Прапорщик повернувся в Україну, щоб застрелитися
Микола Вдовиченко віддав армійській службі 20 років. Останні 13 - у Киргизстані. Після звільнення в запас вирішив із сім'єю повернутися на рідну Житомирщину. Сподівалися на закон, який гарантував право отримати квартиру на місці проживання. Здали в Киргизії трьохкімнатну... Залишили собі спогади про відносний достаток, де непогано заробляла і дружина Антоніна. Двійко дітей горя не знали...
А батьки не знали, що закон, прийнятий ще за радянські часи, перетворився на фікцію. У "рідних" інстанціях, куди подружжя зверталося за "квартирною" допомогою, двері для них швидко зачинялися. Постійної і нормально оплачуваної роботи не змогли знайти ні відставний воїн, ні його дружина.
Довелося їм шукати притулку по хатах рідні Антоніни в Житомирі та навколишніх селах. І проїдати накопичені протягом багатьох років заощадження. Інфляція їх "з'їла" швиденько. Про купівлю власної хати вже навіть не мріялось...
Глава сім'ї дуже важко переживав зустріч із батьківщиною. Мачухою... Взяв мисливську рушницю і...
В 44 роки Миколи не стало. Антоніна деякий час працювала в колгоспі. Відтепер звільнена за скороченням штатів. Вихідну допомогу повністю не отримала. Стала на облік в місцевому центрі зайнятості. Допомогу по безробіттю не отримує взагалі.
Держава платить 45 гривень на 14-річного сина Володю у зв'язку із втратою годувальника. Нині, після клопотань обласної організації Спілки бездомних військовослужбовців, сім'я отримала слабку надію переїхати жити в дві кімнати старого одноповерхового будинку, де із всіх зручностей є тільки газове опалення. Проте справа знов-таки загальмувалася...
...Нині на квартобліку в органах вітчизняної влади стоять понад 33 тисячі сімей військовослужбовців запасу та у відставці. Стояти їм принаймні з п'ятдесят років...
