Послання світовій медицині

Відкриття на благо людства гідні, напевно, того, щоб їхній шлях у майбутнє був встелений квітами. Саме так час оцінити пророче припущення Іллі Ілліча Мечникова, першого Нобелівського лауреата, сина України, приборкувати й знешкоджувати хвороботворні мікроби їхніми антагоністами, причому такої ж біологічної природи. Так виникло учення про пробіотики — мікробних захисників життя та здоров’я.

Бажаючи наблизити мікробіологічні субстанції оздоровлення до потреб дуже багатьох людей, коли з віком і внаслідок інших причин наш потенціал слабшає, Мечников створив навіть мікробіологічний концентрат «Лактобацилін». Між іншим, одна з французьких компаній, оцінивши відкриття, пообіцяла вченому значні дивіденди, якщо він передасть їй формулу «Лактобациліну». Мечников погодився, проте за умови, щоб отримувані кошти прямували на розвиток Пастерівського інституту, де він тоді працював. А для себе він попросив, щоб додому йому щодня доправляли дві пляшки такого кефіру з особливими властивостями. Але почалася Перша світова. Її тягот Мечников не пережив, і просування пробіотиків призупинилося...

Звитяжно боротися з хворобами, ця мрія, проте, наполегливо втілювалася в різних розділах медицини. На початку 30-х років Олександр Флемінг отримав пеніцилін. 1945-го він, а також Е.Чейн и Х.Флорі були нагороджені Нобелівською премією «За відкриття пеніциліну й отримання його в чистому вигляді». Стартувала ера антибіотиків, що затьмарила на якийсь час нагальну актуальність пробіотиків, а точніше рятівну рівновагу між цими субстанціями.

Сімбітер

Нестримне вживання антибактеріальних засобів різних конструкцій, їхня практична безрецептурність, принаймні в наших регіонах, спровокували своєрідну контратаку з боку мікроорганізмів. Деякі з них з умовно-патогенних перейшли в розряд патогенних, хвороботворних. Інфекційні ураження й ускладнення вже не так просто піддаються лікуванню: патогенні збудники виявляються стійкими до антибіотиків. Формула необхідного балансу має виглядати так: до мікробів слід звертатися на «ви»...

І ось зовсім нещодавно київські вчені-мікробіологи доктор біологічних наук, професор Дмитро Янковський, академік НАН і НАМН України Володимир Широбоков і кандидат технічних наук Галина Димент видали, в незмінному співавторстві, фундаментальну працю «Мікробіом» — фактично найповніший світовий огляд взаємин організму людини з його внутрішнім бактерійним «дублером» — мікробіомом.

Але як усе починалося, і до яких змін у медицині закликає унікальний український науковий маніфест? Понад три десятиліття тому Дмитро Станіславович Янковський, скориставшись  творчим досвідом і знаннями у сфері промислової мікробіології, вперше експериментально об’єднав низку корисних мікроорганізмів у форматі мультипробіотиків. Можна навіть стверджувати, що це зразок пробіотиків в ідеалі, оскільки йдеться про співтовариство носіїв живої мікрофлори, тоді як усі інші їхні аналоги у багатьох країнах, як правило, піддаються ліофілізації і, отже, їхня дія відстрочена.

Звичайно, реанімуючи мечниковський профілактичний прорив, його київські послідовники шукали й фундамент для своїх новацій.

— Побудувавши експериментальне підприємство з випуску перших багатоштамових пробіотиків, оснастивши його сучасною апаратурою для контролю на всіх етапах, Дмитро Янковський, партнером якого стала Галина Семенівна Димент, також висококваліфікований промисловий технолог, — розповідає академік Володимир Павлович Широбоков, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, який найактивнішим чином підтримав ці пошуки, — потребували, якщо можна так висловитися, «клінічної колиски». Випробувати можливості нового продукту запропонувала у відділеннях Інституту педіатрії, акушерства та гінекології його талановитий лідер,  академік, легендарний лікар і учений-педіатр Олена Михайлівна Лук’янова. Її прониклива висока оцінка інновації блискуче підтвердилася! Мультипробіотики практично сенсаційно довели дієвість при дуже різних хвороботворних синдромах у дітей, зокрема й найменших. Низку феноменів цих «ліків без ліків» встановлено і на педіатричних кафедрах нашого університету.

— Адже це в чомусь очікувані результати — становлення людини, у фізіологічних і біохімічних складових, відбувалося й відбувається з прямою участю мікроорганізмів. Але чому імперативи «Мікробіому» дають ключ і до нових позицій медицини в цілому?

— Розумієте, вперше виділена тріада: мікроби — природа — людина. Разом з детальним портретом мікробіому людини вперше охарактеризовано і мікробіом усієї біосфери у наявності мікробних утворень грунтів, водних просторів, повітря, рослинного й тваринного розмаїття. Таке, по суті, вперше висунуте еволюційне розуміння ефектів мікробної загальності якраз і полегшує розшифровку найбільшої, але й таємничої закономірності: як у круговороті природи сформувалася модель життя мікробіологічних суперорганізмів в людині.

— Але коли і як, Володимире Павловичу, виникли такі мікробіологічні дотики?

— Звісно, у форматі однієї бесіди всього не поясниш. Наша книжка має чималий обсяг — понад 600 сторінок, а також безліч ілюстрацій, оригінальних іконографій. Але, якщо коротко, то перші мікробні місіонери почали розвиватися в глинистих надрах з їхніми молекулярними структурами, озброївши крізь мільярди років біологічну природу людини мікробіомом. По суті, своєрідним «вічним двигуном»!

— Цей наш мікробний абсолют з п’ятьма біотопами, п’ятьма відкритими просторами для мікробних співтовариств, де все й відбувається, вочевидь, у чомусь дитя ссавців?

— Так, ці локуси життя, від ротової порожнини до інших відкритих органів, — і насправді результат розвитку всього тваринного світу. Але для чого про це варто знати і лікарям, і найширшому колу читачів? Можна стверджувати, що не лише природа суто інфекційних недуг, а й більшість інших формально соматичних захворювань зумовлені порушенням мікробних «нормативів» у мікробіомі й зростанням агресивно патогенних мікроорганізмів. Ми наводимо вичерпні докази, що саме «мікробіологічними бунтами» викликана низка найсерйозніших патологій — від серця й судин до печінки, нирок, видільних органів, ендокринної системи. Більш того, є вісь: мікробіом і центральна нервова система! Наприклад, більшість депресивних станів обтяжуються наявністю дисбіозів — мікробіологічних «диверсій» за рахунок переважання патогенної мікробної флори.

— Але дедалі більш відчутна й інша закономірність — розширення ринку пробіотиків. У чому тут полягає наукова позиція вашого співтовариства?

— Дуже важливе питання. Абсолютно обов’язковою умовою, на нашу думку, є чинник повної безпеки пробіотиків. Річ у тому, що до низки подібних мікробних композитів деякі фірми включають і умовно-патогенні мікроорганізми. Це явна помилка. На наш погляд, такі пробіотики мають бути виключені з каталогів. Підкреслю: саме українські пробіотики, за належного підходу, маючи лише плюси, начисто позбавлені мінусів. І це, як то кажуть, не реклама, а факт.

— Що б ви визнали доречним тут сказати про створений унікальний маніфест для медицини?

— Я б порівняв його з уловленим наукою Гольфстрімом для правильних стратегій у мікробних океанах. Адже прогрес у сфері вивчення мікробіому, а лише в США на ці цілі останніми роками асигнуються мільярди доларів, слід розглядати як авангардний формуляр для сучасної біології й медицини. Відкриття, найближчим часом мікробіомів плаценти, легенів і крові стає кульмінацією в розумінні ролі мікробних складових як матриці життя. І оскільки сьогоднішня наука семимильним кроками рухається вперед, з’являються й високоінформативні технології для мікробного аналізу.

Додам, що дослідження мікробіому дають, можливо, й надію на абсолютно нові способи лікування, та й взагалі на збільшення його арсеналів. Можна сказати, що розкодування міжіндивідуальних мікробних варіацій різних ділянок і локусів тіла, а отже мікробна діагностика змін мікробіому людини в момент початку захворювань зіграє нарешті вирішальну роль у належному розвитку персоніфікованої терапії, ні в якому разі не руйнуючи, а лише заохочуючи мікробіологічні механізми життя, створені для її підтримки.

— Ваша подвижницька праця на основі власних досліджень і вивчення понад 2900 джерел виглядає і як енциклопедія мікробіомів, відкрита для цивілізації українською мікробіологічною наукою. Що нового можна чекати від вашої авторської групи?

— Ви маєте на увазі найновішого? Нами розроблена серія препаратів на основі смектитів — природних утворень вулканічного походження, а також прадавніх глин — бентонітів у поєднанні з мультикомпонентними пробіотиками останніх поколінь. Результати їх впровадження переконують: обрано правильний шлях.

Насамкінець дозвольте ще раз підкреслити: з новими даними — мікробіом і соціум — до світової спільноти апелює саме українська наука, обгрунтовано пропонуючи спробувати докорінно змінити медицину, що має стати пробіотичною.