Конкурс знань чи... сертифікатів?

29 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект «Про особливості вступу до вищих навчальних закладів України у 2015 році». У ньому пропонують, щоб цьогорічні абітурієнти мали право «подавати сертифікати про зовнішнє незалежне оцінювання будь-якого року оцінювання». Тобто той, хто закінчує школу цієї весни, і той, хто зробив це ще під час першого туру ЗНО, 2008 року, матиме однакові шанси для вступу до ВНЗ. Експерти бачать у цьому несправедливість.

• По-перше, рівень знань таких осіб буде суттєво відрізнятись, по-друге, цього року умови ЗНО дещо змінюються, якщо раніше мінімальним балом була цифра 124, то тепер на цю суму балів треба виконати добру частину тестових завдань; з цими ж результатами можна виграти університетський добір. І по-третє, це порушує конституційне право на рівний доступ до освіти.

• Тому Міністерство освіти України та Український центр оцінювання якості освіти критично сприйняли цей законопроект і звертаються до Комітету ВР з питань освіти та науки в жодному разі його не підтримувати. Реєстрація на участь у тестуванні вже добігає кінця, зареєстровано 230 тисяч учасників, з них 26 тисяч — це випускники минулих років, тобто люди готові до нових тестувань. Якщо ж змінити умови ЗНО, абітурієнти будуть розгублені та дезорієнтовані.

• Просуває цей законопроект група депутатів на чолі з заступником освітнього комітету ВР Олександром Співаковським. Раніше він був проректором Херсонського державного університету. Тому експерти вбачають, що хтось зацікавлений у просуванні цього законопроекту і користується зв’язками з колишнім проректором, а нині депутатом.

• Практика, коли у вступній кампанії брали участь сертифікати ЗНО усіх років оцінювання, вже була. Запровадив її колишній міністр освіти Дмитро Табачник 2010 року. Директор УЦОЯО Ігор Лікарчук пояснює, що внаслідок цього роль і значення ЗНО суттєво зменшилася. «2009 року на другий рік після запровадження ЗНО як єдиної форми вступних випробувань до університетів на бакалаврат зараховували маже 86% абітурієнтів, а 2014-го, коли ця норма ще діяла, було зараховано 65—68% абітурієнтів. Процес маргіналізації ЗНО дав свої наслідки. Результати 2008 року не можуть бути адекватними результатам, отриманим 2015-го. Цього року ЗНО переходить на нову методологію результатів, за принципом склав/не склав. Тому зараз ми не уявляємо, як можна порівнювати ці результати. Якщо приносити сертифікати будь-якого року, то один змушений буде складати тести, а інший просто принесе папірець», — додає Лікарчук.

• Від того, яких абітурієнтів набере ВНЗ на навчання, залежить і сам перебіг навчального процесу і що отримаємо на виході. Єгор Стадний, експерт ГО «Центр дослідження суспільства», припускає, що буде частина абітурієнтів, у яких нижчий рівень знань: «Вони вступлять на бюджет чи контракт, незалежно від результатів навчання, університети їх не відрахують, бо самі в цьому не зацікавлені. Ці особи закінчать виші, а в результаті отримаємо випускників, які не зможуть знайти роботу. У Франції 25% першокурсників — це ті, хто не склав предмет, ті, хто потім щось переслуховує, на медичній спеціальності таких людей 82%. Ви десь зустрічали такі показники в українських вишах? Так ми не зможемо розірвати замкнуте коло неякісної освіти, яке починається саме з відбору абітурієнтів».

• До того ж усі питання щодо вступу до ВНЗ прописані у новому законі про вищу освіту. Якщо є потреба вносити якісь зміни, то для цього окремий законопроект не потрібен, необхідно вносити правки у певну статтю вже готового закону. Про ці юридичні колізії та експертні висновки Міносвіти повідомило авторів законопроекту. Однак вони вперто тримають свою позицію.