Генеральна прокуратура перевіряє військкомати

Генеральна прокуратура взялася перевіряти військкомати щодо факту порушень під час призову на військову службу, зокрема, коли розпочалася часткова мобілізація населення. Таких історій у народі поширюється чимало: коли на службі опинялися чоловіки, у яких троє дітей і дружина вагітна четвертим, коли воювати не дозволяв стан здоров’я тощо. Командири, яким небайдужа доля таких сімей, намагалися шукати різні шляхи, щоб повернути мобілізованих чоловіків додому. Тепер же з’явиться законна можливість поїхати з фронту тим, хто взагалі не має бути призваним на службу. Інша справа — чи вони захочуть повертатися. Експерти наголошують: коли Генпрокуратура доведе факти незаконного призову, то, щоб усунути наслідки порушення закону, військових мають демобілізувати, а  тих, хто це допустив, покарати — оголосити догану чи взагалі звільнити.

Інше питання — як так вийшло, що такі порушення мають місце. Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, пояснює, що правила, за якими мобілізовують населення, останніми роками узагалі не переглядалися і не змінювалися.

«Цей закон про мобілізацію просто було переписано зі старих радянських правил.  Тоді всі працювали на державних підприємствах, бо не було приватних, а військкомати ішли вибірковим шляхом — як у кожному з них склалось, за таким порядком і працювали. Правила мобілізації фактично не були чинними ще з 1945 року. Коли востаннє демобілізація відбулася, після того на практиці ці правила не застосовувалися, нічого досконально не переглядалося і не змінювалося. Ніхто не оцінював, чи відповідають ці правила життю. І тут юрисконсульти мали б оцінити, наскільки правильно проводиться мобілізація сьогодні», —  коментує Олександр Банчук.

Експерт радить оновити закон про мобілізацію, спираючись на реалії і навіть враховуючи чисто людський підхід. Наводить приклад: є випадки, коли годувальник усієї родини одночасно і приватний підприємець, його залучають до армії, а те, що він отримує за службу у ЗСУ, не покриває його попередніх доходів. Або ж хтось працює на державній службі, має військову підготовку чи військовий досвід, і міг би стати в пригоді. Такого аналізу ніхто не робить при призові. Може, за умов війни це і недоречно, але змінювати законодавство однозначно треба.

Перевіряє ГПУ військкомати також на те, наскільки законно використовувались кошти для здійснення призову, чи були факти протиправного використання інформаційних баз військкоматів для призову на службу до незаконних військових формувань, які посягають на територіальну цілісність України. А також оголосили боротьбу з корупційними схемами. І тут вже є перші спіймані ластівки: ГПУ виявила шість «епізодів вимагання неправомірної вигоди».

«Військовий комісар разом із командиром однієї з частин за посередництва цивільної особи вимагали за прийняття на військову службу та отримали від трьох громадян по 600 доларів США та ще від одного — 1000 євро, — йдеться на сайті ГПУ. — Нагадаємо, кілька днів тому прокуратурою Центрального регіону спільно з працівниками СБУ та міліції викрито начальника військкомату на Вінниччині, який вимагав 1200 доларів у двох чоловіків, що мали бажання вступити на військову службу за контрактом».

Олександр Банчук вважає, що такі випадки можна було розслідувати і раніше, не чекаючи спеціальної перевірки: «Ці факти Міністерство оборони могло виявляти та реагувати, відповідна законодавча база для цього є. Навіть у самій ГПУ є відділ нагляду за військовою сферою. То що їм заважало виявляти корупціонерів у попередні часи? Гадаю, це один із способів для ГПУ показати свою політичну роль, виявити порушення, бо інформація у народі про них поширюється, тому прокуратура мусить на це реагувати».

У самій же Генпрокуратурі обіцяють після завершення перевірки діяти відповідно до закону. «День» слідкуватиме за розвитком ситуації.