Меморіальне козацьке коло

В читальній залі бібліотеки Криворізького державного педагогічного університету відбулася презентація та громадське обговорення проєкту меморіального комплексу героям повстанського визвольного руху 1919-1923 років на Криворіжжі та пам’ятника командиру повстанської Степової дивізії, Головному отаману Холодного Яру Костю Пестушку (Степовому-Блакитному).

Пам’ятник Костю Пестушку (Степовому-Блакитному) роботи Олександра Канібора (старшого)

У заході взяли участь викладачі й студенти кафедри історії України та правознавства КДПУ, криворізькі історики, краєзнавці, фахівці пам’ятко-охоронної справи, журналісти, представники Криворізького історико-краєзнавчого музею, громадських організацій міста, а також 17-ї окремої танкової бригади, якій нещодавно присвоєне почесне ім’я Костя Пестушка.

Концепцію проєкту меморіального комплексу, його передпроєктні архітектурні проробки та скульптурне рішення вже майже готового пам’ятника Костеві Пестушку (Степовому-Блакитному) представили присутнім член Історичного клубу «Холодний Яр», голова оргкомітету з відзначення 100-річчя подій Української революції на Криворіжжі та автор ідеї проекту меморіального комплексу Володимир Стецюк, скульптор Олександр Канібор (старший), архітектор Євген Головін і меценат, за сприяння якого здійснюється розробка проекту та створення пам’ятника, директор компанії «Трей-Україна» Микола Ястреб.

Проєкт презентують Володимир Стецюк (стоїть), Євген Головін, Олександр Канібор і Микола Ястреб (сидять)

В основі майбутнього меморіального комплексу, який запропоновано створити за громадською ініціативою, має постати пам’ятник одному з визначних провідників повстанства – Костю Пестушку (Степовому-Блакитному). По обидва боки від пам’ятника стануть півколом шість гранітних брил, на яких будуть викарбувані імена соратників Степового-Блакитного – членів Криворізького повстанкому, розстріляних чекістами 22 вересня 1920 року, а також військових керівників повстанкому та отаманів повстанських загонів, які на теренах Криворіжжя чинили опір свавіллю більшовицького режиму аж до першої половини 1923 року.

Це повстанкомівці Захар Власенко, Григорій Гусак, Іван Клепач, Сава Михайленко, Федір Сіденко, Василь Столітній, Степан Скляр, командири повстанських загонів Родіон Федорченко, Сергій Клепач, Григорій Коваль (отаман Лютий), Ялисей Черевик (отаман Лютий), Микола Скляр (отаман Чорний Ворон), Платон Черненко (отаман Чорний Ворон), Ілля Тишанін (отаман Іванов), Григорій Тишанін (отаман Іванов), член штабу Катеринославського повстанкому, зв’язкова Степової дивізії Віра Бабенко, зв’язкова Криворізького повітового повстанкому Параска Бабенко та інші герої-повстанці. Їхні прізвища вдалося встановити завдяки працям київського історика, президента Історичного клубу «Холодний Яр» Романа Коваля і дослідника повстанського визвольного руху на Криворіжжі Олександра Мельника.

Згідно з задумом авторів проєкту, інше півколо в центрі меморіального комплексу мають заповнювати сучасники, які приходитимуть вшанувати пам’ять полеглих героїв, утворюючи таким чином з ними єдине козацьке коло. Як відомо, в козацькій традиції коло з давніх давен символізувало основу життя, відтак козацьке коло – це і принцип самоврядування козаків, і козацька військова рада як вищий орган козацького самоврядування, на якому вирішувалися найважливіші життєві питання – війни і миру, господарювання і торгівлі, укладення угод, переобрання козацької старшини тощо. Тож таке спільне коло, покладене в основу меморіального комплексу, на думку авторів проєкту, символізуватиме єдність поколінь (і мертвих, і живих, і ненароджених – за Тарасом Шевченком) у спільній спадкоємній борні за вільну квітучу Україну. Комплекс обрамлятиме пантеон сучасних героїв у вигляді стіни, на якій будуть викарбувані імена криворіжців, полеглих у нинішній російсько-українській війні.

Учасники громадського обговорення проєкту

В ході обговорення прозвучало чимало цікавих пропозицій і думок, які автори обіцяли врахувати в подальшій роботі над розробкою проєкту. По завершенні дискусії було ухвалено резолюцію громадського обговорення, у якій зазначається, що його учасники схвалюють запропонований проєкт і пропонують Криворізькому міському голові Юрію Вілкулу підтримати дану громадську ініціативу й розглянути питання щодо можливості виділення землі під його будівництво коштом громади.

Провідник ГО «Степ» Ігор Дедюхін передає примірники книги «Кость Блакитний, Отаман Степової Дивізії» представнику 17-ї окремої танкової бригади ім. Костя Пестушка лейтенанту Тимуру Стецькому

Меморіальний комплекс пропонується спорудити поблизу сучасної будівлі Центрально-Міського військкомату (нині – районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки). Саме тут у 1920 році знаходився неподалік Криворізький повітовий військкомат, де спалахнуло повстання мобілізованих до лав Червоної армії місцевих селян, яке й спричинило подальше розгортання на Криворіжжі потужного повстанського руху під проводом Костя Пестушка (Степового-Блакитного). Відкриття меморіального комплексу має бути приурочене до 100-річчя зазначених історичних подій, які в липні – вересні  1920 року відбувалися на теренах колишнього Криворізького повіту. Це буде перший на Криворіжжі меморіал, присвячений борцям за вільну Україну.

Пісні періоду визвольних змагань виконує кобзар, заслужений артист України Тарас Силенко

На заході прозвучали доповідь і поезія Володимира Стецюка на тему повстанського визвольного руху на Криворіжжі та пісні періоду визвольних змагань у виконанні кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Силенка, які наблизили учасників обговорення проєкту майбутнього меморіалу до подій сторічної давнини.