Кому дістануться плавні Дніпра?
Мисливські товариства просять Вищий адміністративний суд... знищити нещодавно створений нацпарк «Нижньодніпровський»
За появу Національного природного парку «Нижньодніпровський» херсонські екологи та активісти боролися не один рік. Відповідний указ Президент підписав лише 24 листопада 2015 року, незабаром призначили керівництво новоствореного об’єкта природно-заповідного фонду. Здавалося, питання, чи варто створювати нацпарк та як саме, зняті.
«День» неодноразово писав, що попри незначну кількість заповідних об’єктів на Херсонщині, створення нового нацпарку коштувало чимало зусиль: опір чинили місцеві громади та мисливські товариства. Останні переконували, що нібито при створенні нового заповідного об’єкту не враховуються інтереси місцевих громад. Зокрема, що землі, якими раніше користувалися сільради, тепер відходять до меж національного парку.
«МИСЛИВЦІ ЗВИКЛИ БУТИ ЦАРЬКАМИ»
Ця позиція лягла в основу позову, котрий подали до Вищого адміністративного суду Голопристанська районна громадська організація мисливців і рибалок, ТОВ «Дельта-Люкс» та три сільські ради: сіл Геройського, Рибачого та Великокардашинського. У позові вони просять суд скасувати статус національного парку для нового об’єкту та відмінити президентський указ про його створення.
«Основна причина появи позову — це позиція мисливських організацій, зокрема ТОВ «Дельта-люкс», котре є противником створення парку, — коментує еколог міжнародної благодійної організації «Екологія—Право—Людина» Петро Тєстов. — Вони підбурюють інших виступати проти існування «Нижньодніпровського». Представники Херсонської обласної адміністрації та науковці їздили по сільських радах, що долучилися до позову, та з усіма вели розмови. Але мисливці переконували людей, що все буде погано. Мисливці-регіонали хочуть повернути собі плавні Дніпра. Їм плювати на інтереси України, інтереси Херсонщини, на збереження природи та виконання міжнародних зобов’язань нашої держави. Вони звикли бути царьками і хочуть далі розпоряджатися десятками тисяч гектарів Дніпра та Дніпро-Бузького лиману».
ПРЕЦЕДЕНТ «СІВЕРСЬКО-ДОНЕЦЬКОГО» ПАРКУ
Розгляд справи у суді почався у середині липня, наступне засідання має відбутися 1 серпня. Петро Тєстов був присутній на першому слуханні справи та зазначає, що нацпарк захищатимуть Адміністрація Президента, Генеральна прокуратура та Міністерство екології та природних ресурсів, до того ж, із сильними й незаперечними аргументами. Передусім, парк створено за процедурою, прописаною в Законі «Про природно-заповідний фонд України», а згаданий указ Президента затвердили всі профільні міністерства, тож ніяких суперечок щодо порушення закону не може бути апріорі.
У захисників парку аргументів значно більше, ніж у мисливського товариства. Та зважаючи на непередбачуваність наших судів, екологи просять громадськість по можливості прийти на серпневе засідання, щоб перехилити шальки терезів Феміди на користь збереження парку. Активісти нагадують про прецедент часів президентства Віктора Януковича, коли у суді скасували статус Національного природного парку «Сіверсько-Донецький», що на Луганщині. За словами еколога, позивала Луганська обласна держадміністрація, за скасування парку виступав екс-регіонал та тодішній губернатор області Олександр Єфремов.
АГІТАЦІЯ ВІД ЛЮБИТЕЛІВ ПОЛЮВАННЯ
Зараз ситуація інша: Херсонська обласна держадміністрація підтримує створення «Нижньодніпровського». «З юридичної точки зору справа не вартує виїденого яйця, аргументи позивача про невраховані інтереси сільських рад не мають жодної логіки, — підсумовує Петро Тєстов. — Адже парк створювався виключно на землях державної власності, а землі, якими розпоряджаються сільські ради, взагалі до меж національного парку не входять. Пропозиції сільрад врахували, і межа парку проходить виключно по лінії берега Дніпра, а, приміром, заборонені зони знаходяться у непрохідних диких плавнях. Біля населених пунктів є господарська зона, і якщо отримати ліцензію, тут можна ловити рибу. Також є зона регульованої рекреації, тобто для розвитку туризму, і ніхто не буде забороняти плавати тут місцевому населенню».
Однак ці прості істини продовжують спростовувати мисливські товариства. У нещодавній публікації одного місцевого видання розповідається, що любителі елітного полювання, до яких належить і ТОВ «Дельта-Люкс», після створення «Нижньодніпровського» розгорнули потужну дискредитаційну кампанію. Зокрема, мисливці розповідають місцевим громадам, що відтепер ходити по гриби-ягоди до лісу або випасати поруч із нацпарком худобу не можна.
Десятки гектарів Дніпровських плавнів свого часу роздали в довгострокову оренду саме мисливським товариствам. Паралельно тут з’являлись елітні котеджі та комплекси. Згортати налагоджений бізнес добровільно ніхто не хоче. Екологи відзначають, що в неофіційних бесідах чиновники цю тезу підтверджують: у Дніпровських плавнях розташовані мисливські угіддя, за якими стоять впливові люди. На чиєму боці буде перемога, тепер вирішує Феміда. «День» стежитиме за розвитком подій.
