Приборкати «вогняні» схеми

Якщо вірити заявам столичного міського голови Віталія Кличка та його команди, втрачену у вогні пам’ятку історії, архітектури та містобудування місцевого значення «Готель Кане», більш відому киянам як Центральний гастроном, буде відновлено. Місто робитиме усе можливе, щоби власник споруди, ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток», провів реставрацію. Хоча за даними активістки та екс-депутатки Київради Олени Терещенко (Єскіної), інвестор мав зовсім інші плани на будівлю — добудувати 12 поверхів зверху та два під землею.

ГАСТРОНОМ ОБІЦЯЮТЬ ВІДРОДИТИ

Так, перший заступник голови Київської міської держадміністрації Геннадій Пліс наголосив, що місто перевірить усі подібні об’єкти на дотримання пожежних норм, а також видані міською владою та Державною архітектурно-будівельною інспекцією дозвільні документи щодо будинку Центрального гастроному. До речі, за попередніми висновками рятувальників, причина пожежі — халатність будівельників, які вели роботи на даху будівлі. Заступник голови КМДА з питань містобудування Олександр Спасибко запевнив, що міська адміністрація не дозволить зводити будівлі, які порушують цілісність ансамблю Хрещатика.

ТАК ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГАСТРОНОМ ВИГЛЯДАВ НА ПОЧАТКУ 1990-Х / ФОТО СЕРГІЯ П’ЯТЕРИКОВА

Реакція міської влади на пожежу в історичному будинку загалом є позитивним сигналом. Важливо, щоб слова підкріпили діями і щоб така ж сама рішуча позиція була щодо інших будинків, які є об’єктами культурної спадщини, внесені до Держреєстру нерухомих пам’яток і так само стали жертвами умисних підпалів, обвалів чи інших руйнацій. Адже це не виняткова ситуація, а загальноміська тенденція, особливо, якщо йдеться про центр міста. Буквально через два дні після пожежі у Центральному гастрономі зайнялася будівля на вулиці Івана Франка, 15. Як з’ясувала Державна служба з надзвичайних ситуацій, причина у тому, що на другому поверсі загорілося сміття.

«ПАЛАЮЧИЙ» СПИСОК

Після таких збігів народний депутат Ігор Луценко почав збирати через Facebook дані про пожежі в історичному середмісті Києва за останні роки. Так, Гостиний двір палав у 2013 році, садиба Мурашка — тричі, у 2007, 2013 та 2015 роках, дім-музей Григорія Світлицького — у 2008 році, садиба на вулиці Алли Тарасової, 4 — у 2011 році, так званий Будинок з ромашками на Златоустівській, 35 — 2016-го ... Кияни разом із нардепом ще доповнюють цей список. 

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»

В усіх згаданих випадках не знайдено винуватців, ніхто не поніс відповідальності за знищення пам’яток. А безкарність породжує сваволю. Народний депутат Олександр Бригинець опублікував раніше допис про те, як звертався до прокуратури Києва щодо порушень, які призвели до руйнування садиби Грушевського на вулиці Саксаганського, 111. Прокуратура переадресувала звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції, бо це її компетенція, й аж потім почала власне розслідування. Але жодної відповіді від прокуратури щодо результатів роботи депутат не отримав.

САДИБА МУРАШКА НА ВУЛИЦІ МАЛІЙ ЖИТОМИРСЬКІЙ, 14А / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»

Киянин Георгій Могильний, котрий опікувався долею «Будинку з ромашками», нагадав, що його знесли минулого року саме через те, що після двох пожеж споруду виключили зі списку пам’яток.

ЦЬОГО БУДИНКУ ВЖЕ НЕМАЄ. «БУДИНОК З РОМАШКАМИ» НА ЗЛАТОУСТІВСЬКІЙ, 35 НЕСПОДІВАНО ЗНЕСЛИ У 2016 РОЦІ. ЦЕ ОБУРИЛО ГРОМАДСЬКІСТЬ, АЛЕ НІХТО НЕ ВІДПОВІВ ЗА ЗНИЩЕННЯ ДОМУ / ФОТО З «ФЕЙСБУК-СТОРІНКИ» РОМАНА ШОСТІ

«День» разом з експертами спробував знайти способи, як покласти край схемі зумисного руйнування історичних будинків у центрі Києва. Нещодавно цій темі навіть присвятили частину засідання комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.

КОМЕНТАРІ

«ПОТРІБНІ ПІДРОЗДІЛИ ПОЛІЦІЇ, ЯКІ Б ЗНАЛИСЯ НА ПАМ’ЯТКООХОРОННОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ»

Олександр ГЛУХОВ, громадський активіст:

— Нещодавно я отримав відповідь на запит до Міністерства внутрішніх справ, який готував нардеп Олександр Бригинець щодо фактів пожеж в охоронній зоні Національного заповідника «Софія Київська». Зокрема йдеться про пожежі на вулицях Мала Житомирська, 14, це садиба Мурашка, Мала Житомирська, 20, Алли Тарасової, 4, Михайлівська, 24-в. Зміст цього запиту був такий: як проводилося розслідування згаданих пожеж, які заходи вживаються поліцією для їхнього запобігання і чи не вважають правоохоронні органи, що пожежі в історичній частині міста відбуваються частіше, ніж у середньому по Києву в багатоквартирних будинках.

МАЄТОК 1909 РОКУ НА ВУЛИЦІ ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО, 1Б ВИГЛЯДАВ ЦІЛКОМ МІЦНИМ, ЩО НЕ ВРЯТУВАЛО ЙОГО ВІД ЗНЕСЕННЯ. СТАЛОСЬ ЦЕ У НІЧ З 29 НА 30 ГРУДНЯ 2010 РОКУ / ФОТО З САЙТА MIK-KIEV. LIVEJOURNAL.COM

За частиною випадків були порушені кримінальні провадження, які наразі закриті, а в інших випадках не знайшли підстав для відкриття кримінального провадження. До речі, я рахував, що на вулицях Михайлівській, Софійській та Костьольній, починаючи з 2009 року, було сім пожеж. А жодного результату дій правоохоронних органів немає. Превентивними заходами правоохоронці вважають роз’яснювальну роботу серед населення, висвітлення проблеми у ЗМІ та інформування про це міські органи влади.

Якщо послухати Міністерство культури, представників поліції, Державної архітектурно-будівельної інспекції, депутатів, то усі розповідають, що працюють на «п’ять» балів. Проте на виході маємо жахливий результат. Значить, система або неправильно побудована, або те, що вони прекрасно працюють, не відповідає дійсності.

ГОРІВ, АЛЕ ПОКИ ТРИМАЄТЬСЯ. БУДИНОК НА ВУЛИЦІ АЛЛИ ТАРАСОВОЇ, 4 / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»

Я вже давно озвучував ідею, щоб у поліції працювали спеціальні відділи чи підрозділи, які б зналися на пам’яткоохоронному законодавстві. Щоб їх представники розуміли, що вважати умисним руйнуванням, які будинки підлягають охороні за законом. І при пожежах в історичних будинках громадяни мають звертатися до них, а не до дільничного. Бо недавню пожежу у Центральному гастрономі вважають порушенням статті 194 Кримінального кодексу України, тобто йдеться про знищення майна. Можна сказати, що от зруйновано три тонни цегли, за це треба відшкодувати п’ять тисяч гривень. А про те, що це пам’ятка, ніхто не каже.             

«НА ЧАСІ — ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ»

Марина СОЛОВЙОВА, адвокат, співзасновниця громадської організації «Андріївсько-Пейзажна ініціатива»:

— На мою думку, коли віддають приміщення пам’ятки в оренду чи інше право користування, треба обов’язково укладати охоронний договір. Така норма діє давно. Але останнім часом вона ігнорувалася. За цим договором особа, яка бере в користування, оренду чи власність приміщення, має нести відповідальність за споруду. І має отримати цю будівлю тільки після того, як підпише охоронний договір. А в ньому можуть бути пункти, які зобов’язують придбати страховий поліс, щоб із будівлею, яка є надбанням українського народу, нічого не сталося.

Зараз ситуація трохи вирівнюється, сьогодні не можна взяти в оренду навіть  підвал у приміщенні пам’ятки архітектури, це можливо тільки після підписання охоронного договору.

БУДИНОК НА ВУЛИЦІ ІВАНА ФРАНКА, 15 ЗАЙНЯВСЯ БУКВАЛЬНО ЧЕРЕЗ ДВА ДНІ ПІСЛЯ ПОЖЕЖІ У КОЛИШНЬОМУ ЦЕНТРАЛЬНОМУ ГАСТРОНОМІ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «ДЕНЬ»

Щодо будинку Центрального гастроному — треба, щоб хтось поніс відповідальність за непідписаний охоронний договір, за те, що вже погоджений проект перебудови. Чиновники, які надавали ці дозволи, повинні відповісти за порушення законодавства. А якщо Київська міська рада надавала приміщення в оренду чи у право користування, то чому сталося так, що власник не несе відповідальності за знищену пам’ятку?

Я вважаю, що має бути охоронне зобов’язання, бо договір підписується за бажанням. А від цього потерпає багато пам’яток, той же Будинок зі зміями, Гостиний двір, Сінний ринок, які не мають охоронних договорів. Також треба провести інвентаризацію об’єктів культурної спадщини та пам’яток, до чого має долучитися департамент культури КМДА, Міністерство культури. Можливо, варто виділити на це кошти Українському товариству охорони пам’яток історії та культури, щоб вони зробили таку роботу по Києву. Така інвентаризація на часі. До мерії прийшли нові господарі, і вони повинні знати, що відбувається в їхній господі.

«ЗА УТРИМАННЯ ПАМ’ЯТОК МАЮТЬ ВІДПОВІДАТИ ЇХНІ ВЛАСНИКИ»

Григорій МЕЛЬНИЧУК, співкоординатор Ради з урбаністики Києва:

— Як на мене, власник повинен відповідати за утримання пам’ятки архітектури, потрібні чіткі санкції аж до позбавлення права власності. Тоді справу зрушимо. Якщо пам’ятка є втраченою, власник має понести відповідальність, має бути накладений великий штраф та відібрана земельна ділянка.  Це питання до правоохоронних органів, законодавця та міської адміністрації — у частині погодження містобудівних умов та обмежень у певному місці.

ЩЕ ОДИН «СВЯТКОВИЙ ПОДАРУНОК» КИЄВУ ЗРОБИЛИ, КОЛИ У 2010 РОЦІ ЗНЕСЛИ БУДІВЛЮ ПЕРШОГО СТОЛИЧНОГО ВОДОГОНУ НЕПОДАЛІК ВІД ПОШТОВОЇ ПЛОЩІ. СТАЛОСЬ ЦЕ У НІЧ НА РІЗДВО  / ФОТО З САЙТА MIK-KIEV. LIVEJOURNAL.COM

Якщо йдеться про реконструкцію історичних будинків, міська влада не повинна видавати містобудівні умови та обмеження до проекту, якщо збільшується поверховість, об’єм реконструкції або якщо будівля втрачена і на цьому місці збираються будувати нову споруду. Краще просто заборонити забудову ділянки, якщо, приміром, пам’ятка згоріла, або відновити її в такому самому вигляді. Чи не робити нічого взагалі.

Щодо інциденту з Центральним гастрономом на Хрещатику, місто не повинно видавати містобудівні умови та обмеження, якщо забудовник намагатиметься таки щось будувати.  Дозволяти тільки реставрацію. Якщо невигідно, будь ласка, за оціночною вартістю просто передаємо будинок у власність міста. Була схожа історія на вулиці Богдана Хмельницького, 12-14, де під час будівельних робіт стався обвал стіни. Знайшли крайнього — виконроба, який виконував будівельні роботи, і все. Жодного покарання за це не було.