Коротко / Суспільство

Новорічні ялинки з Волині прикрасять... чипами

Сьогодні волинські лісівники вирощують новорічні ялинки на 400 гектарах. Лише цього року їх посаджено на 80 гектарах. На одному гектарі в середньому росте до п’ятьох тисяч ялинок. І щороку лісівники, які їх вирощують, мали фінансову підмогу до власних бюджетів завдяки реалізації ялинок. Адже на волинські ялинки сформувався стійкий попит у багатьох регіонах України. Наша ялинка особливо гарна, має коротку хвою світло-зеленого відтінку, яка добре переносить транспортування й довго зберігає товарний вигляд. Проте на праці лісівників добре заробляли й посередники, деякі з них працювали на цьому ринку до десятка років. Нині в кожному лісництві буде людина, яка займатиметься реалізацією ялинок. І кожнісінькій ялинці почеплять спеціальний електронний чип, який не можна зняти, не пошкодивши дерева. Цей чип міститиме всю, так би мовити, біографію новорічної красуні: із якого лісгоспу та лісництва відпустили дерево, якого воно сорту і якості. Богдан Колісник, начальник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства, каже, що саме на новорічних ялинках і соснах в області починають упроваджувати електронний облік деревини. Адже нині дуже непросто насправді вияснити, звідки деревця на приватних пилорамах... Проте електронний облік — річ дуже й дуже дорога, тому запроваджуватимуть її ось так, у кілька етапів. Цього року святкові ялинки тільки в Луцьку продаватимуть десь у 15 точках. У сільській місцевості їх збираються реалізовувати на території лісництв, якщо такі є, або біля сільських та селищних рад. Наявність електронного чипа абсолютно не впливає на вартість дерева, бо коштує він всього 1 гривню 34 копійки. Проте якщо новорічні ялинки реалізовуватимуть ті, котрі їх виростили, без посередників, то для споживача вони будуть таки дешевшими, повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.

У Тернополі облаштували криївку УПА

У Тернопільському обласному музеї політв’язнів і репресованих, розміщеному в колишніх катівнях НКВС, у понеділок репрезентували криївку УПА. Її облаштували в одній із двадцятьох вісьмох колишніх камер. Тепер відвідувачі зможуть ознайомитися з побутом повстанців, умовами, у яких доводилося їм жити. Стіни музейної криївки оббито дерев’яними балками, є саморобні меблі, на стіні — ікона. Установлено і дві фігури повстанців. Один із них «читає Шевченків «Кобзар», поклавши біля ніг автомат». У «повстанському схроні» є й макети криївок, які діяли в Бережанському районі, на Копичинецьких хуторах Гусятинського району, а також — у селі Августівка Козівського району, де переховувався головнокомандувач УПА, генерал Роман Шухевич. «Наша ідея полягає в тому, щоб так напередодні відзначення річниці Голодомору показати, чому створювалося УПА. Насамперед вступати в ряди регулярної армії — УПА молодих людей спонукали звірства щодо українського народу — голодомори, розстріли, репресії», — наголосив один з ініціаторів заходу, депутат Тернопільської обласної ради Степан Барна. Тоді ж члени молодіжних націоналістичних організацій репрезентували акцію «День в УПА» — співали патріотичних пісень, несли варту, стріляли із пневматичної зброї, їли повстанську кашу, а найсміливіші — провели ніч у музейній тюремній камері, повідомляє Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль.

У Львові відкрили будинок для неповносправних спільноти «Лярш-Ковчег»

І це перший такий заклад — будинок сімейного типу — не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. Побудувала його й утримуватиме доброчинна спільнота «Лярш-Ковчег». Загалом у спільноті 60 неповносправних львів’ян, і всі вони з нетерпінням чекали на відкриття помешкання, де житимуть разом з асистентами, котрі допомагатимуть їм у побуті. «Сьогоднішня подія — особлива, — наголосив під час відкриття притулку «Лярш-Ковчег» протосинкел Львівської архієпархії УГКЦ владика Венедикт (Алексійчук). — Цей осередок дає нам можливість просто побачити, що люди інакші. На моє переконання, спілкування з такими людьми дає змогу зрозуміти, що люди бувають іншими, і ми мусимо давати право існувати інакшій людині, інакшому поглядові. І тому, уважаю, їхня присутність у нашому місті є дуже важливою, бо це дає змогу бачити, що кожна людина, як і вони також, — це дар Божий». Жити в будинку зможуть не всі охочі: лише четверо з шістдесяти неповносправних «Лярш-Ковчега». «Пропонуватимемо проживання тоді, коли тяжко в сім’ї, якщо є якісь непередбачувані обставини. Наприклад, мати нашого друга, яка є самотньою, йде в лікарню», — наголошують представники спільноти й додають, що бракне місця, тому й очікують на фінансову допомогу Львівської міської ради. Наразі ж на умови, у яких проживатимуть неповносправні з помічниками, важко нарікати: приміщення просторе, прекрасно відремонтоване, обладнане необхідною побутовою технікою. Нагадаємо, що спільноту «Лярш-Ковчег» створено 1964 року, і нині це міжнародний рух християнських спільнот, які об’єднують розумово неповносправних осіб і тих, які бажають розділити з ними своє життя, у 36 країнах світу. Сенс «Лярш-Ковчега», як зазначено у статуті спільноти, — «допомогти розумово неповносправним поділитися своїми духовними дарами зі світом». Робота із започаткування «Ляршу» в Україні почалася двадцять років тому. Сьогодні в Україні 32 спільноти «Ковчега», що діють у 17 містах й об’єднують близько 800 осіб, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.