Про унікальні можливості Закарпаття у новій історії успіху України

       Упродовж двох вихідних, 7-8 листопада, на Закарпатті проходив масштабний форум розвитку Закарпатської області «Re:Open Zakarpattia». Метою форуму його організатори визначили привернення позитивної уваги до унікального мультикультурного регіону в центрі Європи, його нове відкриття для всієї України та світу, спростувавання негативних стереотипів про Закарпаття, генерування ідей для майбутніх рішень, щоб перетворити Закарпаття на нову історію успіху України.

       У його роботі дистанційно та «вживу» взяли участь відомі особи європейського та українського політикуму, знакові діячі гуманітарної та бізнесової сфери. Це, зокрема, депутати Європейського парламенту Андрюс Кубіліус та Міхаель Ґалер, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе, народний депутат України Віталій Безгін, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та його попередник у 2014-2019 роках Павло Клімкін, заступник міністра розвитку громад та територій України Іван Лукеря, засновник pro.mova та член Несторівської групи Євген Глібовицький, головний редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані, президент Українського PEN Андрій Курков, голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко, почесний президент PEN Ukraine Микола Рябчук, голова Закарпатської ОДА Олексій Петров та інші.

        Учасники форуму наголошували, що його проведення назріло давно, адже попри усі труднощі останніх років, Закарпаття зберігає великий потенціал і є, мабуть, найбільш недооціненим регіоном України. У ньому мирно живе та працює велика кількість національних спільнот, зберігаючи свою ідентичність та взаємозбагачуючи одна одну. У Закарпатській області виробляється 1/3 всіх гірських лиж у світі, а також комплектуючі для світових автомобільних брендів VW та Audi, тут випускають автомобілі Skoda, кавоварки Nespresso, шиють одяг Zara та Hugo Boss,  вирощують органічні овочі та фрукти, створюють неймовірне вино, ароматні сири та легендарну бринзу. Іншими словами, Закарпаття має усе, аби бути новою історією успіху України, і щоб її втілити, потрібна серйозна дискусія про Закарпаття.

         «За останні роки через низку причин Закарпатська область почала асоціюватися у суспільній свідомості українців з негативними подіями чи явищами, як то сепаратизм, контрабанда чи кримінальні розбірки. Але це викривлене та хибне уявлення про регіон. Наш форум повинен сформувати та обґрунтувати інший публічний порядок денний для цього регіону, зокрема у контексті збереження його унікальної мультикультурності, розбудови спроможних громад та ефективного місцевого самоврядування, залучення інвестицій, розвитку інфраструктури та перетворення Закарпаття з суто географічних на справжні «західні ворота» України, використання історичних та культурних зв’язків регіону з сусідніми країнами, що є членами ЄС і НАТО, для нарощення транскордонної співпраці та просування європейської інтеграції», – наголосив у коментарі для «Дня» директор ГО «Інститут Центральноєвропейської Стратегії» Дмитро Тужанський. За його словами, форум повинен дати чіткі та об’єктивні відповіді на питання, яким насправді є, а головне, – яким може і має бути Закарпаття з огляду на свою історію, ресурси та потенціал.

         Найперший негативний міф про Закарпаття, як територію з сепаратистськими настроями, зруйнувало соціологічне дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва 24 серпня-6 вересня 2020 року. «Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, принаймні по тих настроях, які панують серед населення сьогодні, -  заявив аналітик Фонду Андрій Сухарина презентуючи дослідження. Більшість закарпатців (50,8%)  бачить свій край у складі унітарної України, частина (37,6%) – у складі унітарної країни, але з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад. Лише (2,8%) говорить про федералізацію».

           Експерт також зауважив, що питання розширення повноважень регіону співзвучне з процесами децентралізації. Згідно з опитуванням, вірять у децентралізацію  55% закарпатців, 25% - не згодні, 20% не змогли відповісти. Водночас дуже мала частина опитаних (13%) вірять в особистий вплив на органи влади.

           Ще один цікавий момент, зафіксований соціологами  у багатонаціональному краї – традиційне позитивне налаштування до людей різних національностей. Жити з усіма етнічними группам у мирі і злагоді. Упереджене ставлення у громадській думці існує щодо ромів та росіян.

          «Головна проблема Закарпаття це те, що протягом 30 років незалежності держава Україна була недостатньо присутня в регіоні. Закарпаттям більше переймалися сусіди, а зараз ми пожинаємо плоди недоприсутності, - наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. - Закарпаття, як частина України, має допомогти відстояти ті цінності, за які стоїть вся країна та зв’язати великою кількістю ниток з ЄС. Успіх буде можливий, тільки тоді, коли рівень місцевий, в тому числі громадянське суспільство, буде співпрацювати із загальнодержавним».

         Глибокі знання історії Закарпаття у контексті геополітичних викликів засвідчив у своєму виступі головний редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані. За його словами, вплив московського патріархату на ситуацію в області більший, ніж «угорський вплив». Область буквально вкрита «луковіцами» храмів у стилі Костроми чи Ярославля, і це проблема, але про неї мало говорять. Журналіст вважає, що завдання закарпатців донести до України інформацію про потужних особистостей з числа своїх земляків, про людей, які досягли успіху у різних сферах і є прикладом для закарпатців. Те саме стосується і брендів, через які область може бути впізнаваною.

       Цікаві і змістовні дискусії мали місце під час панелей «Адмінреформа,децентралізація та регіональна політика: як розвивати Закарпаття в нових умовах», «Інфраструктурний прорив: дороги, залізниця, авіасполучення та кордони», «Відносини з західними сусідами України: роль Закарпаттч в «побудові мостів», «Креативні індустрії Закарпаття», «Туризм як драйвер регіонального розвитку», «Екологічні виклики Закарпаття» та низці інших.

           Оскільки проєкт не обмежується суто форумом, а передбачає серію публікацій про Закарпаття у ЗМІ, відкриті дискусії та презентації, є сподівання, що його матеріали матимуть практичне застосування для подальшого інноваційного розвитку регіону.