Лютневий десерт — любчик Валик. Особливі прикмети: косить під святого
Всесвітня щорічна прем’єра любові до пластмасових і паперових сердець та іншої доказової атрибутики передвесняного загострення любові вже позаду, додам, на щастя. Якось уранці, наступивши (помічу — не навмисне), на намокле в сірому снігу, забуте кимось картонне серце, навіть зупинилася — адже чиясь «валентинка»! Ну й бешкетник цей Валентин, вірніше, ті, хто так вправно, так стрімко (помітьте, без всілякого референдуму) розкрутили його — і ось років 15 він тут, непроханий гість, кришує всю любов уже не тільки в заморських країнах, але й у нас, і збирає непогані податки. І ніхто не кричить — експансія, нас надкусили... Валик-то притрушений європейським та іншим пилом, значить, бажаний, хороший і пригожий.
У школах, схоже, скоро вже будуть вивчати його біографію. Якщо ж уважно прочитати легенду, то священик наче намагався врятувати тих, що прагнули відкосити від армії й кохати, кохати...
Але з чуток знаю, як метушаться школярі, якщо щорічний протигрипозний карантин припадає на цей день. Починаються гарячкові телефонні передзвони, підіймається жахливий переполох — узгоджують дату перенесення майбутнього свята, день його оживлення. Відзначити-то треба обов’язково, і тільки все втрясши, починають чекати кінця карантину, щоправда, не нудьгуючи — є й інші заманухи.
Дегустувати цю плутанину й не намагаюся. Абсолютно зрозуміло, що гарна упаковка для кохання — своєрідний всесвітній день торгівлі. Всесвітня прем’єра випотрошеного гаманця.
Насторожує поголовна ностальгічна любов до всього іноземного. Як же так — у Данії цього дня люди посилають один одному засушені білі квіти, англійці з днем закоханих поздоровляють і улюблених тварин, японці перетворили його в День чоловіків (все ж зробили по- своєму, молодці), в австралійців найпопулярнішим подарунком з давніх часів були парфумерні сатинові подушечки, уквітчані живими квітами й різнокольоровими мушлями, у Франції прийнято дарувати коштовності й ходити з коханими в ресторани й кафе, тому місце для своєї романтичної вечері треба замовляти заздалегідь. До речі, саме французи ввели звичай, до якого приєднався весь світ, писати на «валентинках» любовні чотиривірші...
Ну й що тут поганого? Ніби нічого, і все ж заважає присутність якоїсь фальші, нещирості, історичного присмаку (саме в нас) від глобальної вакцинації всього населення любов’ю до непотрібних подарунків, а для святого у Валентина, начебто, дуже яскравий косметичний рум’янець. Кружляючи біля імені святих не збирають такі бариші і ті, хто чітко позначив ідею залучення до валентиноманії, знали на чому зіграти — що ми гірші за інших? Нині й у нас, як у людей...
Так чомусь святкові тусовки на вулицях виглядають так вимучено, так сіро. Чи не від того, що життя прикрашати потрібно не з любчика-іноземця, поголовно записуючи всіх в його рать. Причому, призовний вік хоч і не зазначений, абсолютно зрозуміло — розраховано на юних і молодих, 10 — 14-річних підлітків, а те, що не всім подобається — так і нехай бурчать, хто слухати-то буде, упевнені, що День св. Валентина був в Україні завжди. Майбутні купування ж за молодими, а цей рік вже відбули, підсобили чужому бізнесу.
Недавно була невимовно здивована дізнавшись, що в якомусь американському містечку (як не дивно — у країні, яка славиться любов’ю до всілякої пишної мішури) було організоване товариство чи клуб нелюбителів валентинової лихоманки. Якби в нас був такий клуб — також би із задоволенням вступила, щоб хоч спробувати натякнути: не варто так метушитися під пресом нав’язаної ідеї. Почуття в цьому не має потреби, так, стати рабом Валентина набагато легше, ніж підготувати себе до зустрічі з коханням. До того ж варто залишити й за собою право вибору, навчившись дозованому сприйняттю — тоді, можливо, відчуття зворушливості буде зворушливим.
Чи є життя з Валентином, чи немає життя без Валентина — не так і важливо. Головне, що душа зобов’язана трудитися, і без цього — ніяк.
Чудово, що кілька років тому назад в Харкові відкрили пам’ятник закоханим. Значить, усім нам — хто був, є й буде, а не глобальному Валентину.
Та й чи був хлопчик?
