Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Перекрито канал нелегальної міграції

У Донецькій області перекрили канал нелегальної міграції, за допомогою якого громадяни Молдови незаконно переправлялися через державний кордон України до країн Західної Європи. Як повідомляє прес-група управління СБУ в Донецькій області, організацією цього процесу займалося міжнародне злочинне угруповання, яке працювало на території регіону вже кілька років. При цьому пошуком бажаючих виїхати за кордон займалися, як правило, молдавани, а громадяни України виготовляли фальшиві паспорти. Кожен клієнт платив за таку послугу близько 5000 євро. Злочинці були спіймані на гарячому. Днями в Донецькому міжнародному аеропорту співробітниками спецслужби була затримана громадянка Республіки Молдова з фальшивим закордонним паспортом України, яка мала намір незаконно перетнути кордон нашої держави. З’ясувалося, що організатори каналу нелегальної міграції пообіцяли їй допомогти виїхати до Австрії на заробітки за 3500 євро. За фактом скоєння злочину слідчим відділом УСБУ в Донецькій області порушено карну справу, злочинцям загрожує позбавлення волі від 3 до 7 років. У даний момент донецьке управління СБУ разом із колегами зі Служби інформації і безпеки Республіки Молдова проводить заходи щодо притягнення організаторів каналу нелегальної міграції до кримінальної відповідальності. Ганна ХРИПУНКОВА , «День».

Хворим суглобам і хребту допоможе хондропротектор

Встаючи із-за робочого столу, ви відчули біль у спині? При спробі випростатися почули знайоме «клацання» в шийному відділі, «занили» коліна? Це дає про себе знати хвороба «зношених» суглобів — остеоартроз. Спосіб життя сучасної людини лише посилює це захворювання: ми мало рухаємося, ведемо сидячий спосіб життя. Це рано чи пізно позначається на здоров’ї наших суглобів: вони «риплять», болять і погано згинаються через те, що хрящова тканина перестає виробляти в потрібній кількості речовини необхідні для її природного відновлення. В Європі та США остеоартроз діагностують у кожного десятого обстеженого. В Україні на сьогодні зареєстровано понад 3,5 мільйона осіб, які страждають цим болісним захворюванням. І це лише ті, хто звернувся по допомогу до фахівців. «Сьогодні для лікування та профілактики остеоартрозу застосовується хондропротектор, у перекладі — «захисник хряща», — говорить професор кафедри терапії та ревматології Національної медичної академії післядипломної освіти Віталій Казимирко. — Вже при перших виявах остеоартрозу своїм пацієнтам ми призначаємо терафлекс, серії Health Life — перший комбінований хондропротектор. Він має потрійний ефект: перешкоджає руйнуванню хрящової тканини, відновлює дефіцит природної внутрісуглобної змазки і не дозволяє організмові розучитися самому її виробляти. Терафлекс необхідний усім людям із суглобами, які «хрустять», «ниють» і «скуті». Потрібно пам’ятати про те, що для досягнення стійкого клінічного ефекту препарат необхідно застосовувати не менше двох місяців». Ольга КРОТОВА .

Браконьєри в законі

Експерти стверджують, що через браконьєрство, в Україні тільки за останні десять років чисельність лосів, кабанів, оленів, диких качок і гусаків знизилася на 30—70%. Фахівці підрахували, що нині в Україні мисливців вже більше, ніж мисливських тварин. Так на одного кабана припадає 12 мисливців, на одного лося — 108, а на одного вовка — 208. Щороку в Україні складається близько семи тисяч протоколів на браконьєрів-мисливців, проте ця цифра складає лише 10—20% від реальної кількості діючих в Україні браконьєрів. Для охорони диких тварин у нашій державі створено дуже мало заповідників, де полювання повністю заборонено. За даними Київського еколого-культурного центру, їхня площа складає всього 0,3 мільйона гектарів або 0,5%, тоді як площа мисливських угідь складає 47,2 мільйона гектарів або 78% від усієї території країни. Та й на їхнє фінансування йде 28 мільйонів гривень, тоді як на «царські» полювання високопосадовці витрачають 30 мільйонів гривень. Наші урядовці та депутати дозволяють собі полювати навіть в заповідниках, тільки незрозуміло — за якими законами, наголошують екологи. Анна МАДЕЙ.

Вторинні гроші

У сучасному українському суспільстві питання що робити з побутовими відходами стоїть надто гостро. На сьогодні в Україні існують лише вісім сертифікованих звалищ сміття. І близько 30 мільйонів тонн відходів, країна буквально в них тоне. Все складніше стає знаходити лісові ділянки, балки й озера, яким вдалося уникнути долі бути перетвореними в могильник побутових відходів. Адже весь цей мотлох можна утилізувати, отримуючи при цьому непогану грошову вигоду. Чому бізнес вторинного ресурсу, іншими словами екобізнес, не вигідний в наш час, розповів заступник директора Київміськвторресурса Ігор Завірюхін. «Ми перетворюємо сміття в гроші. Це почесна місія, хоча, можливо, і не дуже приваблива з першого погляду. Цей бізнес дуже перспективний, але його проблема полягає в тому, що влада не дає нам не тільки розвиватися але й, по суті, знищує нас. Для того, щоб купувати макулатуру, скло, пластик та інше в населення, нам потрібні оборотні кошти. Держава, завдяки податку на додану вартість, просто вилучає їх у нас», — вважає Ігор Завірюхін. За його словами, на сьогодні в Україні існують близько 1500 підприємств. Для підтримки розвитку цієї діяльності зовсім недавно була створена Українська група «Ініціатива глобального екобізнесу». А мета впровадження інноваційних підходів до переробки відходів, використання екологічно чистих джерел енергії та освоєння морських і океанських природних ресурсів. Передусім група вестиме пошук і просування перспективних українських наукових розробок у галузі енергозбереження й екологічної безпеки, а також домагатися державної підтримки під час впровадження цих розробок. Навіть зараз, у несприятливих умовах, Київміськвторресурс, завдяки переробці пластикових упаковок і пляшок, виробляє за добу до десяти тонн дизельного палива. Прийом вторресурсу в населення робить багатьох бідних санітарами природи. Учасник групи Віктор Лінник згадує, що коли один бізнесмен почав прийом битого скла, то київський гідропарк був дуже швидко очищений від сміття. Владислав ПАВЛОВ .

ДО РЕЧІ: Рада членів міського правління Сан-Франциско 27 березня заборонила використання пластикових пакетів, якi біологічно не розкладаються, в супермаркетах міста, пише Lenta.ru з посиланням на The New York Times. По інформації видання, автор проекту Росс Міркарімі вважає, що ця міра стане адекватною реакцією на проблему глобального потеплення і вичерпання запасів нафти на планеті. Жителі Сан-Франциско використовують близько 200 мільйонів пластикових пакетів за рік, більшість iз яких зараз виготовляють iз поліетилену, який отримують iз нафтопродуктів. Перехід на пакети, що біологічно розкладаються, зекономить 1 мільйон 700 тисяч літрів нафти в рік а також на 1400 тонн в рік зменшить кількість сміття, що закопується в землю.