Коротко / Суспільство

Вандали пограбували могилу Степана Руданського

Виявили це українці Севастополя, які приїхали до Ялти, аби вшанувати пам’ять видатного українського письменника. Українці Севастополя поклали вінок до могили письменника, а також запросили священика, отця Ігоря, декана Кримського деканату Української греко-католицької церкви, який відслужив молебень. Прибувши на могилу, громада була прикро вражена: на могилі бракувало металевої огорожі. За словами отця Ігоря, люди, які роблять такі безчинства, не розуміють, що коять. Священик зауважив, що вандалізм вважається страшним гріхом, оскільки «коли ображають навіть вдову або сироту, вони хоч якось можуть відповісти на образу, натомість людина, яка відійшла в інший світ, ніяк не може за себе постояти». Проте в сучасній Україні часто Бога не бояться і заради металевих огорож втрачають людську подобу. Тепер українці Ялти та Севастополя планують звести не металеву, а стилізовану під металеву, а насправді, пластикову огорожу, щоб унеможливити в подальшому пограбування могили вандалами. І хоча зараз не було прямого (приуроченого до дати) приводу для заходів щодо вшанування письменника, за словами одного з організаторів акції, голови громадської організації Конгресу українців Севастополя Богдана Мороза, українці Севастополя вирішили приїхати раніше, оскільки день народження митця випадає на Свят-вечір, а відвідувати померлих у таке свято вважається гріхом. Пан Богдан додає: «Ми вирішили приїхати першого грудня, оскільки для українців цей день є знаковим, це день волевиявлення». Богдан Мороз сподівається також, що «у квітні, коли Україна відзначатиме круглу дату — 140 років від дня смерті митця, ми приїдемо більш масово, зустрінемося з українцями Ялти і належно вшануємо пам’ять Степана Руданського», повідомляє Катерина ІВКОВА, Севастополь.

Криворізькі ботаніки перемогли в конкурсі проектів підтримки біорізноманіття

2012 року міжнародний екологічний дослідний конкурс «The Quarry Life Award», що його компанія HeidelbergCement проводить в 18 країнах світу, вперше проходив і в Україні. Конкурс дослідників, за задумом організаторів, має підтримати біологічне різноманіття на техногенно порушених землях. Завданнями конкурсу були пошуки нових наукових ідей і розробка нових технологій щодо збереження та підтримання біологічної різноманітності на території кар’єрів. Українські вчені, дослідники та студенти вразили журі своєю активністю, представивши понад 20 проектів, вже апробованих у різних кар’єрах. Із цих 20-ти журі відібрало п’ятірку топових проектів, що стали фіналістами конкурсу. Цікаво, що у незаангажованому он-лайн голосуванні самі учасники конкурсу підтримали молодих вчених Криворізького ботанічного саду НАН України Юлію Ярощук, Інну Михайленко, Олександра Долину на чолі з Олексієм Сметаною і наукового співробітника Інституту проблем природокористування та екології НАНУ Сергія Сметану (Дніпропетровськ). Вони набрали понад 5000 голосів. Автори проекту «Створення транспортабельних центрів біорізноманіття у Жовтокам’янському кар’єрі» (Апостолівський район) розробили проект, запропонувавши висаджувати у кар’єрах рідкісні рослини за допомогою спеціальних ящиків-контейнерів, у яких ці рослини вже змогли прижитися. На думку члена журі, професора, доктора біологічних наук Олександра Пахомова, журі «підкупило» те, що дослідники пропонують залучення людини в процеси більш швидкого освоєння техногенно порушених територій. Друге місце вибороли науковці Донецького ботанічного саду, третє місце розділили київська та мелітопольська команди, повідомляє Володимир ДУМАНСЬКИЙ, Кривий Ріг.

У «Замку Радомисль» відродили стародавні технології виготовлення паперу XVII століття

В історико-культурному комплексі «Замок Радомисль», що на Житомирщині, відновлено середньовічну папірню, де виготовляють папір за технологією XVII століття. Подію приурочили до святкування 400-річчя заснування першої в центральній Україні папірні, що знаходилася свого часу на місці замку. Не випадково саме на цьому місці 1612 року архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький заснував першу в центральній Україні фабрику з виробництва паперу з коноплі, льону і кропиви. На гранітній скелі, оточеній водою з усіх боків, виросла фортифікаційна споруда. Виготовлений папір за течією річок Мики, Тетерева та Дніпра на плотах сплавляли до Лаври. Вже 1616 року на радомишльському папері було надруковано першу книгу Києво-Печерської лаври — «Часослов». Приблизно через 80 років під час Руїни папірню було зруйновано і лише нині, через 300 років, відновлено. У ХVІІІ ст. від неї залишились руїни, на яких наприкінці ХІХ початку ХХ ст. збудували нову промислову споруду — млин. Після отримання Україною незалежності млин виявився занедбаним і фактично повторив долю папірні, перетворившись у міське звалище. Завдяки старанням фундатору історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» та громадському діячу, лікарю Ользі Богомолець занедбані приміщення на заболоченій, засміченій території за 5 років вдалося перетворити на оазис збереження історичної спадщини, культурного розвитку та туризму. Сьогодні у комплексі розташовано єдиний у світі музей української домашньої ікони «Душа України», концертну залу тощо. Відсьогодні відвідувачі історико-культурного комплексу зможуть спостерігати за виготовленням старовинного паперу. У майбутньому за допомогою друкарського верстату на щойно виготовлений папір можна буде наносити і текст, повідомляє прес-служба Ольги БОГОМОЛЕЦЬ.