Міноборони створює психологічну службу

«Середній показник психогенних втрат під час війни — 20—30%. Ми маємо до 80% психогенних втрат серед наших військовослужбовців, близько 30—40% — це безповоротні втрати, коли психологічні проблеми переходять у психіатричні і військовий не може виконувати завдання у зоні АТО», — такі дані озвучив начальник Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних сил України Назим Агаєв. Щоби змінити ситуацію, Міністерство оборони вирішило створити психологічну службу. До структури увійдуть офіцери-психологи та волонтери. Начальник Соціально-психологічного центру ЗСУ полковник Сергій Грилюк прокоментував: «Щодня у нас працює 11—12 груп психологів у різних регіонах, дві групи — безпосередньо у зоні АТО. Коли створимо відповідну систему у Збройних силах, зможемо зібрати до 24 груп».

Сьогодні психологи працюють із військовими на блокпостах, у базових таборах та у пунктах відновлення — наприклад, на полігонах. Велика проблема українських бійців, за спостереженнями спеціалістів, «інформаційний токсикоз» — перенасичення негативною інформацією, через що у людини може з’явитися страх смерті. Також трапляються раптові зриви, коли військовий фактично чинить самогубство. Працівник Соціально-психологічного центру ЗСУ Оксана Бєльська наводить приклади: «Бійці сиділи у бліндажі, йшов обстріл — дуже страшно. Один хлопець сказав, що йому набридло боятися та почав вилазити з бліндажа. На щастя, його зупинили. Або — сонячний день, усе нормально, і раптом хлопець скидає бронежилет, автомат та йде на мінне поле. На окрики він не відгукувався, відреагував на запитання, як звуть маму. Також врятували».

Інші труднощі чекають на бійців у мирному житті. Назим Агаєв зауважив, що військових не можна відправляти додому одразу із початком ротації. Хоча б п’ять діб потрібно, щоби боєць адаптувався до мирних умов у складі підрозділу. Крім цього, після кожного бойового завдання необхідно провести «розбір польотів» і підтримати військовослужбовця.

За аналогією з «афганським», в Україні може з’явитися «донецький синдром». «Усе це — через досвід ведення гібридної війни. Бійцям довелося перебудовувати свідомість — до весни цього року більшість з них і подумати не могла, що доведеться воювати із сусідами. Сьогодні цей злам минув, і таке змінене ставлення залишиться не в одного покоління, — пояснює полковник Сергій Грилюк. — Психологічний стан при «донецькому синдромі» не буде чимось унікальним. Симптоми стресу однакові — і бойового, і звичайного. Важливо, як людина буде з цим справлятися».

Спеціалісти з Міністерства оборони розробили «методички» з психології бою. Ці посібники хочуть передати кожному військовому в зоні АТО — якщо з’являться кошти їх надрукувати. Лікар і волонтер Лідія Буцька скептична: «В умовах бойових дій військовослужбовці не читатимуть такі пам’ятки. Ці документи професійно написані, там є правильні речі, але їх треба розповідати бійцям на тренінгах задовго до виходу на бойові позиції». Волонтери впроваджують систему таких практичних занять, держава розвиває цей досвід.

Часто бійців складно умовити на роботу із психологом. «Перш за все, працюємо з командиром, він має приводити своїх підопічних до фахівців або проводити тренувальні заходи сам, — каже Лідія Буцька. — Є свідомі командири, які вже це виконують». На психологічний стан бійців сильно впливають медіа. На думку медика-волонтера, через негатив у ЗМІ усі громадяни живуть у стресі, а в бійців з’являються необґрунтовані страхи.

Утім, Лідія Буцька бачить позитивні тенденції. Останнім часом психологічний стан українських солдатів змінюється на краще, вони адаптуються до бойових дій. Найскладніше мобілізованим хлопцям, у яких замало професійних навичок і бажання воювати. Найкраща психологічна підготовка у добровольців. Начальник Соціально-психологічного центру ЗСУ полковник Сергій Грилюк наголосив: «Часто у роботі із військовими стикаєшся із абсолютною агресією — доводиться все це перебирати на себе. Тому спочатку працюємо у групі, щоби зняти напруження, потім — з конкретною людиною та її страхами. Даємо зрозуміти, що кожному страшно, але кожен знаходить шляхи, як виконати бойове завдання».