Хоч просиш багато, та візьмеш, що дадуть...
Видання, ставши на захист обділених бізнесменом робітників, помістило на своїх сторінках кореспонденцію «Паї досі не виплачено», припустившись при цьому деяких неточностей, що не міняє суті проблеми. Учепившись за «проколи», Анатолій Вайгін звернувся до районного суду із позовною заявою щодо захисту «честі, гідності та ділової репутації». Виконуючий обов’язки редактора «Вісника Олешшя» Борис Прищепа сказав: «Пан Вайгін оцінив свою честь і гідність у 50 тисяч гривень. У чому ж вина редакції? У тому, що стала на захист беззахисних робітників підприємства-банкрута, яке за рахунок невиплачених паїв продовжує наживатися на пролетарях?».
На третьому судовому засіданнi суддя Віктор Майданік розвіяв думки підприємця Вайгіна на предмет економічного ренесансу за рахунок редакції, у якої таких грошей не було навіть за всі роки радянської влади, і виніс рішення: із журналіста Анатолія Полуфакіна стягнути на користь позивача 100 гривень, а з «Вісника Олешшя» — 200. Однак із цим рішенням непоступливий і принциповий редактор не погодився: «Ми подали касаційну заяву до обласного суду. І, коли треба буде, підемо ще вище», — заявив Б. Прищепа.
До речі, «Вісник Олешшя» — перша в області районна газета, на яку подали в суд за всенародну образу й приниження честі. Досі усі претензії позивачів на астрономічні суми пред’являлися до обласних газет «Наддніпрянська правда» та «Новий день», міської «Херсонський вісник». Поки що з редакційних кас ніхто не одержав навіть сум символічних.
Херсон
