЇ

Наскрізною темою обговорення протягом усієї зустрічі було недопускання зведення публічної філософії до баналізації.

«Поки ми самі не знаємо, як чинити з популяризацією філософії. Варто налагоджувати іншу методологію, у якій не було би баналізації та спрощення. Нам потрібно так формувати запитання до аудиторії, щоб вони були на часі. Ми маємо зрозуміти, що аудиторія здатна сприймати важкі теми. Якщо ми упустимо цей момент, то підемо в маркетинг. Потрібно вирощувати не просто споживачів, яким ми «пережували» інформацію. Так вони ніколи не навчаться мислити. Насамперед ми повинні їх виховувати та піднімати до високого рівня усвідомлення інформації», – розповідає Ксенія Збаровська, засновниця Art of Mind і головний редактор проекту Plato’s Сave, який був представлений на конкурсі.

Окрім тем, пов'язаних із публічністю філософії, також прозвучала ідея інтеграції філософії в інші напрямки життя. Одна з них – це участь філософів у містобудуванні.

 «Як це не дивно, але у забудовників є попит на участь філософів у містобудуванні. Зазвичай вважається, що забудовники є поганими людьми. Але ми також розуміємо, що це невідворотній процес. Ми не можемо постійно жити у старих будинках. Будівлі — це один з найважливіших продуктів якості нашого життя. І забудовники теж хочуть робити це якісно та гарно. Для будь-якого продукту замовляють маркетингове дослідження. Так само для забудов необхідне дослідження від урбаністів або від філософів. Однак варто зауважити, що урбаністика без філософії є державними будівельними вимогами, тобто суто технічними вимогами. А філософи шукають сенси того, що несе дім для мешканців та яким він має бути зроблений», — зазначає Євгенія Селезньова, яка представляла журнал «Про|странство», один зі стартапів, що брав участь у конкурсі.

Наприкінці конференції головний редактор газети «День» Лариса Івшина запропонувала засновникам стартапів та представникам філософського середовища об’єднатися на сторінках «Дня». «Ми творимо розумний світ протягом 22-х років. Суспільство оновлюється та прагне нових сенсів. Закликаю авторів стартапів долучитися до нас, аби зробити окрему гілку на нашому сайті. На ній будуть публікуватися анонси різноманітних подій, присвячених питанням філософії. Таким чином відбуватиметься поширення інформації серед людей. Згодом на основі подібних заходів писатимуться рецензії та статті», — зазначила Лариса Олексіївна. Ідея отримала однозначне схвалення.

БЛІЦ

«Філософія – це місце, де людина живе»

Роман ОКСЕНЮК – про виклик і позитиви публічності

Одразу після заходу «День» поспілкувався з одним із засновників клубу Cafe philosophique Lviv Романом ОКСЕНЮКОМ.

- Як виникла ідея створення проекту?

- Проект починався як маленька спільнота зацікавлених у філософії людей. На початку ми збиралися у кав’ярні. Це дозволило нам зберегти дух свободи, рівність спілкування та незаангажованість авторів. Згодом зацікавлених людей стало більше, і ми перейшли у ширші аудиторії. Кафе – це моя спроба зробити зрушення в академічному середовищі. На момент створення відгуку з їхнього боку не було. Тому ми перейшли в публічний простір, де маємо змогу залучати кращих фахівців не лише з університетів. Сам проект вирішує декілька завдань: показати, що в Україні є достатній рівень академічної філософії та філософів, представити їх у публічному просторі та зруйнувати міфи. Наприклад, що філософія – це абстрактна річ, яка говорить про далекі речі. Насправді філософія – це про близьке людині, про її світ та існування. Місце, де вона власне живе.

- Чим ваш проект відрізняється від лекцій в університетах?

- Ми залучаємо філософів, які мають що сказати. Ми не пропонуємо їм теми. А пропонуємо розповідати про те, що їх найбільше хвилює, чим вони власне займаються. Таким чином, виникає глибока емоційна зацікавленість як автора, так і слухачів. Це робить лекції цікавішими.

- Ваше ставлення до рівня вищої філософської освіти в Україні?

- Є багато недоліків. Це загалом проблема нашої вищої освіти, яка переноситься і на філософські факультети. Якщо порівнювати з французькими університетами, то у нас багато займаються профанацією філософії, філософських дослідженнях. Проблема в тому, що у нас філософія ще на стадії заснування. Поступово ми позбуваємося пострадянської спадщини та йдемо від ідеалогізації підручників.

- Чи потрібно філософії прагнути до публічного простору?

- Тут є ризик профанації. Коли філософія іде в маси, то з’являється спокуса давати прості відповіді на деякі дуже складні питання. Ніби комусь сказати рецепт, як жити. Філософія стимулює кожного шукати цей рецепт, а не брати у іншого. Це ознаки антифілософії та загравання з публікою.

- Але філософія не може бути відокремленою.

Філософія не є відокремленою. Також вона не повинна замикатися, бо це один з її недоліків. Відомо, що істина народжується у суперечці. Це один з критеріїв, яким можна відрізнити хорошу філософію від поганої. Людина іде в публічний простір та розказує свою ідею, не боячись критики. Натомість вона дискутує та відстоює власну ідею, не зраджує своїй думці. Перебування філософських ідей у публічному просторі – це плюс для публічного простору.