«Паперовий» прорив

За два останні роки у Дніпропетровській області наполовину збільшено природно-заповідний фонд, і зупинятись на досягнутому влада не збирається, повідомляє прес-служба облдержадміністрації. «Це лише 2,5% від території всієї області. Тому необхідно підвищувати темпи роботи», — заявив губернатор Олександр Вілкул на нараді з питань виконання регіональних програм екологічного спрямування. Він дав завдання розробити трирічний план, згідно з яким ПЗФ має зрости до 6% від загальної площі Дніпропетровщини. Губернатор нагадав, що 2013 рік Президент України оголосив Роком екології. «Для Дніпропетровщини, яка дає 20% обсягу промислового виробництва України, це особливо актуально. Адже зворотним боком є те, що на регіон припадає 16% усіх шкідливих викидів в Україні. Для поліпшення екологічного стану в області реалізується вісім регіональних екологічних програм», — додав він. Крім того, губернатор поставив завдання: за щорічного зростання регіональної економіки в середньому на 6% зменшити до 2015 року на 30% шкідливих викидів в атмосферу. Для відстеження ситуації в рамках обласної програми моніторингу довкілля з 2011 року почали працювати автоматизовані системи в Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі — містах із найбільшим техногенним навантаженням. «Я вважаю, що кожен житель області має право знати, чим він дихає», — сказав губернатор. На нараді О. Вілкул підкреслив, що представникам влади і контролюючим органам необхідно посилити роботу з громадськими організаціями, які займаються питаннями охорони довкілля. «Покращення стану довкілля — це спільна відповідальність влади і громадськості», — сказав він.

Із заявами губернатора дніпропетровські екологи згодні і готові підтримувати хороші починання місцевої влади. Проте слова чиновників далеко не завжди збігаються зі справою. Так, член Всеукраїнської екологічної ліги, доцент Дніпропетровського національного університету Вадим Манюк зазначає, що останнім часом на Дніпропетровщині справді було створено цілу низку нових заказників, особливо в лівобережній частині області. «Це, звісно, прорив, але здебільшого на папері — в організаційно-документальному плані», — сказав еколог. «Я вирішив об’їхати нові заказники і переконався в тому, що все поки що залишається, як і було. Ніхто з місцевих жителів про ці заказники не чув, і там, як і раніше, пасуть корів. З іншого боку, дуже дивно, що такі перспективні природні комплекси, як Самарський бір або Приорельські ліси фактично залишаються беззахисними», — сказав він. В. Манюк вважає, що в діях влади проглядається такий собі «подвійний стандарт». Наприклад, чиновники не помічають, що під Кривим Рогом знищується територія, зарезервована під розширення заказника «Інгулецький степ». «Це практично єдиний куточок незайманого степу в наших краях, але й там землю відвели під кар’єр, а всі протести громадськості залишаються поки що безрезультатними, — говорить еколог. — Складається враження, що наша влада може захищати природу доти, доки не з’являється великий капітал, перед інтересами якого всі пасують». Останнім прикладом, коли місцева влада повністю ігнорувала громадську думку, В.Манюк вважає так звану реконструкцію парку ім. Глоби в Дніпропетровську (див. «День» за 10 квітня ц. р.). «Можна багато розмірковувати про захист природи, але якщо в центрі мільйонного міста безжалісно вирубується старовинний парк, незважаючи на протести людей, то коментарі тут зайві», — констатував він.