Кожному місту — свій норов і права

У місті триває активне обговорення концепції та положень статуту міської громади. Міський голова Сергій Брайко підписав розпорядження про розробку цього проекту кілька тижнів тому. У зверненні до жителів міста міський голова заявив, що Ялта, на його думку, повинна мати статут нового типу. Так, деякі міста Криму, в тому числі й Алупка, і селища, що входять до складу Ялти, вже прийняли статути територіальних громад, але більшість із прийнятих статутів не працює. Бо вони були прийняті для форми, для моди, і, як наслідок, просто не захищають інтереси місцевих жителів. Ялті потрібен, заявив Сергій Брайко, статут, що працюватиме, який встановить стабільні правила життя в місті незалежно від того, хто перебуває при владі в країні або керує містом.

СТАТУТ ВИРІШИТЬ СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ

Міський голова запропонував свою концепцію процесу. Вона включає три головні моменти. Перше: статут створюється не чиновниками, а самою громадою. Друге: громаді допомагають фахівці — юристи, соціологи, управлінці, педагоги, щоб у чітких правових рамках відобразити в статуті всі особливості життя Ялти. Третє: документ приймається на референдумі й проходить відповідну реєстрацію. Таким чином статут отримає силу, рівну силі закону, і буде обов’язковим для виконання на території всієї Ялти. Подібного в Україні ще ніхто не робив. Сергій Брайко наполягає на цьому варіанті. Оптимізму жителям Ялти додає також той факт, що прийнятий на референдумі статут буде непорушним документом за будь-якого повороту історії. Так, у випадку нестабільності влади в державі, якщо статут прийнятий на референдумі, то і зміни до нього можуть вноситися також лише через референдум. Тобто навіть зміна влади в країні та в місті ніяк не відіб’ється на житті територіальної громади, яка в цьому випадку, згідно із законом, як частина народу сама є джерелом влади...

Паралельно ялтинський міський голова звернувся до фахівців із пропозицією скласти деталізований список проблем курортної столиці, які можна буде вирішити прийняттям статуту. А нагромадилося їх останнім часом немало: містобудівна та транспортна галузі, розподіл та виділення землі, розвиток курорту, з якого живуть усі ялтинці, охорона навколишнього середовища, вирішення кризи з утилізацією твердих побутових відходів тощо.

Одне з проблемних питань полягає в тому, що одні представники громадськості вважають, що міський статут не повинен торкатися проблем розвитку курорту, а інші вважають це майже головним завданням статуту. Крапки над «і» розставить майбутня дискусія, однак, вважають у міськраді, жодна зі сторін життя в місті не може не стосуватися статуту. Наприклад, добре відомо, що відсутність цілорічного курорту в Ялті дозволяє городянам поза сезоном отримувати допомогу в зв’язку з безробіттям. Із майже 188-тисячного населення офіційно працює лише 55,5 тисяч осіб, у тому числі 42,7 зайняті в різних галузях економіки, а інші зареєстровані в малому та приватному бізнесі. Проблема? Звичайно, проблема, до того ж така, що стосується кожного, адже Ялта живе не з промисловості, а з курорту. А минулого року на ринку праці Великої Ялти склався дефіцит робочої сили практично з усіх професій та спеціальностей. На одного безробітного, який перебуває на обліку, припадало по три-п’ять вакантних місць. Городяни не поспішають працевлаштовуватися за запропонованими спеціальностями або через низьку заробітну плату, або через те, що їм вигідніше отримувати допомогу в зв’язку з безробіттям. «На території Великої Ялти існує ціла схема, за якою офіційно взимку можна не працювати, отримуючи при цьому пристойні грошенята, — стверджують учасники дискусії. — Влітку люди влаштовуються в санаторії на великі зарплати, а восени їх офіційно скорочують до весни й вони мають право на отримання пристойної допомоги».

Варто зазначити, що багато питань життя міста, які в майбутньому повинен регламентувати статут, уже сьогодні вирішуються методом, в якому вирішальне слово за громадськістю. Так, методом громадських слухань вирішені питання про передачу будівлі Будинку піонерів інвестору за будівництво нової будівлі дитячого культурного центру, збереження зелених насаджень, про виділення землі, про долю деяких будівель і підприємств, наприклад, відомої Ялтинської кіностудії, аж до таких питань як визначення семи чудес Ялти, — все це вирішували самі ялтинці.

Як стало відомо «Дню», оргкомітету з розробки статуту вже запропоновані кілька варіантів. Усі вони обговорюватимуться на різних рівнях. Головним етапом буде суспільне обговорення. Все цінне з усіх проектів використовуватиметься в остаточному варіанті. Кращі варіанти пройдуть експертизу в Інституті законодавства Верховної Ради України. І лише найбільше вивірений і найдієвіший варіант міського закону буде винесений на затвердження міського референдуму.

НА РОЗРОБКУ СТАТУТУ — РІК

Для роботи з проектами статуту в Ялті створена комісія, і затверджений графік її роботи. Голова комісії — житель Ялти, доктор юридичних наук, професор, член спеціалізованої вченої ради Інституту законодавства Верховної Ради України, завідуюча кафедрою теорії та історії держави й права Кримського юридичного інституту Одеського університету внутрішніх справ України Марина Гуренко-Вайцман. Вона каже: «Я чотири роки живу в Ялті, і до мене періодично зверталися громадські організації з питаннями, як їм відстояти свої права, як зробити роботу громадських слухань ефективною? Відповідь одна — прийняти статут територіальної громади Ялти. Це єдиний документ, який може стати на захист прав місцевої громади. Оскільки я сама член громади Ялти, то й мій особистий інтерес полягає в тому, щоб життя моєї сім’ї було стабільне і я могла відстоювати свої права». Згоду на участь у проекті дали фахівці Національної академії державного управління при Президентові України та Кримського юридичного інституту Одеського університету внутрішніх справ України.

Хороший статут — сильний документ у всіх значеннях, але лише в тому випадку, якщо він прийнятий за всіма вимогами закону про місцеве самоврядування — вважає Марина Гуренко-Вайцман. Тим часом існує кілька проблем, вирішити які за допомогою статуту не можна. Наприклад, у ході кількох етапів уже призупиненої тепер адміністративно-територіальної реформи говорилося про те, що ялтинський конгломерат місцевої влади необхідно систематизувати. Так, жителі селищ на південному березі, що входять до складу Великої Ялти, обирають одночасно і своїх селищних голів, і міського голову Ялти, і хто з них у такому випадку головніший, рішення якої ради — селищної чи міської — мають більшу юридичну силу, не зрозуміло. Однак нинішнє українське законодавство не відносить до компетенції громад (а, отже, і їхніх статутів) організацію адміністративно-територіального устрою. Як пояснила «Дню» прес-секретар Ялтинської міськради Тетяна Агаркова, статут територіальної громади стосуватиметься не лише міста, але й селищ усієї Великої Ялти. Значить, жителі селищ також братимуть участь у розробці та прийнятті міського статуту. «Просто в законодавстві немає такого юридичного поняття — Велика Ялта, є просто місто Ялта, до складу якого входять і селища на території від Гурзуфа до Фороса, жителі якої обирають депутатів та мера Ялти. Статут обговорюватимемо, і прийматимемо пропозиції на всій території від Гурзуфа до Фороса, але як це відіб’ється на адміністративно-територіальній реформі залежить від жителів, — зазначає Тетяна Агаркова. — Ми зі свого боку вважаємо, що особливо на фоні випадку з проривом каналізаційного колектора в Алупці, внаслідок чого без води залишилися чотири селища, стає зрозуміло, що потрібно встановлювати єдині правила гри для всієї території, для всього регіону».

Жителі Ялти вважають, що для забезпечення дієвості статуту, в ньому повинні бути прописані всі механізми взаємодії громадськості, громади з органами влади. Поки що немає відповіді на запитання про те, а що ж потрібно робити в такому випадку з статутами Алупки та деяких селищ, які вже прийняті, але можна сказати однозначно, що вони не можуть суперечити міському статуту, а тому в них, швидше за все, доведеться вносити зміни й доповнення. Ідея реформування міської структури південного берега обговорюється вже давно. Так, у квітні цього року на спеціальній нараді в Постійному представництві Президента України в Криму постпред глави держави Леонід Жунько говорив про необхідність зміни адміністративного устрою Великої Ялти, щоб у регіоні з’явився «єдиний господар». «Можливі два варіанти моделі: просто Велика Ялта з єдиною радою, або ж створення Ялтинського району», — вважає Леонід Жунько. За його словами, при цьому селищні ради не будуть ліквідовані повністю, а перетворяться у виконавчі структури.

Комісія зі створення статуту Ялти вже розробила його зразкову структуру. Так, крім загальної характеристики міста й правових основ діяльності громади, статут повинен встановлювати систему місцевого самоврядування — тобто визначати порядок участі жителів у всіх питаннях управління містом, встановлювати порядок проведення громадських слухань, реалізації місцевих ініціатив, вирішенні колективних та індивідуальних звертань, порядок місцевих виборів. Третій розділ статуту визначатиме повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, в тому числі взаємодію голови та ради з громадськими організаціями жителів. Спеціальний розділ статуту присвячений регламентації роботи органів самоорганізації населення — загальні принципи, порядок формування таких органів, здійснення їхніх повноважень. Дуже важливе значення матиме статут міста для організації роботи комунальних служб, формування міського бюджету, контролю за його витраченням, для формування всіляких міських фондів. Дуже важливо, що статут передбачатиме гарантії місцевого самоврядування — порядок відповідальності органів та посадових осіб, з одного боку, перед територіальною громадою, а з іншого — перед державою, юридичними та фізичними особами.