Про патріотичний туризм

Чотири дні. 2000 км. Безліч нових вражень. Маршрут: Львів — Дніпро — Петриківка — хутір Галушківка — Кам’янське — Дніпро — Львів. Таким був третій всеукраїнський форум «Патріотичні екскурсії по Україні» для кореспондента «Дня». Головною метою ініціативи «Патріотичні екскурсії по Україні» її організатори декларують утвердження національно-патріотичної свідомості дітей та молоді. Серед учасників форуму — краєзнавці, історики, гіди, екскурсоводи, бібліотекарі, журналісти та просто ініціативні люди з усієї України, які не байдужі до історії рідного краю та хочуть створювати й пропагувати ідеї українства.

Як розробляти маршрути патріотичних екскурсій? Чому це сьогодні так важливо? Відповіді на ці та інші запитання — в розмові з Сергієм БАХІНИМ, засновником всеукраїнської громадської ініціативи «Патріотичні екскурсії по Україні».

«ПЕРЕДОВСІМ ЦЕ ПРОСВІТНИЦЬКИЙ ПРОЕКТ»

— Як зародилася та розвивалася ідея ініціативи «Патріотичні екскурсії по Україні»?

— Позаминулого року я записався волонтером на створення екскурсій у Києві в рамках проекту «Української бібліотечної асоціації». Почав створювати маршрут у районі старої Паньківщини. Що більше працював над цим маршрутом, то більше знаходив тут суто українські місця. Врешті-решт у мене вийшов маршрут місцями визначних українських діячів у Києві. Так уже історично склалося, що Паньківщина постійно була заселена відомими українськими особистостями. Тут і Михайло Грушевський, і Леся Українка, і Микола Лисенко, і Михайло Старицький, і Євген Чикаленко та багато інших представників української інтелігенції.

КИЇВ. МЕТРО. СТАНЦІЯ «ЗОЛОТІ ВОРОТА» / ФОТО З САЙТА WIKIMEDIA.ORG

Цей маршрут був пов’язаний лише з українськими іменами та подіями. Виявилося, що в нас майже немає екскурсій саме по українському Києву. Потім вирішив звернути увагу на рідний Львів і дійшов висновку, що в екскурсійному плані й там, по суті, немає українського Львова. Вам неодмінно розкажуть про середньовічний, австрійський і польський Львів. Однак велика рідкість, аби водили екскурсії саме по українському Львову. Ось запитайте у пересічного львів’янина: «Де жив або вчився Степан Бандера?» Більшість відповіді не знатиме, хоча місто асоціюється саме з Бандерою. Або запитайте харків’ян про місця «Розстріляного відродження» в Харкові. На місцевій екскурсії вам просто покажуть харківські пам’ятки архітектури, але саме про український Харків ніхто не розповість. Так можна сказати про будь-яке місто в Україні, де немає регулярних екскурсій, сповнених українського змісту.

Насправді такі екскурсії дуже важливі для патріотичного виховання молоді та розвитку національної свідомості загалом. Зробивши таку екскурсію в Києві, зрозумів, що подібні суто українські маршрути потрібно робити по всіх містах України, адже в нас вони у серйозному дефіциті. Із такою пропозицією звернувся до Міністерства молоді та спорту, а конкретно до відділу національно-патріотичного виховання молоді. Чому не до управління  туризму? Тому що в них більше економічний та бізнесовий напрям. Натомість «Патріотичні екскурсії по Україні» — на межі історії, культури та туризму. Передовсім це просвітницький проект. У Мінмолодьспорті ідеєю зацікавилися. Запропонували подати заявку на конкурс, який проводився минулого року. Так і народився проект під умовною назвою «Патріотичні екскурсії по Україні», під який ми отримали фінансування у розмірі 100 тис. грн для того, аби запросити людей із всієї України, які зацікавлені в ідеї національно-патріотичного виховання. Ми шукали тих людей, які в екскурсійному плані прагнуть зробити свої міста українськими.

«В ОДЕСІ ПОКАЗУЮТЬ ПАМ’ЯТНИКИ ПУШКІНУ. А ПРО ЛЕСЮ УКРАЇНКУ, ЯКА ТАМ БУВАЛА 12 РАЗІВ, МАЙЖЕ НЕ ЗГАДУЮТЬ»

— Кого вдалося знайти? Які результати?

— Через онлайн-анкетування ми намагаємося знайти тих, хто справді зацікавлений, відсіявши зайвих. Фінансування заходу бере на себе держава: проживання, харчування, проїзд. Усе це без розкоші, але все-таки. «Туристів» намагаємося відсіювати. На перших двох форумах у Києві було 70 учасників, а на третьому в Дніпрі — 60.

Ось, для прикладу, Антон Мухін організував у Дніпрі екскурсію «Український Катеринослав», яка припала до вподоби всім. Мені хочеться, щоб такі екскурсії були регулярними. Це важливо для виховання молоді, дітей та й дорослих. Із такими екскурсіями відпадуть питання з сепаратизмом і т.п. Коли б на Донбасі знали справжню історію свого краю, там би не було сепаратистських настроїв.

Також вразили екскурсії по українському Запоріжжю, в якій акцент зроблено на Українській революції. У Херсоні створено хороший маршрут. Також варта уваги екскурсія українською Одесою. Під час більшості екскурсій показують пам’ятники Пушкіну в Одесі, розповідаючи ледь не про кожен його крок по ній. А про Лесю Українку, яка там бувала 12 разів, немає майже жодної згадки. Дуже велика проблема в нас з україноцентричним вихованням. Тому й настрої, наприклад, в Одесі часто бувають байдужі, бо немає належного виховання. Без нього люди і вбирають, як губка, безглузді ідеї «русского міра» і т.ін

До речі, покладатися лише на професійних екскурсоводів і гідів не обов’язково. Тематику, на якій ми наголошуємо, більше розробляють історики та краєзнавці. Вищезгадані екскурсії в Запоріжжі та Одесі, наприклад, організували саме історики. Також досить активні працівники музеїв, бібліотекарі, журналісти та загалом гуманітарії. Серед гідів та екскурсоводів ті, хто дійсно дихає ідеєю екскурсій, пов’язаних із українством, — у меншості.

«ЦЕ МОЖЕ СТАТИ ТРЕНДОМ»

— Позитивні тенденції простежуються?

— Проблему зі змістом екскурсій зазвичай не помічають, але вона є. І вона досить велика. Парадокс, що у столиці України два роки тому почути українську мову на екскурсіях було великою рідкістю. Ентузіасти навіть створили у «Фейсбуці» сторінку «Екскурсії Києвом українською мовою» — настільки жахливою була ситуація.

Однак протягом останніх двох років це поступово змінюється. Усе більше екскурсій українізуються. Створюються маршрути Українською революцією, окремо Українською народною республікою. Екскурсоводи все частіше переходять на українську мову. Два роки тому це було великою рідкістю.

Необхідно більше просвітництва. «Патріотичні екскурсії по Україні» — якраз просвітницький проект. Ми не лише створюємо та проводимо екскурсії, а також організовуємо історичні лекції, семінари та тренінги.

— Наскільки сильний запит серед звичайних людей на патріотичні екскурсії?

— Ось найсвіжіший приклад, коли ми йшли по Дніпру з екскурсією. Чимало хто просто підходив і запитував: «А що це таке? Про що мова?» Необхідно людей закликати і заохочувати. Якщо ці екскурсії будуть масовими, то і людей на них ходитиме чимало. Це може стати трендом. Ми прагнемо зробити так. Запит радше потенційний, ніж реальний. Якби органи влади, туристичні організації, відділи національно-патріотичного виховання молоді, освітні центри до цього активно долучилися, то це стало б справжнім трендом.

Зацікавлення своєю справжньою історією величезне. А молоді історію найкраще буде розповісти не через лекції чи заходи на кшталт відкриття пам’ятної дошки, а через екскурсію. Через візуальні образи це зробити набагато легше.

Нам писали історію з Москви, з Варшави або ще бозна-звідки. Тепер нам необхідно вивчати нашу справжню історію.