МОНОЛОГ КУРЦЯ

«Курити шкідливо» — це вам скаже будь-хто з некурців. А я курю й анітрохи про це не шкодую.

Я, щоправда, кашляю, чхаю й сякаюся. Кульгаю. Хапаюся за серце, нирки, печінку й селезінку. Я не сплю ночами й засинаю на ходу. В мене випадає волосся, сиплються зуби, тремтять руки, підгинаються ноги, крутиться голова, сльозяться очі. Я жовтію, синію, червонію і зеленію. Я потію, блідну, сиплю, хриплю. В мене астма, ревматизм, виразка, поліомієліт, бронхіт, кон'юнктивіт, геморой, гастрит і гіпертонія. Я сліпну, худну й сивію. Мене хитає, мотає, кидає, спотикає, волоче, катає, обертає, заносить і загинає. В мені щось свистить, тріщить, дзвенить, бурчить і гуркотить.

Вчені кажуть: «Крапля нікотину вбиває коня». Перевчилися, напевно. Де це, цікаво, вони бачили коней-курців? Через мене не те що краплю, калюжу нікотину пропущено. Але зі мною ще нічого не сталося. І врахуйте, будь-який кінь, навіть некурець, живе до 18 років, а мені вже 19.

Ілля БУТМАН