Колії в майбутнє
Розвиток рейкового транспорту до віддалених районів столиці: очікування та реальність
Київська влада ухвалила рішення продовжити зелену гілку метрополітену до житлового масиву Виноградар. Першими будуть збудовані станції «Мостицька» і «Проспект Правди». Перша буде станцією глибокого закладення, друга — неглибокого, а тунелі між ними будуть збудовані відкритим способом і прокладені один над одним. Будівельні роботи вже розпочалися, об’єкти планують здати в експлуатацію наприкінці 2021 року.
ВИНОГРАДАР: ПІДГОТОВКА
О 9-й ранку представники ЗМІ зібралися на ділянці № 215 неподалік від станції метро «Сирець», щоб долучитися до робочої інспекції ходу будівництва нових станцій. Під цим номером «ховається» діюча вентиляційна шахта для провітрювання тупиків діаметром 10 метрів і глибина яких становить 44 метри. Станцію було збудовано ще на початку 2000-х років. Тепер вона виконує також технічну функцію: кран спускатиме туди необхідне обладнання, а забиратиме землю та будівельне сміття. Уже є дозвіл на розчистку будівельного майданчика в Сирецькому гаю — там із часом з’явиться нова вентиляційна шахта, а цю закриють.
Для людей ліфтів не передбачено, єдина можливість спуститися чи піднятися — доволі круті сходи. Непогана ранкова зарядка виходить, адже 44 метри — це висота приблизно 15-поверхової будівлі. Надягаєш каску, жилет зі світловідбивальними елементами — і вперед, тобто вниз. Звичайно ж, перейти тунелем до «Сирця» поки не можна, оскільки метробудівці встановили захисну перегородку. Таким чином будівельні роботи ніяк не впливатимуть на життя поки що кінцевої станції.
Внизу тунель наразі невеликий. Рейки під нашими ногами — тимчасові, для пересування вантажів. Маневруючи між ними, слід бути уважним — нога легко може провалитися в отвори між дошками. Проте флегматичні працівники «Київметробуду», здається, вже давно звикли до таких незручностей.
Головний інженер проекту будівництва метро на Виноградар Євген ШАТАЙКІН розповів, що крім цього бар’єра, робітники нині займаються прокладанням кабелів, створенням систем димовідведення та вентиляції. На ділянці № 215 також триває підготовка до зустрічі механізованого комплексу, який запускатиметься із майданчика № 214 — майбутньої «Мостицької». Шатайкін наголосив: на цьому етапі значних проблем та відставань від графіка немає. Ділянка має певні особливості: сусідство з озерами, підземна річка, обводнений ґрунт тощо. За словами головного інженера, метробудівники спільно з геофізиками досліджують територію і продумують заходи для зменшення впливу зазначених умов: водозниження, хімічний вплив на ґрунти, щити, які не пропускають вологу.
БОРЩАГІВКА І ТРОЄЩИНА: НЕМАЄ ЗВ’ЯЗКУ
За планами, дві станції після відкриття додадуть до пасажиропотоку зеленої гілки 70 тисяч людей на добу. Деякі кияни нарікають: мовляв, транспортних проблем Виноградаря ці дві станції не розв’яжуть. Вони більше схожі на подарунок від влади майбутнім мешканцям «Варшавського кварталу», який зараз на стадії забудови.
Очевидно, що київське метро останніми роками переживає надмірне навантаження, з яким дуже важко впоратися з наявною мережею станцій та кількістю поїздів. Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ повідомив, що для оптимізації та гармонійного розвитку транспортної мережі допустиму відстань між станціями метро буде збільшено. Нові ДБН метрополітену стануть чинними з 1 вересня. Згідно з ними, максимальна відстань між станціями збільшиться до трьох кілометрів, мінімальна, як раніше, зберігатиметься на позначці 900 метрів. Відстань рахуватиметься від платформи до платформи. Це надасть можливість пересунути в проектах майбутні станції ближче до транспортних потоків та пересадкових вузлів. У нових ДБН зазначено, що нові станції мають будуватися згідно з міським генпланом і детальними планами територій, обов’язково з огляду на генеральні комплексні транспортні схеми міста, наявну мережу метрополітену та інженерно-транспортну інфраструктуру. Розробники техніко-економічних обґрунтувань також будуть зобов’язані враховувати перспективну пропускну здатність ліній.
Заступник голови КМДА Дмитро ДАВТЯН розповів журналістам, що влада зараз домовляється з Європейським банком реконструкції та розвитку про надання кредитів на нові вагони для метро. За найбільш оптимістичним сценарієм вони можуть з’явитися на коліях у другій половині 2020 року. Давтян визнає: багато станцій, особливо центральні, збудовані півстоліття тому, потребують модернізації. Але, хоч транспортна сфера нібито є одним із пріоритетів діяльності міської адміністрації, міський бюджет не здатен одночасно покрити всі потреби. Нині триває ремонт на «Святошині», оновлення для однієї станції обходиться «кишені» Києва щонайменше у 200 мільйонів гривень.
Не менш болючим питанням залишається надійний та швидкий зв’язок віддалених спальних районів із центром міста. Для мешканців Борщагівки літо буде непростим: розпочався ремонт мосту над залізничною колією біля вулиці Сім’ї Сосніних. Це фактично єдина дорога до району і найближчий проїзд до густонаселеного західного передмістя, об’їзди можливі лише через Святошин або Відрадний. Як мінімум на три місяці припинено роботу швидкісного трамвая, який тут слугував альтернативою метро. Тож замість 20 — 30 хвилин до вокзалу жителі району будуть змушені стояти в заторах у розпечених автобусах та маршрутках. «Київпастранс» організував два автобусних маршрути й відновив трамвай-двійку. Але менші та рідші автобуси і нечисленні маршрутки з доволі великим інтервалом не здатні вивезти увесь район на роботу і назад у години пік.
Мешканці Троєщини до годин у заторах уже звикли. Але мрії про метро до Подолу досі жевріють. За останні два десятиліття обіцянок звучало чимало, днями з’явилася чергова новина: мер Києва Віталій Кличко підписав угоду з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) про транспортні консультації. Разом з іноземними фахівцями київська влада хоче розробити техніко-економічне обґрунтування для швидкісного транспортного коридору — такого собі троєщинського трам-трейну. Цей варіант обговорювався давно, проте йшлося про сполучення Борщагівки і Троєщини на основі швидкісних трамваїв, які діють в обох районах, та колій міської електрички.
За умовами нової угоди корпорація має надати КМДА звіт про доцільність розвитку Троєщинського швидкісного транспортного коридору. Він включатиме у себе і технологічні альтернативні варіанти, й інфраструктурні рішення, фінансові характеристики, екологічні й соціальні питання, план експлуатації та управління. Як бачимо, про будівництво поки не йдеться.
