Науці додадуть грошей
Атомна, військова, аграрна та медична галузі у другій половині 2016 року мають отримати кошти на розвиток
Здається, влада почула вчених, які 19 квітня вийшли на акцію протесту проти скорочення фінансування науки (більше про це — у матеріалі «Скорочувати далі — нема куди» у №70 «День» за 20 квітня цього року). Уряд пообіцяв збільшити видатки на Національну академію наук України та її підрозділи. Для цього слід внести зміни до Закону «Про Державний бюджет України на 2016 рік». Автори підготовленого законопроекту пропонують збільшити видатки на вітчизняну науку на 621,7 мільйона гривень.
Нагадаємо, 2016 року на наукову сферу виділили рекордно низьку суму — 3,6 мільярда гривень, що складає 0,16% ВВП. Це майже вдвічі менше за суму, яку НАН отримала торік. При цьому такі видатки вдесятеро менше за норму (1,7% ВВП), передбачену Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
«Видаткову частину державного бюджету України на 2016 рік збільшено, порівняно з попереднім роком, на 14,2%. У той же час витрати на науку сумарно зменшено на 19%, — зауважив голова профспілки працівників НАН України Анатолій ШИРОКОВ. — Це призводить до скорочення співробітників наукових установ: чисельність працівників НАНУ за 2015 рік скоротилася на 9,2%, з яких 1057 осіб — наукові кадри. Фонд оплати праці, необхідний для функціонування НАНУ поточного року, становить 2,3 мільярда гривень. Водночас загальне фінансування НАНУ, закладене в бюджеті на 2016 рік, становить два мільярди гривень. Через брак коштів навіть для виплати зарплати багато установ переходять на неповний робочий день, а також змушені відправляти працівників у неоплачувані відпустки. Це призводить до відходу від науки талановитих учених, а також не дозволяє залучати в галузь молодь».
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»
Фахівці нагадують: у Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність» ідеться, що до 2020 року Україна має досягти рівня фінансування науки в розмірі не менш як 1,7% ВВП. Також у законі зазначається, що оклад молодшого наукового співробітника має поступово збільшуватися і 2020 року становити не менш як дві середні зарплати у промисловості. Але станом на квітень поточного року молодший науковий співробітник отримує максимум 3,5 тисячі гривень, а середня зарплата у промисловості — 5,2 тисячі гривень. Сьогодні в Україні — найменша в Європі кількість учених на тисячу працездатного населення.
Вчені наголошують, що зменшення фінансування науки не може виправдовуватися воєнними діями. «Навпаки, історичний досвід показує доцільність виділення коштів на розвиток наукової діяльності та досліджень саме в такий період, оскільки розробки в галузі медицини можуть допомогти армії країни. Наприклад, зараз в нашій академії ми працюємо над розробкою нового напряму — психофізіологічна реабілітація постраждалих бійців. Зокрема, у моєму інституті відкрито відповідне відділення, в якому ми виділили 40 койко-місць для реабілітації бійців. Це надзвичайно важливо», — вважає віце-президент Національної академії медичних наук України Юрій КУНДІЄВ.
Понад 600 мільйонів гривень, мінімально необхідні кошти, планується виділити на такі наукомісткі галузі, як авіа- та ракетобудування, суднобудування, атомна енергетика, турбобудування, оборонна промисловість, медицина, сільське господарство, — ті, що є основою вітчизняної економіки. Джерела фінансування — збільшення податкових надходжень, зокрема за рахунок коштів від податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів. Експерти зазначили, що пропозиції щодо додаткового фінансування науки повинні подаватися у загальному пакеті змін до держбюджету, який планується розглянути у першій половині червня.
«Дослідження і розробки наших вчених можуть дати корисний ефект для бюджету, що покриє витрати на утримання НАНУ. Це стосується всіх провідних галузей української науки, — переконаний віце-президент НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ. — Візьмемо лише вітчизняні розробки в атомній енергетиці, які дають можливість продовжувати термін використання українських ядерних реакторів: торік вони вилилися в бюджетну економію на рівні 1,5 мільярда доларів. Або такий приклад — Інститут металофізики розробив безліч нових матеріалів і сплавів, які використовуються в будуванні літаків, вагонів тощо. Необхідне фінансування дозволить нам не лише розвивати науку, а й заробляти при цьому».
