Коли немає надійного даху

В одному із залів через дірявий дах обсипався тиньк разом із ліпним карнизом. «На сьогодні три з чотирьох залів перебувають в аварійному стані. Певна річ, вони закриті для наших відвідувачів», — розповіла на прес-конференції новий директор музею Юлія ПІЩАНСЬКА. За її словами, ситуація погіршилася, коли активно танув сніг, вода просочилася в будівлю, тому впав карниз із ліпниною. На щастя, у цю мить не було відвідувачів, не пошкодилися ні вітрини, ні експонати. «Музей є пам’яткою національного значення, і ми повинні дотримуватися певної процедури, щоб ці приміщення реконструювати. Всі необхідні документи були надані в управління культури, Міністерство культури та в обласну раду. На найближчій сесії облради буде порушуватися питання про виділення коштів  на проектування та реконструкцію. Ми чекаємо відповіді від Міністерства культури, що дозволить нам працювати над цією пам’яткою. Будівля історичного музею не підлягала реконструкції з середини 70-х років минулого століття. Щось трохи ремонтували, на діорамі зроблений якісний ремонт даху, відкритий музей АТО. Але сама будівля історичного музею обділена увагою», — розповідає Ю. Песчанська.

На жаль, аналогічні проблеми є і в інших підрозділах ДНІМ. Завідувачка музеєм «Літературне Придніпров’я» Олена АЛІВАНЦЕВА розповіла, що їхня будівля теж у незадовільному стані. «Насамперед, музей «Літературне Придніпров’я» — найстаріша будівля на центральному проспекті. Йому понад 200 років. Це пам’ятка історії, культури й архітектури. Багато відомих діячів там бували, і він безцінний для історії нашого краю». Двадцять років тому, після трьох рейдерських захоплень, музей «Літературне Придніпров’я» був відкритий, щоправда, без завершення ремонтних  і оздоблювальних робіт на другому поверсі. У такому екзотичному вигляді він діє і нині. «Через відсутність ремонту з часу відкриття  1998 року він зараз перебуває у передаварійному стані. Дах тече — на горищі стоїть майже 30 відер і мисок. Не зроблене мощення — і будівля підмокає знизу.  Будинок огороджений уже понад два роки, тому що від нього час від часу відпадають великі шматки ліпнини та цегли. Ми попереджаємо перехожих про це. Усередині будівлі — грибок, який розповсюдився по всьому периметру першого поверху більш ніж на півтора метри заввишки. Незважаючи на такі обставини, літературний музей вельми активно працює. Ми прагнемо жити всупереч усьому й виконувати те призначення, яке покладено на нас», — розповідає О. Аліванцева.

У незадовільному стані й музей Олени Блаватської та її родини. Цю будівлю віддали на баланс ДНІМ  2004 року з прогнилим дахом та пошкодженими комунікаціями. За допомогою волонтерів і скромної міжнародної підтримки в музеї змогли полагодити дах і допомогли відновити комунікації. Наприкінці минулого року музей Блаватської став пам’яткою національного значення. Проте бюджетні кошти довго не виділялися. Лише в кінці минулого року нарешті були отримані гроші на проектування. На думку директора ДНІМ,   ремонт будівель може тривати не менше двох років і для цього потрібні багатомільйонні кошти, розмір яких буде відомий після проведення експертно-проектних робіт.