Моделі - не для ліжка!
Ще зовсім недавно модельні агентства, як і багато іншого, здавалися нам реальністю сутнісно "західного" світу. І хоча сьогодні модельні агентства стали в Україні явищем звичним, багато хто не зовсім розуміє мету їхнього існування. Своїми роздумами з цього приводу ділиться Марина Манюк - директор одного з найдавніших і найбільших в Україні агентств моделей "Лінія 12". Модель з багаторічним досвідом роботи на подіумах України та світу, окраса "золотого складу" київських манекенниць, пані Манюк була серед тих, хто стояв біля джерел вітчизняного моделінгу. А щоб довго не перераховувати успіхів її агентства, згадаємо хоча б гучну перемогу його вихованки Діани Ковальчук на торішньому конкурсі "Elite Model Look" у Ніцці.
- Чи стикаєтеся ви у своїй роботі з неправильним розумінням призначення модельного агентства?
- Модельний бізнес є частиною рекламного бізнесу й агентство моделей продає послуги людей, які підготовлені, щоб професійно працювати у сфері реклами: вони навчалися мистецтва макіяжу, техніки ходи, роботи перед теле- і фотокамерою. Хоча є ще ті, хто, зачувши про модельний бізнес, уявляють собі певну структуру, що продає послуги іншого характеру. Це відбувається тому, що дуже багато новоявлених бізнесменів не знайомі зі світовою практикою модельного бізнесу.
- Але, може, диму без вогню не буває і дівчата самі дають привід так думати?
- Я впевнена, що самі дівчата не провокують такого до себе ставлення, але ж зрозуміло, що гарна жінка завжди є об'єктом бажання, поклоніння. Будь-яка модель може комусь подобатися... Але тільки-но я помічаю, що у дівчини вітер у голові, відразу попереджаю: ти сюди прийшла працювати й у тебе є для цього всі дані, але, якщо ти спровокуєш якісь проблеми, ми з тобою розпрощаємось.
Проте основна проблема - у взаєминах моделей із клієнтами. Це люди заможні, і деякі з них вважають, що за гроші можна отримати все. Заплющують очі на певні моменти у стосунках моделей з клієнтами тоді, коли агентство комусь зобов'язане, а цей хтось думає, що йому все дозволено. Наше агентство нікому нічим не зобов'язане й у нас немає ніяких спонсорів. Я не люблю, коли мені роблять послуги, тому що знаю, що за них потрібно платити. Ніяких послуг, таємних переговорів - тільки нормальний бізнес.
- Для чого взагалі нашим підприємцям потрібен вітчизняний модельний бізнес?
- Західний рекламний слайд розрахований на західного споживача. Наші ж агентства пристосовують рекламу до місцевого ринку з його рівнем розвитку, враховуючи ментальність і звички наших споживачів. У всіх великих містах світу існує та система, яку ми прагнемо створити в Києві - місцевий ринок обслуговують свої моделі. Та поки у порівнянні з західноєвропейськими агентствами обсяг нашої роботи мізерний. Ситуація, безперечно, зміниться, коли на ноги стане українське виробництво: необхідність реклами його товару неминуче спричинить сплеск активності в модельному бізнесі.
- А які особисті взаємини між моделями?
- Як це не дивно, дуже дружні. Я не бачила серед моделей заздрощів. І якщо модель іде з одного агентства до іншого - це тільки через адміністрацію, але не через колектив. Взагалі ж, на Заході агентства не перехоплюють одне в одного моделей. Найбільша цінність - це професійні менеджери, що мають досвід і зв'язки, які вміють поводитися з клієнтами. Й отримати такого менеджера - велика удача.
- Чи досить часті в модельних колах "службові романи", і як ви до них ставитесь?
- Я не уявляю собі сумісництва сексуальних стосунків із роботою. Хоча знаю, що таке трапляється між фотографом та його моделлю. Але це зовсім не правило, а радше виняток.
