Оголошено війну трамадолу

…Білявий підліток не йшов, а «плив» мені назустріч, виробляючи в повітрі кола руками. Із щасливою посмішкою, очима, що не бачать перехожих, і повним нерозумінням, де ж він знаходиться. В першу ж мить в голові промайнуло: закоханий, а може танцює? Та коли він ступив на дорогу мало не під колеса автомобіля, я, здогадавшись, здригнулася: наркоман! А якось днів через два я знову зустріла того хлопця. Цього разу він мав цілком пристойний вигляд, кудись поспішав…Я зупинилася і просто не змогла не подивитися йому вслід: а чи знають про його «забавку» батьки? Можливо, його ще можна врятувати? Такий молодий та гарний! Все ще попереду! Хоча у наркоманів попереду майже завжди одне: передозування та смерть. Ніби починають із «невинного» — «травку курять», знеболюючі приймають, щоправда у великих дозах, а закінчують жахливо.

Складно повірити, та спеціалісти стверджують — дві третини школярів Львівщини спробували на собі дію таких знеболюючих, одна четверта з них потім стає так званими системними наркоманами. А загалом по Україні нараховується близько 900 тисяч системних наркоманів. Цифри, звичайно, не збігаються, — між офіційними даними та твердженням громадських організацій. Та саме цю називали найоптимальнішою під час прес- конференції у львівському прес-клубі реформ. Тоді ініціативна група Центру з лікування наркозалежних «Дорога» зібрала представників численних громадських організацій, що разом постають проти проблеми, яка давно вже стала навіть не проблемою, а величезною бідою для України. Ця біда носить назву «трамадол» і вже років десять, як набула страшенних обрисів. Про неї знає так багато людей, і так багато серйозних, совісних і мудрих людей з нею борються, що просто дивно, що не можуть подолати. Зрештою, у нас чимало дивного відбувається. Ніби всім ясно, а змінити щось складно. І проблема росте, ніби сніговий шар, і затягує у свою божевільну орбіту все більше та більше молоді. І вже слово геноцид крутиться в голові, причому зовсім не безпідставно.

КОМУ ЦЕ ВИГІДНО

Не просто окремі люди, громадські організації, а навіть міліція говорить відверто про те, що цей препарат має бути занесений в перелік наркотичних засобів. І досі не зрозуміло, чому відповідальні за це мужі «впираються»? (Хоча всім все зрозуміло — надто великі гроші тут задіяні.) Ще 21 квітня 2006 р. Міністерство внутрішніх справ України, причому повторно, звернулось із офіційним листом в Кабмін саме з таким проханням, та все це пропустили мимо вух. І тому на сьогоднішній день цей лікарський препарат є третім за популярністю наркотиком в країні після маріхуани та макової соломки. Адже його можна легко придбати. І що найстрашніше, спочатку батьки з подивом констатують: дитина чомусь стала така весела, розкута, з товаришами легко знаходить спільну мову, добре вчиться, вміє швидко сконцентрувати увагу… Та саме так cпочатку діє трамадол. А коли ти до нього звикаєш і потрібна вже більша доза — ось тут вилазить «побічна дія». Колишні наркомани, які просто чудом «вилізли» завдяки працівникам «Дороги» з цієї біди, розповідали, що вживали по три упаковки. А ті, кому вже й це здавалося малою дозою, переходили на ін’єкції. Що за цим слідує, знають усі.

Загалом виробництво трамадолу ніби було розраховане на онкохворих — для знеболення в останній стадії раку. Та обсяги виробництва втричі, а то й більше перевищують (я вже не говорю про нелегальне виробництво) потреби таких хворих. Є й такі дані: на сьогодні в Україні щорічно виробляють 76 мільйонів доз трамадолу при реальній потребі 4 мільйона.

АПТЕКИ БЕЗ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Придбати трамадол можна з рук і завітавши у звичайну аптеку. Нещодавно у Львові біля двох аптек мережі «Доктор» відбулася акція протесту: «Ні — трамадолу!». Її організували представники реабілітаційного центру «Любов» та громадської організації «Посол». Близько півсотні осіб скандували: «Ні — трамадолу!», «Ні — наркотикам!», «Ні — смерті дітей!», «Смерть аптекам, які продають трамадол!». Учасники акції біля кожної з аптек виставили чорну труну з надписом «Трамадол», а на вхідні двері вивісили траурні вінки. Співзасновник ГО «Посол» Олександр Олексюк прокоментував ці дії так: «Трамадол — наркотик ХХI століття. Якщо раніше люди переважно «кололися», то на сьогодні вони п’ють різноманітні таблетки. Цей вид наркотику спричиняє жахливі наслідки. Люди, які постійно вживають трамадол, живуть рік-два, максимум — три роки. Часом їх паралізує від цього препарату або ж вони помирають від передозування».

Кілька днів потому депутат Львівської міської ради Юрій Кардашевський на засіданні сесії попросив міського голову Львова Андрія Садового «втрутитися в молодіжне середовище», наполягаючи на тому, що трамадол є надто доступним для дітей та підлітків. Попри те, що «на ці ліки потрібен рецепт, підлітки незначно переплачують (близько 3 грн.) і отримують його без рецепта, орієнтовно за 8 грн. Ця чума дуже швидко поширюється нашим містом».

Нагадаємо, що 15 липня 2005 року МОЗ прийняв, нарешті, рішення, згідно якого лікарські препарати трамадол та трамалгін переведені в спеціальний режим розповсюдження, тобто за рецептом. Та цього виявилося явно замало — умови їхнього продажу потрібно зробити ще жорсткішими. Наразі за українським законодавством штраф за продаж трамадолу без рецепту становить 51 грн. А якщо врахувати, що на цьому препараті за день мережі аптек можна заробити від 10 до 50 тис. грн, то можна платити ці штрафи щогодини і все ж таки непогано заробляти, не боячись за свій жебрацький завтрашній день. А якщо комусь із моралістично налаштованих особистостей приходить в голову думка, що така поведінка не личить людині, то можна із впевненістю стверджувати, що люди, які продають в дитячі руки трамадол, не бояться ні людського суду, ні Божого. Хоча, дарма…

І все ж таки вже після акцій біля аптек, задіяних у злочинному бізнесі, психолог Центру реабілітації наркозалежних «Дорога» Ігор Лебединець ще раз переконався, — не бояться фармацевти відповідальності.

— Для того, щоб провести скриту зйомку продажу трамадолу в аптеках без рецептів, я звернувся по допомогу в міліцію. Мені відмовили, наскільки я зрозумів, побоюючись наслідків… І я ще раз переконався наскільки у викривленому світі ми живемо: від безвихіддя я звернувся до одного впливового бандита і він без зайвих роздумів вирізав у своєму затемненому склі дорогого джипу дірку, щоб простіше робити зйомку. Відзняті плівки я маю намір передати в правоохоронні органи.

Мало того, громадські організації, діставши благословення церковних патріархів відвідали спеціалізований сиротинець, де виховуються діти із різними вадами, зокрема діти наркоманів, і тепер мають намір демонструвати відзняті кадри (навіть не знаю, яким словом їх охарактеризувати, сказати жахливі — буде заслабко) у навчальних закладах.

УСІМ МИРОМ

Словом, можна сказати, що у Львові взялися усім миром. Величезне звернення: «Доля міста в твоїх руках» підписали в перший же день, як тільки звернення з’явилося в інтернеті 30 серйозних громадських організацій. Дуже б хотілося, щоб «Громадський форум Львова», який очолив війну з трамадолом, не втратив ентузіазму. Адже надто страшною може бути доля України, якщо кожен з нас не усвідомить — з наркотиками має боротись кожен наскільки вистачить його зусиль та впливу. А у зверненні до депутатів Львівської обласної та міської рад, правоохоронних органів Львівщини, СБУ у Львівській області, Міністерства охорони здоров’я України, громадськості та ЗМІ є й такі рядки: «За нашими даними, після визнання трамадолу наркотиком готують подальший план його виробництва, але під іншою назвою та з незначною зміною складових компонентів (улітку 2006 року в аптеках Львова й області вже почали продавати аналог трамадолу — золдіар). Також планують розширити виробництво цих препаратів на інших фармацевтичних заводах східного регіону України.

Громадський форум Львова вважає таку форму легалізації розповсюдження та продажу наркотиків в Україні геноцидом проти її народу та вимагає визнати це на офіційному рівні.

ГФЛ вимагає від правоохоронних органів і СБУ вжити негайних заходів для припинення безрецептурного продажу трамадолу й інших наркотичних препаратів в аптеках Львова та притягнути до відповідальності тих, із вини та за участю кого наші діти стають наркоманами.

ГФЛ звертається до МОЗ України негайно внести трамадол і схожі препарати в реєстр наркотичних засобів і зупинити реалізацію їх в Україні до моменту завершення реєстрації.

Спільними зусиллями врятуємо український народ від знищення!»

…Якщо бути об’єктивними, то не лише львів’яни борються з наркоманією. То тут, то там ЗМІ подає інформацію про те, що правоохоронні органи вилучають з незаконного обігу наркотики, закривають наркопритони, відкривають кримінальні справи… Лише в лютому в Донецькій області вилучено 30 кілограмів наркотиків, виявлено 352 факти їхнього незаконного обігу, закрито 11 наркопритонів. Лише за тиждень цього ж місяця на Львівщині за незаконні операції з наркотиками були затримані 124 особи, виявлено та ліквідовано 7 наркопритонів. За фактами незаконного обігу наркотиків відкрито 60 криминальных справ, в тому числі 11 — за збут наркотиків, 5 — за їхнє незаконне виробництво, 3 — за організацію наркопритону і так далі і таке інше. Тобто працюють в цьому плані в нашій державі, причому і на заході, і на сході. І якщо заглибитися в минуле, років на три-чотири, то високі показники боротьби з наркоманією теж можна легко знайти і там. І закони у нас з цього приводу приймалися прогресивні, і до прогресивних законів закордонні програми активно долучалися. Однак…віз і нині там. Виходить, не так щось робимо? Може, дійсно, почати зараз з трамадолу та похідних, причому чітко усвідомлюючи, що все це за собою потягне — величезна кількість хворих молодих людей відразу ж опиниться без чергової дози. І тоді навантаження «впаде» на лікарів, громадські організації, психологів, міліцію. Однак все це треба все одно пережити. Хоча, звичайно, із занесенням трамадола у списки наркотичних речовин усі проблеми не вирішаться. Однак хоч якусь частину підлітків вдасться врятувати. А за трамадолом мають йти інші мудрі акції та кроки, скеровані на те, що у свідомості нашій, зокрема молодих та здорових, наркотики мають асоціюватися з неприпустимими речами! А ті, хто наживається на їхній торгівлі, будуть прокляті в народній пам’яті до сьомого коліна. І тільки так.

До честі українських політиків, свідомої громадськості, Голодомор на Україні визнано- таки геноцидом. Що ми маємо зараз говорити, якщо втрати, шкода, нанесена нації наркотиками значно більша?!…