РЕГIОНИ

Луцький «Арбат» закриють на замок

Ця донедавна тиха і напрочуд зелена вуличка у центрі Луцька за часи свого існування носила різні назви. Була і Шосейною, і Сталіна, і Радянською... Нині носить ім'я славної землячки волинян Лесі Українки. Проте у народі її завжди називають по-своєму: то «стометрівкою», то «Бродвеєм», а останнім часом й «луцьким Арбатом», чому сприяють і наявність своєрідної луцької «Петрівки» (книжкового ринку), і вернісажі місцевих митців, котрі просто неба продають свої картини та інші художні вироби.

Вона й мала бути, за задумом попереднього міського голови Антона Кривицького, цілком пішохідною. Проте ні попередня міська влада, ні теперішня не зуміли захистити пішоходів, котрих усе нахабніше тіснять з вулиці іномарки. «Круті» місцевого масштабу вважають за особливий шик під'їхати під самі двері пивного ресторану «У Швейка» чи під парадний вхід до одного з трьох чи чотирьох банків. Банки, а ще ресторани і ресторанчики, мобільні салони, казино, салони ігорових автоматів складають нині обличчя колишньої «стометрівки». Між такими сусідами збереглися, однак, і житлові помешкання лучан. Якщо попередній мер чи не на кожній апаратній нараді «взував» з приводу засилля автомашин на пішохідній вулиці міліцію, то нинішній, Богдан Шиба, вирішив застосувати неординарні засоби боротьби... Нещодавно повідомлено, що вулицю з двох боків перекриють... шлагбаумами. Кожен у свою чергу закриють на замок. Ключі від замків видадуть «швидкій», пожежній та іншим службам екстренної допомоги. Власники магазинів та ресторанчиків мусять завозити товар, як це заведено в усьому світі, рано-вранці, до восьмої години.

Рішення мера викликало у лучан двояке враження. Неприємно відчувати, що влада не в змозі цивілізованими методами побороти нахабних власників автомашин. Адже на вулиці не так і багато закладів та установ. Для такого невеликого міста, як Луцьк, де всі всіх знають, для влади, здається, нескладно домовитися з банкірами чи рестораторами, аби вели себе цивілізовано. У лучан великі сумніви, що шлагбауми зупинять тих, хто почувається на вулиці «господарем життя»... До ключів можна виготовити дублікати, ключі можна загубити, а можна банально забути при виїзді на виклик. Тому скептики радять міському голові раз і назавжди.... заблокувати вулицю «малою луцькою стіною» (бо Велика китайська — вже є. — Авт.). Наталія МАЛІМОН, «День».

Кислотний туман віднесло вітром

Ситуація в околицях Жовтих Вод, де сталася техногенна аварія з викидом в атмосферу випарів сіркової кислоти, не загрожує навколишньому середовищу й здоров'ю місцевих жителів. Про це, виступаючи на сесії обласної ради, заявив виконуючий обов'язки начальника головного управління МінНС у Дніпропетровській області Віктор Бутковський. Інформуючи депутатів про резонансний випадок, він повідомив, що причиною аварії, яка трапилася в одному з підрозділів Східного гірничо-збагачувального комбінату, став вихід із ладу двох теплообмінників. Під час спроби їх заміни, із пориву труби стався викид випарів сіркової кислоти та інших сірчистих з'єднань. Хмара, що утворилася, накрила п'ять сіл у сусідньому П'ятихатському районі, а потім «попрямувала в Кіровоградську область і там розвіялася».

За словами В. Бутковського, виміри, проведені на території підприємства через дві години після аварії, показали, що зміст випарів сіркової кислоти в повітрі перевищив гранично допустиму концентрацію в три рази, а сіркового ангідриту — в чотири. Вимірювання, зроблені в сусідніх селах, перевищення ГДК не зафіксували. Проте, за даними управління МінНС, 49 жителів П'ятихатського району все ж звернулися за медичною допомогою — 26 осіб викликали «швидку допомогу» додому, інші прийшли в лікувальні установи самі. Люди скаржилися на погане самопочуття, однак, за запевненнями В. Бутковського, госпіталізація їм не знадобилася.

Причини й наслідки аварії в Жовтих Водах розбиралися на спеціальному засіданні обласної комісії з надзвичайних випадків і техногенних катастроф. Як проінформував депутатів перший заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Григорій Вербицький, на Східному гірничо-збагачувальному комбінаті, який займається збагаченням уранової руди, побував заступник міністра ПЕК Юрій Недашківський. Він разом з іншими представниками влади зустрівся з місцевими жителями, здійснивши подвірний обхід у сусідніх селах. Сам Г. Вербицький запевнив депутатів обласної ради, що, незважаючи на скарги людей, які відчували дертя в горлі в перші години після аварії через кислотний туман, ніякої безпосередньої загрози здоров'ю й навколишньому середовищу немає. Прокуратура порушила кримінальну справу за фактом недбалості, допущеної посадовими особами, але не знайшла підстав для обвинувачень у нанесенні шкоди здоров'ю людей. «У радянські часи, — поділився «секретом» перший заступник губернатора, — бували випадки й набагато гірші, але ми про це нічого не знали». А тут дізналися. І почалися народні слухання... Вадим РИЖКОВ, «День».