Нашого поля ягода
Рік тому співробітники Національного еколого-культурного центру поцікавилися в українців, яку рослину вони вважають символом своєї країни. Як виявилося, рейтинг «очолює» дуб, за ним ідуть калина та чорнобривці. Правда, є ще одна ягода, яка незаслужено випала з символів країни, — це гарбуз. Споконвічно вона фігурувала в передвесільних обрядах, без неї не обходився жоден город, жодне гуляння. «Родичі гарбузові» — так часто називали в Україні великі й тоді ще багатодітні родини. А ледве чи не першим віршем, який завчали напам’ять малюки, також був вірш про гарбуз. «Ходить гарбуз по городу, питається свого роду. Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?» Що казати про тисячі кулінарних рецептів, у яких фігурує ця ягода.
Сьогодні «День» вирішив провести невелике дослідження, присвячене такому дорогому для українців гарбузові. Про його символіку, несподівані знахідки селекціонерів і, звичайно ж, кулінарні рецепти, читайте в матеріалах наших кореспондентів.
В українській обрядовості є дуже живучі персонажі. Наприклад, гарбуз. Кілька століть молоді люди боялися отримати цю чудову ягоду (а гарбуз, як і кавун, найсправжнісінька ягода) в знак відмови від пропозиції руки й серця. Сьогодні весільний обряд дуже спростився, але гарбуз не здав своїх позицій — тепер його бояться отримати українські політики й чиновники. У Верховній Раді гарбузом нікого не здивуєш, ледь що — і опоненти вже несуть його до трибуни, незважаючи на те, що заміж ніхто нікого не кликав. Просто гарбуз укорінився, як символ неприйняття й ганьби. Масла у вогонь гарбузової слави підлив і Хелоуїн, одне з американських свят, що прижилися в нашій країні. Давні кельти зустрічали 31 жовтня Новий рік, початок зими і Самахейн. І вірили, що цього дня духи приходять до людей, щоб обрати собі тіло для «паразитування» на майбутній рік. Кельти віддавати свої тіла духам не хотіли й тому вдягалися у відлякуючі костюми. А славнозвісний гарбуз із вирізаним на ньому обличчям — наслідок легенди про алкоголіка-Джека, який перехитрив найжорстокішого духа-диявола, і не потрапив ні до раю, ні до пекла. Так і залишився один у холодній пітьмі з тліючою вуглинкою, яку в цілях економії заховав у ріпку. Вона ж потім, як це часто буває з легендами, чомусь перетворилася на гарбуз. Саме на той, в який на Хелоуїн, заздалегідь вирізавши страшне обличчя, ставлять свічку. Словом, знову гарбуз виявився замішаний у дуже неприємній історії.
При цьому слід врахувати, що насправді гарбуз — продукт дуже корисний і для життя вельми приємний. Українські дівчата недарма пригощали гарбузом небажаних женихів. За словами етнографа Лідії Артюх, таку роль в українських обрядах гарбуз має завдяки своїй повсякденності. Його їли практично кожного дня. І неспроста. За кількістю каротину гарбузи близькі до моркви. Крім того, вони малокалорійні й багаті клітковиною, а також вітамінами B1, В2, В6, С, Е, РР. Плюс до всього в гарбузі виявлено вітамін Т, що сприяє прискоренню обмінних процесів в організмі — інтенсивному засвоєнню м’яса та іншої важкої їжі. У м’якоті плодів гарбуза містяться солі фосфорної кислоти, калію, кальцію, магнію, а за кількістю заліза ця ягода — чемпіон серед овочів. Дієтологи запевняють, що часте споживання гарбузової каші дає чудовий ефект при гіпертонії, ожирінні, порушеннях обміну речовин. При безсонні здавна рекомендували пити на ніч гарбузовий сік або відвар гарбуза з медом. Також корисне гарбузове насіння. Воно містить жири, білки, вітаміни, мінеральні солі, а також вітамін Е, що допомагає зберегти молодість.
Першими «відкрили» гарбуз індіанці ще в третьому тисячолітті до нашої ери. Американські поселенці вирізали верх у гарбуза, видаляли насіння, наповнювали гарбуз молоком, спеціями та медом, а потім запікали його в гарячій золі. Індіанці смажили скибки гарбуза на вогнищі, а із смужок в’яленого гарбуза робили килимки. У Греції, згідно з давньою оповіддю, якийсь кухар влаштував із гарбуза цілий бенкет. Майстерно міняючи приправи, він спромігся з одного й того ж плоду отримати для своїх страв продукти, які за смаком і фактурою неможливо було відрізнити від кефалі, ягнятини, телятини, ковбасок і овочів різних видів.
Перелік страв, що можна готувати з гарбуза, дуже великий. Його вживають вареним, смаженим, запеченим, маринованим і сирим. Крім каші з нього можна приготувати салати, супи, пюре, плов, млинці, пудинги, пироги, суфле. Можна змішувати шматочки гарбуза з макаронами, використовувати в гуляшах, у випічці або десертах. Вдалося зустріти навіть рецепт гарбуза зі збитими вершками. Найпростіший спосіб приготувати гарбуз — очистити його від шкоринки та насіння, порізати на шматки й запекти в духовці. Подавати з вершковим маслом, травами і приправами.
Дуже важливо правильно вибрати гарбуз. Він має бути щільним, м’ясистим, важким і дуже пружним. Чим він більш помаранчевий, тим краще. Недозрілий не матиме смаку, а перезрілий виявиться волокнистим і тістоподібним.
До речі, гарбуз чудово зберігається місяцями у прохолодному та сухому приміщенні. І не втратить смаку, навіть якщо його почистити, порізати й заморозити.
До речі, женихи-невдахи отримані гарбузи не викидали, а з’їдали. Це допомагало їм відновити втрачену душевну рівновагу та знайти сили на нову спробу...
