Миколаївська вежа Шухова має шанси потрапити до списку ЮНЕСКО...

Після публікації в «Дні» (див. «Миколаївський шедевр інженера Шухова» в № 142 від 14 серпня 2012 року) історії про долю Шуховської вежі в Миколаєві активізувалися і місцеві любителі історії.

Фахівці з маркетингу під час чисельних бренд-сесій, які проходили в Миколаївському прес-клубі, навіть віднесли Шуховську башту до «туристичних алмазів», схожих на башту Ейфеля. Влітку через одну з популярних комп’ютерних соціальних мереж змогла організуватися нова громадська ініціатива. Мета — захистити башту і дізнатися про неї більше, через організовану екскурсію. У мережі стали множитися світлини на тлі ажурної Шуховської вежі в Миколаєві. Замість гедгантерів, які спускалися в підземелля старого Миколаєва, ввійшли до моди походи молодих миколаївців до башти Шухова з дослідницькою місією. На жаль, надземна частина башти збереглася гірше підземної, і піднятися на балкон довкола бака без спеціального альпіністського спорядження практично неможливо.

Домогтися включення вежі Шухова до списку спадщини ЮНЕСКО — ось амбітне завдання, яке може реально допомогти старому зразкові інженерної думки доби індустріалізації.

2011-го року завдяки наполегливості Т.Д.Креміня Миколаїв включили до Інтернаціонального проекту «Інженерне мистецтво раннього модерну. Стратегії Шухова в проектуванні легких металевих конструкцій», учасниками якого виступили провідні університети Німеччини (Technische Universitat Munchen), Австрії (Universitat Innsbruck) та Швейцарії (ETH Zurich). Активну участь у його реалізації брав фахівець зі старої архітектури (розробив проект захисту та консервації дерев’яних церков Західної України від руйнування), переможець «Europa Nostra», професор А.І.Кутній. Його силами, а також за підтримки коопераційного партнера проекту — Фізико-механічного інституту ім. акад. Г.В.Карпенка НАН України (куратор — професор Г.М.Никифорчин) — в серпні 2012 року було вивчено вразливі місця конструкції миколаївської водонапірної вежі унаслідок дії корозивно-агресивного середовища, досліджені дефектність металу, визначена його структура і механічні властивості. Незабаром буде підготовано рекомендації зі збереження конструктивної міцності українського шедевра В.Г.Шухова. І за умови проведення реконструкції без зміни автентичного вигляду він може потрапити до списку ЮНЕСКО як пам’ятник індустріальної архітектури світового значення.

Як повідомив професор Г.М.Никифорчин, сьогодні конструкції типу «гіперболоїдних башт» інженера В.Г.Шухова не лише є пам’яткою геніального розв’язання мінімізації металоємності сітчастих баштових конструкцій, але й слугує праобразом для побудови сучасних висотних споруд у багатьох країнах світу від Китаю до Канади.

В Україні є декілька таких пам’яток, які потребують негайного дослідження, враховуючи їхній технічний стан, потребують вироблення концептуальної методики збереження і можливого подовження термінів експлуатації. Наша країна бере участь у вирішенні цієї проблеми в рамках проекту Фонду фундаментальних досліджень Державної агенції з питань науки, інновацій та інформатизації України. Особливість цих досліджень полягає в переважному використанні неруйнівних методів контролю стану конструкцій, які будували понад сто років тому, коли технології виготовлення металу кардинально відрізнялися від сучасних.

Зараз завершено попередню експертизу технічного стану найдавнішої в Україні водонапірної вежі в Миколаєві. Зокрема, вдалося з’ясувати, що клепану вежу відновлено з використанням зварювальних технологій, які ще не використовувалися за часів побудови вежі, потребує чергової експертизи з оцінкою працездатності як клепаних, так і зварних з’єднань. Окрім того, фахівцями встановлено, що потребують негайного ремонту вже дірявий водозбірний бак, напірні труби, оглядовий майданчик, окремі елементи конструкції.

Враховуючи безперервність руйнування, вона, як зазначають дослідники, незабаром може впасти: дуже важкими виявилися для неї останні 105 років.

Музейники наразі не висловлювалися публічно про ідею зробити з вежі експонат політехнічного розділу експозиції. Сьогодні всі історичні експонати міста звозять до нового краєзнавчого музею «Старофлотські казарми» — адже місця багато. Проте цілком зрозуміло, що ще однієї трансформації башта не переживе. Вона має залишатися на найвищій топографічній точці півострова, і миколаївці приходитимуть до «своєї вежі».