Протезно-ортопедична галузь «зашкутильгає» на монополію?

З чоловіком на милицях, років 40, у костюмі кольору «хакі» та табличкою на грудях: «Люди добрі, подайте інваліду на лікування та протезування!», я познайомився біля виходу зі станції метро «площа Льва Толстого». За його словами, ногу, третину гомілки, він втратив 16 років тому в «Афгані». До України Валерій, колишній військовий з Росії, разом з дружиною, українкою і 5 дітьми переїхав два роки тому. Живуть в хатці в селі за 40 км. від столиці. Його «робочий день» триває з 7 ранку до 7 вечора. Грошей, каже Валерій, вистачає на їжу.

Його заповітна мрія — гарний сучасний протез вартістю $ 1200. Частину він вже сплатив, але до кінця серпня треба внести всю суму. Українське громадянство отримав нещодавно, а до того в які лише інстанції не звертався по допомогу... Тепер має надію, що 30% сплатить за протез держава. Про різницю доведеться потурбуватись самому. Але мрія про добротний фантастичний високоякісний протез, що дозволить не відчувати себе інвалідом, а ще, можливо, підшукати пристойну роботу та заробіток, того варта, впевнений він. Але, схоже, у його товаришів по нещастю, які також сплять і бачать уві сні прекрасні, виготовлені за останнім словом науки протезно-ортопедичні чудеса техніки, можуть з’явитися серйозні перешкоди.

...Вітчизняна протезно-ортопедична галузь жила раніше доволі спокійно й безтурботно. Протезуванням, розробкою нових конструкцій, методів лікування та впровадженням їх опікувалось Міністерство соціального забезпечення. Під його крилом працювало 11 спеціалізованих підприємств ( тепер їх 17 державних та 21 — інших форм власності), кілька цехів та НДІ протезування. За інструкцією про надання протезно-ортопедичної допомоги, інваліди забезпечувались протезами та взуттям безкоштовно один-два рази на рік і фактично були приписані до «своїх» підприємств. Гуманну соціальну турботу держави псувала одна «дрібничка» — вони позбавлялись права вибирати, оцінювати якість виробів (порівнювати просто не було з чим) і відповідно вимагати від виробника удосконалення продукції. Право вибору з’явилось після створенням альтернативних недержавних фірм, що пропонують сучасні вироби.

Однак, на думку директора київської протезно-ортопедичної майстерні «Ортотех-Сервіс» Олександра Стеценка, над альтернативними підприємствами нависла чорна хмара у вигляді змін до чинної інструкції, які запропонувало промислове об’єднання «Укрпротез». Якщо їх буде прийнято, вважає він, «ми породимо нового монстра-монополіста», під п’ятою якого можуть опинитися всі підприємства. Тому що «Укрпротез», впевнений О. Стеценко, стане в одній особі замовником і виконавцем замовлень, розпорядником державних коштів, платником, до того ж вестиме облік інвалідів, тобто прибере собі фактично ті функції, що їх виконують зараз «неприв’язані» до виробництва органи соціального захисту населення.

Директор науково-виробничої фірми «Орттех» Євген Рибка та директор протезно-ортопедичного підприємства «Орттех-Плюс» Олександр Борисов з міста Харкова також вважають, що «Укрпротез» прагне таким чином монополізувати галузь. Це означатиме, стверджують вони, що буде втрачено механізми конкуренції та стимули до зниження собівартості виробів, нераціонально використовуватимуться бюджетні кошти, збережеться принцип оплати за роботу «протез для інваліда без інваліда», не буде об’єктивної системи їх (інвалідів) обліку, контролю за вартістю та якістю продукції, продовжуватиметься практика централізованих закупок напівфабрикатів, обладнання та інструментів у Німеччині, тоді як їх дешевші аналоги виробляються в Україні. Як один з варіантів вони пропонують реалізувати принцип рівних можливостей, гарантований антимонопольним законодавством країни. І з цією метою ввести, скажімо, випробувану в Польщі та Естонії, систему соціальних субсидій у вигляді векселя чи іншого платіжного документа для розрахунків. Ним має встановлюватись визначена «бюджетна» вартість виробу. Уподобавши щось краще й дорожче, інвалід міг би доплатити різницю в ціні.

«Проблема монополізації — абсолютно надумана», — сказав «Дню» генеральний директор об’єднання «Укрпротез» Олександр Морозов. За його словами, оновлена інструкція, за якою об’єднанню «Укрпротез» делеговано право формувати держзамовлення, укладати контракти з підприємствами усіх форм власності, оплачувати виконану, в тому числі недержавними фірмами, роботу, відслідковувати рух коштів, контролювати якість продукції, вже погоджена з МОЗ України і зараз розглядається Міністерством фінансів. На думку директора, якщо її затвердить Мін’юст, буде створено чітку вертикаль, дієвий і прозорий механізм фінансування та регулювання галузі. Об’єднання захищатиме також клієнтів від неякісних виробів. Політика Мінпраці спрямована на створення рівних умов для всіх виробників протезно- ортопедичної та реабілітаційної продукції, запевнив він. Не випадково нинішнього року передбачено виділити з держбюджету на оплату протезно-ортопедичної продукції 47 млн. грн. для держпідприємств та 15 млн. — для підприємств інших форм власності.

«Але ж за новими «правилами гри» всі фінансові розрахунки замовників з недержавними підприємствами вестимуться лише через «Укрпротез», який отримає важелі керування, що є безглуздою схемою з точки зору подвійного оподаткування й веде до неринкових відносин», — заявив «Дню» генеральний директор асоціації «Укрмедпром», член колегії МОЗ України Олександр Ситенко. І навів приклад про майстра фірми «Оргтех» Лебедєва, який звернувся нещодавно до облсоцзабезу з проханням оплатити протез, який він виготовить «на фірмі» для себе. Йому відмовили й порадили звернутися до... «Укрпротезу». О. Ситенко вважає також, що протезно-ортопедичну галузь, яка пов’язана з медично-реабілітаційною допомогою, потрібно заради справді фахового керування підпорядкувати МОЗ України, оскільки Мінпраці не має спеціалістів із цих проблем. Гендиректор «Укрмедпрому» вважає, що видозмінена інструкція є ще гіршою й більш хибною, ніж попередня, і його точку зору на проблеми вітчизняного протезовиробництва, яку він виклав у виступі на колегії МОЗ України, поділяє віце-прем’єр-міністр Микола Жулинський. «Ситуація свідчить про спроби держави або тих, хто ніби-то її представляє, все, що можливо, перетягти та підім’яти під себе», — сказав віце-президент Всеукраїнської спілки інвалідів Георгій Судзіловський. На його думку, це несправедливо та й просто шкідливо для держави, коли кілька монопольних організацій «обдаровані» пільгами, бюджетним фінансуванням, їх продукцію включено до державних планів, тоді як всі інші вимушені виживати в далеко не тепличних і до того ж нерівних, неринкових умовах. Галузь не зможе, як він вважає, розвиватися та удосконалюватися в такому далекому від справжньої конкуренції середовищі. Таким чином, у інвалідів (а їх, за даними ВООЗ, в кожній країні близько 10% усього населення, причому половина — люди з хворобами опорно-рухального апарату) знову може залишитися лише право, але не буде справжньої свободи вибору.

ДО РЕЧІ

Загроза монополізації галузі обговорювалася 20 квітня на зустрічі-нараді підприємств- виробників протезно-ортопедичної продукції за участю міністра Міністерства праці та соціальної політики Івана Саханя. Кабінет Міністрів має розглянути цю проблему й запропонувати свої шляхи її розв’язання. В той же час представники недержавних підприємств галузі готують власні пропозиції. На їхній погляд, схема замовлень протезно-ортопедичних виробів, розподілу коштів за їх виготовлення та контролю за використанням бюджетних коштів могла б бути такою. Підприємства, незалежно від форми власності, самостійно ведуть виробничу діяльність і мають рівні права в оплаті за виготовлені вироби. ПО «Укрпротез» розпоряджається державними коштами, укладає угоди з підприємствами, контролює їхню діяльність та якість напівфабрикатів, навчає спеціалістів, організовує тендери на закупівлю обладнання, матеріалів та напівфабрикатів, які не виробляються в Україні. Управління соціального захисту веде облік інвалідів, водночас контролює виготовлення виробів та спільно з ПО «Укрпротез» готує пропозиції до держбюджету.