Генерали за професорів не відповідають
Нагадаємо — йшлося в ній про збори військових пропагандистів під керівництвом начальника управління пропаганди Міноборони генерала Григорія Темка. Після цього заходу генерала було звільнено з посади.
Ця ухвала керівництва Міноборони пов’язувалася з виступом на зборах пропагандистів професора Миколи Мокляка, який, як зазначалося в публікації, вдався до «гострої критики на адресу Президента, звинувативши його вкупі з урядом в усіх негараздах в країні».
«Я науковець, а не політик. Та навіть політик за тридцять хвилин не зможе звинуватити Президента у всіх гріхах, — зауважив у листі до редакції Микола МОКЛЯК. — Між іншим, я не звинувачував і навіть не робив спроб звинуватити його у всіх гріхах. Президент був мною згаданий лише у двох випадках, котрі, на мою думку, певною мірою пов’язані з виховною проблематикою. Бо, як відомо, проблеми виховання, виховної роботи у будь-якій сфері суспільного життя не можуть бути розв’язані без загальних економічних, соціально-політичних, духовних, правових та моральних реалій нашого сьогодення. Може, Президент та уряд до цих питань не мають ніякого стосунку. Цікаво дізнатись, хто у нас сьогодні з цим погодиться?
У своєму виступі для прикладу я «зачепив» Президента та уряд з огляду на заборгованість у виплаті заробітної платні. Заборгованість бюджетникам ще не погашена за 1996 та 1997 роки. Може, це неправда? Я висловив свою власну позицію з приводу тих механізмів погашення заборгованості, котрі пропонуються нині урядом. Якщо я, як науковець, не маю права на власну думку, то тоді виникає питання, в якому суспільстві ми живемо й працюємо? Невже в демократичному?
Другий раз я «зачепив» Президента з приводу замітки газети «Киевские Ведомости» від 3 квітня 1998 року «Преступники на даче Президента Украины». Тут я теж не критикував потерпілого Президента, а висловив свою власну позицію щодо покарання зловмисників.
Виникає питання, за що тоді звільнили генерала Г.Темка? Чому особисті висловлювання цивільного вченого є підставою для звільнення з посади генерала? Він свою промову присвятив постановці завдань та виконанню вимог Конституції, Президента України, наказів міністра оборони та інших керівних документів з питань підвищення бойової готовності, морального духу, проблем виховання воїна Збройних Сил.
Що, він мав право зігнати мене з трибуни за те, що я висловлював свої особисті думки? Я що, критикував Президента як Верховного Головнокомандувача? Підсумовуючи мій виступ, генерал-майор Г.Темко сказав, що моя точка зору прямо протилежна тим завданням, які стоять перед структурами виховної роботи Міністерства оборони України, але в тім і є перевага демократичного суспільства, що вони мають право на існування», — зазначає в листі до редакції доктор філософських наук, професор Микола Мокляк.
P.S. Як стало відомо «Дневі», сам генерал Григорій Темко подав позов
до суду на неправомірні дії керівництва Міноборони стосовно нього. Подібного
прецеденту українська армія ще не знала.
Випуск газети №:
№105, (1998)Рубрика
Суспільство