Книжки від «польського Амосова»

«Любити Батьківщину, людство і правду» — ці слова в пам’ять про вихованця Московського університету, поляка за походженням Казімежа Пшиборовського вигравійовано на меморіальній дошці в кафедральному римо-католицькому соборі в Кам’янець-Подільському. Знак сповнений глибокого сенсу: безпосередній учень Миколи Пирогова доктор Пшиборовський був найулюбленішим лікарем Подолії. І ось висока формула неначе знаходить нову енергетику взаємодії між українською та польською медициною і культурою.

Вдивляюся в багатства Центру польської медичної книги, що вже четвертий рік діє у складі Національної наукової медичної бібліотеки України. Осередок дружби було створено за підтримки Посольства Польщі в Україні у форматі спільного проекту Окружної лікарської палати у Варшаві та українського форпосту медичного книгознавства. За період співпраці до фондів бібліотеки надійшло 390 книжок польських видавництв і понад 2 тисячі журналів польською та англійською мовами. Чудово видані роботи користуються увагою читачів: у формулярах десятки прізвищ користувачів.

Разом із генеральним директором бібліотеки, заслуженим працівником культури України Раїсою Павленко милуємося колекцією. З особливим пієтетом гортаємо сторінки книжок із зібрання видатного польського кардіохірурга Збігнєва Реліги, передані за сприяння Польської фундації кардіохірургів у дар киянам вдовою чудового лікаря Ганною Релігою. Тут 27 книжок і 66 назв медичних журналів. Низка праць, зокрема, тритомний «Біографічний словник польських лікарів і фармацевтів» належить перу віртуоза хірургії. Тут і біографічне дослідження Яна Осецького про лікаря та науковця, котрий вперше в Польщі пересадив серце.

— Спонукачем плідних контактів нашої бібліотеки можна назвати доктора Кшиштофа Круліковського з Варшави, — говорить Раїса ПАВЛЕНКО. — Побувавши одного дня в залах колишнього палацу Терещенків, що по вулиці Л. Толстого, Кшиштоф спалахнув ентузіазмом, почавши називати ці анфілади також своїми. У записі в книзі відвідувачів Круліковський нагадав, що ще 1863 року прозвучав девіз польських повстанців «За нашу і вашу свободу», що перегукується з нинішніми подіями в Україні. Разом з віце-головою Окружної лікарської палати Варшави Кшиштофом Макухом, також патріотом нашої бібліотеки, вони побували на Майдані. «У цей неспокійний час революції ми стоїмо тут разом із вами, і давній пароль свободи знову заклично лунає», — підкреслив Круліковський.

— Книжки з Польщі, зокрема, видання, заповідані київській бібліотеці Збігнєвом Релігою, надійшли до вас завдяки сприянню керівника консульського відділу польського посольства Рафала Вольського, його справжнього друга. Хотілося б детальніше довідатися про «Польського Амосова».

— Що ж, таке порівняння закономірне. Окрім трансплантації серця, Збігнєв Реліга розробив декілька моделей штучного «мотора життя». Школа у нього американська, в сімдесятих роках польський першопроходець двічі стажувався в кардіохірургічних клініках в Нью-Йорку та Детройті. Протягом шести років очолював Варшавський інститут кардіології, в 2005—2006 роках був міністром охорони здоров’я Польщі в уряді Марцинкевича. Обирався сенатором і навіть балотувався на посаду президента країни.

— Влітку в бібліотеці за участю представників посольства Польщі відбулася презентація електронної версії довідника «Внутрішні хвороби» польського терапевта Анджея Щеклика, перекладеного українською мовою його колегою з Національного медичного університету в Києві професором Анатолієм Свінціцьким, президентом товариства українських лікарів польського походження при Союзі поляків в Україні. Отже, горизонти розширюються?

— Так, це правда. Проте я хотіла б нагадати і про науковий акт з приводу 160-ліття від дня народження легендарного «короля патологів» українського генія Володимира Високовича, що працював у Харкові та Києві, героїчного борця з чумою та холерою, одного з творців інституту бактеріології в Києві. Він народився в польській родині у Гайсині. Бібліотека має у своєму розпорядженні низку прижиттєвих видань великого науковця. Зворушлива подія, що супроводжувалася спеціальною виставкою, привернула увагу польських колег, і на прохання Лікарської Палати ми передаємо туди зведення досліджень про В. Високовича.

— Зовсім нещодавно на запрошення Головної бібліотеки Варшавського медичного університету ви брали участь у ХХХІІ Міжнародній конференції з проблем медичних бібліотек. Чому була присвячена ваша доповідь?

— Вона мала назву «Польський внесок у становлення медицини в Україні». Зокрема, я привернула увагу до постаті лікаря з Одеси Теофіла Вдовіковського, вчителя великого російського та українського хірурга Миколи Скліфософського. Доповідь привернула увагу журналістів низки інформаційних агентств. Але це вже наш другий візит до Варшави, разом зі знавцем медичної біографістики Тетяною Остапенко. Це було запрошення Окружної лікарської палати у Варшаві. Особливий інтерес викликав підготовлений і виданий нашим колективом біобібліографічний унікальний словник «Медицина в Україні», де представлено більше тисячі персоналій українських медиків, і при цьому багато відомостей було віднайдено і наведено вперше. На презентації був присутній віце-маршал Сенату Речі Посполитої Станіслав Корчевський. Бібліотеку було відзначено медаллю Сенату. А наслідком першої поїздки стало підписання угоди про співпрацю між нашою установою та Бібліотекою Варшавського медичного університету.