Маленькі мученики мріють мати «завтра»

У Міжнародний день онкохворої дитини в пункті забору крові Київського обласного онкологічного диспансеру добровільним донорам, аби здати кров, навіть довелося стояти в черзі. Адже сюди на заклик Асоціації молодих донорів прийшло чимало охочих віддати частину своєї крові заради порятунку хворих дітей.

Донор зі стажем, киянка Наталя Босак, для відділення дитячої онкогематології Київського обласного онкологічного диспансеру кров здає майже щодва місяці. Каже, робила б це й частіше, але медики не дозволяють.

— У відділенні дитячої онкогематології лікується майже 40 пацієнтів віком від 1 до 21 року з діагнозами злоякісні пухлини та лейкоз. Цим дітям для успішного лікування постійно потрібна донорська кров. Нині дитяча онкогематологія потерпає від постійної відсутності найнеобхіднішого, і всі витрати фактично лягають на плечі родин хворих дітей. Наприклад, необхідний курс інтенсивної терапії батькам коштує 80—100 тисяч гривень. Звісно, такі гроші має далеко не кожна родина. Тому, аби не позбавити дитину шансу на життя, ми намагаємося знайти спонсорів, — розповідає Наталя Босак, волонтер цього відділення.

За словами завідувачки відділення Наталі Дербеньової, діагноз «дитячий рак» — вже не смертний вирок. Хворобу здатні подолати 75—85% маленьких пацієнтів. Утім, таких показників можна досягнути за наявності діагностичних можливостей, дорогих ліків та сучасного обладнання. Але у багатьох випадках державного фінансування вистачає тільки на придбання основних хіміопрепаратів...

— Наприклад, нам завжди потрібні системи для приготування тромбоконцентрату вартістю близько 1000 гривень кожна, без яких неможливо здійснити життєво необхідне переливання тромбоконцентрату. Але якщо відділення у 2008 році навіть і отримає заявлене фінансування, то це покриє витрати лише на 40%, — розповідає пані Наталя.

Батьки хворих дітей, аби відшукати гроші на лікування дитини, часто продають все, що тільки можна продати (аж до житла), але часто й тоді бракує необхідної суми.

— Незаможнім родинам — а більшість тут саме такі — ми намагаємося відшукати спонсора, адже відмовитися від лікування — це означає підписати вирок. Нещодавно у відділенні лікувалася п’ятирічна Настя, батько якої, дізнавшися про хворобу дівчинки, не тільки залишив сім’ю, а й намагався дружину з донькою вигнати із квартири. Ми звернулися до небайдужих людей із проханням допомогти дівчинці. Вдалося зібрати гроші на лікування, а ще відшукалися юристи, котрі безкоштовно допомогли мамі Насті захиститися від квартирних посягань колишнього чоловіка, — розповідає волонтер Оксана П’ясківська.

Пані Оксана, за професією тележурналістка, волонтером у відділенні дитячої онкогематології працює вже рік й постійно раз чи двічі на тиждень після роботи приходить до своїх маленьких підопічних.

— Залишити волонтерство дуже важко, адже, коли ти зміг допомогти одній дитині, то хочеш це робити ще й ще, — каже вона.

Також щотижня до маленьких пацієнтів приходить і професійна художниця Катерина Сапожкова, яка проводить для них заняття із арт-терапії.

— Про проблеми онкохворих дітей я дізналася, коли в нашій родині також сталося таке горе. Тоді я вирішила: чим зможу, допомагатиму таким дітям. Хворі у стінах цього відділення змушені проводити не один місяць, а то й понад рiк. А через малювання вони мають можливість підтримувати зв’язок із навколишнім світом і передати свої емоції та почуття, — розповідає Катерина Сапожкова.

У своїх малюнках онкохворі діти найчастіше зображують дім, природу — саме те, чого їм нині найбільше бракує. Іноді в процесі занять виявляються справжні таланти (раніше батьки й не підозрювали у своєї дитині хисту художника). Серед таких обдарованих — 13-річна Вікторія Маруда. Дівчинка у відділенні перебуває понад рік. Як виросте, розповідає, мріє стати художницею.

— На жаль, вона згасає на очах. Фахівці відділення вже вичерпали всі можливості для подолання тяжкої форми апластичної анемії, на яку страждає Вікторія. Тепер вони рекомендують дитині трансплантацію кісткового мозку від неспорідненого донора — така операція проводиться за кордоном, вартість лікування сягає аж $130 тисяч! Сьогодні мати дівчинки звертається до всіх небайдужих з проханням про допомогу. Адже рахунок часу вже йде на місяці, а то й дні, — розповідає Оксана П’ясківська.

Іншого пацієнта відділення — Віталіка Арсеніна — тут називаються філософом. Адже думки, які він висловлює, дитячими не назвеш. Ну хоча б таку: «Я вірю, що страждання, які ми зараз відчуваємо, колись обернуться радістю для діток, які народяться у майбутньому. Заради цього варто потерпіти». А ще Віталік переконаний, що обов’язково одужає і обере таку професію, аби найбільше принести користі іншим.

Охочі допомогти онкохворим дітям відділення дитячої онкогематології Київського онкологічного диспансеру можуть зробити це за адресою: Київ, вулиця Багговутівська, 1, терапевтичний корпус № 9, 7-й поверх, або зателефонувати волонтерам: 8-067-467-15-26 (Наталя), 8-066-293-54-68 (Оксана).