Навіть не думайте відпочивати!

Одна з найважчих, як самі зазначають урядовці, реформ — пенсійна — розпочнеться в Україні практично через місяць. Зараз в пресі та у суспільстві жваво обговорюється ця тема, і газета «День» теж неодноразово висвітлювала питання пенсійної реформи: економічні та демографічне обумовлення пенсійної реформи, про її позитиви й ризики, ставлення до неї суспільства тощо. Як показують соціологічні дослідження, найбільше в цій реформі українці не сприймають підвищення пенсійного віку. 57% опитаних негативно ставляться до такої ініціативи уряду. Але пенсійна реформа — це не тільки підвищення віку виходу на відпочинок людей, це й, зокрема, запровадження обов’язкової накопичувальної системи з 2012 року (щомісячні відрахування у недержавний Пенсійний фонд), це підвищення нормативного стажу для отримання пенсії, встановлення термінів перебування на держслужбі та — що приємно — обмеження максимального розміру пенсії і багато іншого. «Це нелегка реформа. Дуже складна. Має дуже багато нюансів. Політично невигідна. Всі бояться її і боялися до цього часу. Але, не вирішивши її сьогодні, ми ніколи не будемо мати, так би мовити, солідарного суспільства. Ми маємо чесно відповісти на всі виклики пенсійної системи і чесно їх провести», — сказав нещодавно на одній із нарад із проведення пенсійної реформи віце-прем’єр-міністр з економічних питань Сергій Тігіпко.

ЯКІ Є ВИКЛИКИ І ЧОГО БОЯТИСЯ ЛЮДЯМ

Перше — це те, що жінкам працювати доведеться довше. Ті, хто не вийде на пенсію до березня 2011 року, будуть працювати на півроку довше і так далі: через кожні півроку термін виходу на пенсію жінок відтягуватиметься на 0,5 роки поки не досягне 60 років у 2020 році. Причина такого кроку — зокрема, дефіцит Пенсійного фонду, великі відрахування із зарплат працюючих людей. Плюс від того: якщо жінки довше працюватимуть, то, внаслідок довшого трудового стажу отримуватимуть більшу пенсію. До речі, згідно з соціологічними даними, 64% українців говорять, що погодилися б довше працювати якби розмір пенсії відповідав європейським стандартам. Але ж — європейським...

— Третина зарплати кожного працюючого громадянина, як підрахували фахівці, йде у Пенсійний фонд. Щоб утримувати одного пенсіонера з пенсією 1400 гривень (не всі пенсіонери у нас таку пенсію отримують), треба мати двох працівників із зарплатнею 2100 гривень. Нині склалася ситуація, що в жінок — найкоротший робочий стаж і, відповідно, в них нижчі пенсії. Враховуючи, що в українок іще й заробітки нижчі, то це ще більше впливає на їхній розмір пенсії: особливо, коли при обрахунку пенсій ввели додатковий коефіцієнт — збільшили величину оцінки одного року страхового стажу. Таким чином, жінки опинилися в невигідному становищі. Враховуючи те, що жінки у нас становлять 2/3 пенсіонерів, виходить, що низький пенсійний вік призводить до бідності пенсіонерів. Нам набагато краще зараз вирівняти пенсійний вік жінок і чоловіків. А вже після того, коли буде гендерна рівність, можна було б підвищувати пенсійний вік і чоловікам, і жінкам однаково, — каже кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.

Щодо підвищення пенсійного віку у чоловіків, то згідно із законопроектом, який уряд вніс до парламенту, «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», з 2013 року проваджуватиметься підвищення пенсійного віку у чоловіків-держслужбовців — із 60 до 62-х років.

ПРАЦЮВАТИ — З ДИТИНСТВА?

Чомусь найчастіше в пресі і на різноманітних обговореннях пенсійної реформи списи ламаються навколо підвищення пенсійного віку у жінок. Але урядовці пропонують, здається, ще щось «страшніше»: на третину підвищити для жінок (і на 10 років для чоловіків) необхідну тривалість пенсійного страхування для отримання пенсії. Так, у законопроекті 7255 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», пропонується підвищити нормативний стаж, необхідний для отримання мінімальної пенсії у жінок із 20 років до 30 років, а в чоловіків — із 25 до 35-ти.

Що виходить? Закінчив (ла) інститут і — відразу влаштовуйся на роботу (ще не відомо, як буде з тими 5-ма роками навчання — враховуватимуть їх у стаж трудовий чи ні), обов’язково — із трудовою книжкою. 22 роки + 30 (35) = 52 (57) років. На догляд за дітьми — максимум 8 років, оскільки від урядовців неодноразово звучали пропозиції виключити з трудового стажу термін, який жінка проводить по догляду за дітьми. Згідно з українським законодавством у чоловіків — ті ж права, але тепер навіть найбільш люблячих татусів часу на догляд за дітьми буде мало, бо потрібно заробляти собі на пенсію. (До речі, дослідження які багато років проводили в найбільш розвинутих країнах Європи показали, що чим більше чоловік проводить часу з дітьми, тим довше живе. Залежність — пряма. У Фінляндії і Данії навіть розробили спеціальні державні програми, які заохочують батьків брати відпустки і виховувати дітей.) Якщо, до прикладу, взяти Західну Україну, де чи не кожен п’ятий — за кордоном на заробітках, картина із необхідним стажем вимальовується сумна. У багатьох українців його, аби мати в майбутньому мінімальну пенсію, не вистачатиме. Люди працюють за кордоном і п’ять, і десять, і більше років. Потім повертаються сюди, купують житло, намагаються влаштуватися кудись, але не так це легко. Особливо — якщо людина хоче влаштуватися на легальну роботу. І знову люди стоять перед вибором: працювати де доведеться, аби мати зараз гроші, — чи думати про пенсію, шукати офіційну роботу (а де її знайти?), а може, взагалі — знову поїхати за кордон? A як же пенсія?..

Як бачимо, питання пенсійної реформи зачіпає всю економіку, особливо — легалізації зарплат і бізнесу взагалі. Тому що якщо людина добре розбереться із перспективами, які на неї чекають після такої реформи, вона все-таки захоче працювати на себе, на свою майбутню пенсію. Але чи легко це буде зробити за наших умов, коли кожен собі думає, як же його вижити зараз? Як зазначив міністр праці і соціальної політики Василь Надрага, в новому законодавстві передбачатимуться заходи для «підвищення відповідальності за виплату заробітної плати у «конвертах» і запровадити перевірки підприємств на основі ризико-орієнтованого аудиту». Якби ж ці обіцянки виконувалися і це давало користь рядовій людині...

ДЛЯ ТИХ, КОМУ ЗА 35

Із 2012 року, як обіцяє новий законопроект про пенсійну реформу, в Україні запрацює другий рівень пенсійної системи — накопичувальний, який існуватиме паралельно із солідарною пенсійною системою (тією, що є зараз). За словами Сергія Тігіпка, реформа стосуватиметься 41% всіх платників пенсійних внесків, яким наступного року буде більше ніж 35 років. Обіцянки влади такі — відрахування, які робитимуться із зарплат працюючих громадян (пропонується почати з 2% і поступово збільшувати до 7%), дадуть їм можливість у майбутньому отримувати більшу пенсію. Планується, що на таку ж суму зменшиться розмір страхового внеску до Пенсійного фонду.

Знову ж таки — гарна ідея, але хто буде контролювати ці кошти, які будуть відраховуватися з громадян? І які конкретно виплати з цих фондів в такому разі отримає людина, коли вийде на пенсію? «Уряд не контролює ці фонди (накопичувальні. — Авт.) повною мірою, і кінцевий результат невідомий доти, доки людина не вийде на пенсію», — каже старший міжнародний радник із питань пенсійної реформи проекту USAID «Розвиток ринку капіталів» Грег Мактаггарт.

Іще тривають дискусії навколо другого рівня пенсійної системи, а урядовці вже замахнулися на третій — добровільне пенсійне страхування. «Якщо ми будемо мати другий рівень, коли особисті пенсійні внески працюватимуть і даватимуть інвестиційний прибуток, то ми можемо запровадити третій рівень, який у нас уже прописаний. Тоді люди зможуть додатково відраховувати частину своєї зарплати у недержавні фонди. Ось тоді ми матимемо збалансовану пенсійну реформу», — вважає пан Тігіпко.

До речі, нині 82% українців нічого не роблять задля того, аби забезпечити себе матеріально після виходу на пенсію. Вони розраховують тільки на державну пенсію. Вкладають гроші у нерухомість і бізнес тільки 7% працюючих, відкладають гроші — 6%. Очевидно, це свідчить про доходи людей. Починати треба саме з цього...

СПЕЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ ТА ЇХ ОБМЕЖЕННЯ

Нині в Україні — трохи більше 13 мільйонів пенсіонерів. Це багато, тому що на 45 мільйонів 800 тисяч населення близько 10 мільйонів припадає на дітей, 2—3 мільйони (за деяким даними — до 5 мільйонів) працюють за кордоном, за офіційними даними, трохи більше півмільйона — безробітні. Решта — працює легально і сплачує податки до Пенсійного фонду, є багато таких, хто працює неофіційно. За даними Інститут демографії на соціальних досліджень, нині на 10 працюючих припадає 4 пенсіонери. Якщо ж враховувати неформальну зайнятість, то на 10 працюючих... 9 пенсіонерів. Ситуація більш ніж критична, аби відкладати якісь зміни.

Але існує ще одна категорія пенсіонерів, розміри пенсій яких викликають у суспільстві дискусії. Йдеться про спеціальні пенсії депутатам, урядовцям, суддям, прокурорам. За даними Пенсійного фонду, це стосується близько трохи більше 3 тисяч українців (ті, хто отримують пенсії більше 10 тисяч гривень), але є пенсіонери, пенсії яких менше 10 тисяч, але які теж нараховуються за окремими законами — це майже мільйон пенсіонерів. Новим законодавством передбачається обмежити спеціальні пенсії — до 12 прожиткових мінімумів (це трохи більше 900 гривень). Загалом нині понад 2/3 пенсіонерів отримують пенсії менше тисячі гривень.

Слід зазначити, що в газету «День» неодноразово звертаються працюючі пенсіонери із запитаннями, чи дадуть їм змогу після того, як пенсійна реформа почне діяти, працювати й далі, чи не «витурять». «Де ж, Сергію Леонідовичу (це звернення продубльоване і віце-прем’єр-міністру. — Авт.), хоч би якась гарантія голосно нині заявленої державної влади, що... посадовці мені не готуватимуть витуру з роботи як працюючій пенсіонерці, хоч, зауважу, що до мого можливого 60-річчя трохи більше двох років?» — запитує і пана Тігіпка, і «День» наша читачка, киянка, лікар ветеринарної медицини Ольга Олексіївна Зленко.

Ми не будемо відповідати за пана Тігіпка, лише процитуємо його сподівання, які він висловив у пресі: що дефіцит Пенсійного фонду (чи не основна нинішня проблема) скорочуватимуть за рахунок усіх вище перелічених автором статті заходів, а також стимулюванням продовження трудової діяльності громадян після досягнення ними пенсійного віку.

До 16 лютого в Україні триватимуть обговорення законопроекту щодо пенсійної реформи (урядовці обіцяють прислухатися до всіх зауважень і пропозицій), потім у парламенті планують провести громадські слухання. Після цього автори закону сподіваються на його швидке прийняття.