«Хто під час війни знищує протезні підприємства?»

Сьогодні в Україні діє десять протезно-ортопедичних підприємств, які щороку обслуговують десятки тисяч осіб із інвалідністю. В Україні налічується 2,6 мільйона громадян із обмеженими можливостями, з них понад 526 тисяч (зокрема понад 33 тисячі дітей) перебувають на обліку для забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Місяць тому Мінсоцполітики своїми наказами та рішенням уряду вирішив скоротити їхню кількість удвічі, а також ліквідувати об’єднання «Укрпротез». Мотивація такої «концентрації» — економія коштів: «Із метою підвищення ефективності роботи протезної галузі Мінсоцполітики розпочало процес її реорганізації, що відбувається шляхом укрупнення підприємств та приєднання менш потужних до більш потужних. Це дозволить скоротити витрати на адміністративний апарат, модернізувати управління галуззю та покращити якість продукції», — йдеться на сайті Мінсоцполітики.

Натомість громадськість, працівники протезних підприємств, представники влади в регіонах, люди з інвалідністю виступили проти. На думку громадян, які безпосередньо стикаються з проблемою, такі реформи не тільки знищать галузь, а й морально задавлять інвалідів, зокрема й учасників АТО.

— Чи можна знищувати, скорочувати протезні підприємства під час війни? Наказом міністра Мінсоцполітики зливаються Луганське та Донецьке підприємства, також постановою Кабміну заплановано злиття Тернопільського та Львівського. За ними на черзі:  Хмельницького — до Вінницького, Миколаївського — до Одеського, Житомирського — до Київського Абсолютно всі підприємства, які «зливають», є більш рентабельними і успішними, ніж ті, до яких зливають. Згідно з першою постановою, підприємства Луганська і Донецька мають об’єднатися. Це — безглузде рішення:  приєднується більш рентабельне підприємство Луганська до менш рентабельного Донецького. Щодо Львівського, то йому й так підпорядковані цехи шістьох областей. А Тернопільський завод сьогодні — абсолютно ліквідний прибутковий, який має кадри, можливості для існування і розвитку. Зауважу, що всі підприємства обладнано необхідними технологіями, там працюють висококваліфіковані кадри — терапевти, хірурги-ортопеди, реабілітологи, — переконує голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Верховної Ради України Валерій СУШКЕВИЧ. — Нині нашим інвалідам надзвичайно потрібна реабілітація, спеціальні стаціонари та інші матеріально-технічні здобутки, які є на цих підприємствах.. Це говорять представники влади всіх областей, в яких діють такі об’єднання. Наголошу, що реально українська протезна галузь у змозі забезпечити протезуванням усіх наших героїв АТО. Приклад — наші параолімпійці-чемпіони Європи і світу: всі протезувалися в Україні й ходять так, що не помітиш, що на протезі. Я закликаю всіх не витрачати кошти, щоб протезуватися за кордоном. В Україні є де це робити.

Згідно з рішенням уряду, заводи, яких приєднають до інших, стануть філіями — цехами. Раніше така доля спіткала Херсонське, Чернігівське, Чернівецьке підприємства — зараз вони в жалюгідному стані. При цьому Валерій Сушкевич запевняє, що жодної економії коштів від таких рішень не буде: сьогодні держава не фінансує протезні підприємства, вона тільки фінансує протезування людини — в межах цін, затверджених Мінсоцполітики. У той же час протезні підприємства платять податки, дають робочі місця, стають майданчиком для формування  фахових висококваліфікованих команд.

Будь-який інвалід сьогодні має право на протезування за рахунок коштів державного бюджету. Але як, наприклад, інваліду з Тернополя доїхати до Львова? Потрібно, щоб його хтось супроводжував, потрібно десь зупинитися, і то на кілька днів. Потім — додому, через певний час — знову до Львова... На все потрібні кошти, час, здоров’я, нерви. І це може стосуватися наших захисників Вітчизни, героїв АТО.

— Я б хотів нагадати, що 2009 року Україна ратифікувала Конвенцію ООН щодо прав інвалідів. Згідно з нею, будь-який орган влади, який ухвалює рішення, котрі стосуються питань інвалідів, повинен обговорити це питання з самими інвалідами та узгодити його на місцевому рівні. І зараз ситуація складається так, що  громадські організації, інваліди, місцева влада виступають за те, щоб зберегти підприємства, а центральна — за формування шляхом концентрації, — говорить голова Тернопільської обласної організації інвалідів Михайло КОСТІВ.

Добра новина в цій історії — що в серпні цього року збільшено фінансування реабілітації та протезування громадян. Так, у державному бюджеті України на 2014 рік на забезпечення громадян технічними й іншими засобами реабілітації передбачалося 568 мільйонів гривень (потреба — 985 мільйонів). Ця сума на 100% задовольняла потреби дітей і на 51% — інвалідів-дорослих. Разом з тим, 15 серпня прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк «з метою забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації учасників АТО» наказав Мінфіну збільшити фінансування  майже на 233 мільйони. Експерти кажуть, що це досить «рекордна сума», яка дасть змогу підвищити рівень протезування та його доступність.

Сьогодні в Міністерстві охорони здоров’я формують систему ортопедичної реабілітації для учасників воєнної операції на сході. За даними Національної академії наук України, зараз фахівці відповідних напрямів удосконалюють систему збору статистичних даних про пацієнтів з подальшим кількісним плануванням організації протезування та реабілітації. Як визнають самі експерти, дуже важливим є «налагодження прямого контакту між спеціалістами фізичної реабілітації, які ведуть пацієнта, та співробітниками протезних закладів, котрі забезпечують протезування».