Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Дитячій лікарні подарували медичне обладнання

Надсучасний апарат штучної вентиляції легень для новонароджених з’явився в Рівненській обласній дитячій лікарні. Завдяки такому обладнанню рятують життя немовлятам, які народилися з вагою від 500 грамів, пояснюють лікарі. Апарат вартістю 200 тисяч гривень для закладу презентував Фонд допомоги дітям Чорнобиля Зенона Матківського. На сьогодні Рівненщина — одна з лідерів за рівнем народжуваності. Тим часом, для значної кількості немовлят необхідна медична допомога. «Щороку в обласну дитячу лікарню потрапляє 350 — 400 новонароджених дітей із районних та міських пологових будинків. Фактично 250 із них потребує штучної вентиляції легень. Тож наявного в нас обладнання у повній мірі не вистачало, — пояснює Михайло Кулик, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених Рівненської обласної дитячої лікарні. — Апарат штучної вентиляції легень для новонароджених «Біркап-750», який презентував для лікарні Фонд допомоги дітям Чорнобиля Зенона Матківського, використовують медичні заклади Європи, адже він — один із найпотужніших». Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне.

У Черкасах відкрилася виставка художньої фотографії

«Моя найкраща фотографія 2010» — фотовиставка з такою назвою відкрилася 16 січня у залі нового торгового центру «Хрещатик-Сіті», що поблизу податкової адміністрації. В експозиції представлено 95 найкращих робіт із приблизно 500, які були надані 59-ма черкаськими любителями фото. Ініціатор заходу — громадська організація Черкаський міський фотоклуб «Позитив» за підтримки управління культури та туризму Черкаського міськвиконкому. Організатори вирішили не обмежувати учасників у певному жанрі, а прагнули просто показати кращі фото минулого року. Тому на виставці представлені роботи абсолютно різних жанрів: пейзаж, портрет, макросвітлини, абстрактні тощо. Один із учасників фотовиставки, черкаський фотограф Ігор Бутенко, розповідає, що в такому заході бере участь вперше. «Захоплююсь фотографуванням уже понад сім років, а от професійно — лише останні роки три. На виставці представлена моя світлина, яку вважаю однією з найкращих своїх робіт за останній рік. Звичайно, хотілося б більшого формату фотокарток, адже в А4 інколи не всі деталі можна розгледіти, які прагнув показати автор. Проте я вдячний організаторам за надану можливість продемонструвати черкасцям свою творчість», — зазначив Ігор Бутенко. За словами організатора виставки, члена фотоклубу «Позитив» Аліни Богачук, основна мета заходу — популяризувати фотографію. І це далеко не остання така виставка. «У нас є багато цікавих ідей, які ми хочемо втілити в життя в майбутньому. Зокрема, плануємо до Дня Перемоги організувати благодійну фотовиставку «Портрети ветеранів ВВВ» — створити пам’ятні портрети учасників війни. Також хочемо ініціювати фотовиставку «Світ очима дітей», присвячену Міжнародному дню захисту дітей. До цього заходу плануємо долучити талановитих учнів черкаських шкіл», — розповіла пані Богачук, повідомляє Анатолій БАБАК.

Львів запропонує найбільше туристичних маршрутів на Євро-2012

Львів пропонує гостям єврочемпіонату з футболу 2012 найбільшу кількість туристичних маршрутів. Експерти відзначають перевагу Львова у цьому сегменті і критикують інші приймаючі міста за непродуманість маршрутів, повідомляє «Німецька хвиля». Чотири приймаючі українські міста визначилися з туристичними маршрутами до «Євро-2012». Найбільшу кількість маршрутів пропонує Львів — три десятки екскурсій за різними тематичними, історичними та культурно-духовними напрямками. Місто пропонує відвідини замків у Західній Україні, огляд старих церков, поїздки на цілющі джерела Карпат і навіть найкрасивіші львівські кав’ярні. Загалом у своїй концепції залучення туриста Львів зробив акцент на полікультурності: «Львів — вірменський», «Львів — єврейський». Інші міста пропонують значно менше турів: Харків — 13 турів, а Донецьк — 18. Приміром, Харків, розробляючи маршрути, робить акцент на відомих постатях: «Шляхами Іллі Рєпіна», Миколи Гоголя, Григорія Сковороди та інші. Приблизно такої ж стратегії дотримується й Донецьк, пропонуючи туристам маршрут: «Дорогами Сергія Прокоф’єва» або ж місцями козацької слави. Виконавчий директор Всеукраїнської федерації роботодавців у сфері туризму, представник Комітету громадського контролю «Євро-2012» Тетяна Тимошенко зауважила, що маршрутів має бути багато і вони мають бути якісними, з розрахунком на потік туристів у майбутньому. Утім, на її думку, окремі маршрути, запропоновані Донецьком чи Харковом, зовсім не продумані. «Важко уявити собі вболівальника-туриста, який би хотів їхати місцями життя Рєпіна чи Івана Мазепи, при всій повазі до цих особистостей», — каже Тимошенко. І додає, що така туристична концепція однозначно не спрямована на отримання прибутку як після завершення чемпіонату, так і від туристичного сектору загалом. Немає жодного маркетингового плану чи дослідження, де був би аналіз туристичного сегменту в рамках організації «Євро-2012», відзначила експерт.

Учені знайшли зв’язок між змінами клімату та важливими історичними подіями

Міжнародна група вчених на чолі з кліматологом Ульфом Бунтгеном зі швейцарського Федерального дослідного інституту лісу, снігу і ландшафту встановили зв’язок між змінами клімату в Європі та розквітом і крахом людського суспільства і цілих імперій. Такого висновку вчені дійшли, проаналізувавши деревні річні кільця. Дане дослідження тривало останні два з половиною роки, вчені зібрали дані з дев’яти тисяч деревних артефактів. «Озираючись на останні дві з половиною тисячі років, ми бачимо приклади, коли кліматичні зміни впливали на людську історію», — говорить Ульф Бунтген. У своїй роботі доктор Бунтген і його колеги використовували систему, створену іншими фахівцями за допомогою даних, які вони отримують з матеріалів, що знаходять в ході різних розкопок. З’ясувалося, що періоди, коли літо було теплим і вологим, збігаються з історичними періодами відносного процвітання європейських цивілізацій — Риму на рубежі ер (від Октавіана Августа до династії Сєверов) і Західної Європи періоду Високого Середньовіччя (XI — XIV століття). Період занепаду Римської імперії, що почався з кризи III століття (економічний занепад, громадянські війни і кілька розколів імперії) збігається з відносно холодним і посушливим періодом. Зміна клімату негативно позначилася на сільському господарстві — основі римської економіки. Додаткове підтвердження отримала і версія, що Велике переселення народів III — VII століть (масові міграції німецьких, слов’янських, тюркських та інших племен) також було пов’язано з несприятливими кліматичними змінами у них на батьківщині.