«Рибний день» у галереї «Ірена»
Нова виставка в галереї «Ірена» називається цілком буденно і при цьому загадково — «Рибний день». Словосполучення це викликає різноманітні асоціації, однак серед його незліченних тлумачень наведемо одне, яке віддалено стосується мистецтва — хоч би в тому сенсі, що може стати темою якогось художнього твору — виставку відкрито під зодіакальним знаком Риб.
Іхтіологічна тема мала успіх — у «Рибному дні» взяли участь двадцять два художники та скульптори, які працюють у надто різних манерах і техніці. Однак тема, що надихнула їх, виявилася дивовижно (навіть, мабуть, образливо) ясною й цілісною — незважаючи ні на що, риба і в живописі, і в скульптурі незворушно зберегла свою впізнаваність. А якщо врахувати, що з двадцяти двох названих творців дехто представив не по одній, а по дві, або й по три роботи (і на всіх — риби!), то можна тільки уявити собі, який розкішний навіть не акваріум, а справжнісінький басейн нагадує під час виставки галерея «Ірена».
На матеріалі «Рибного дня» можна виділити кілька ліній розвитку образу риби у київському сучасному мистецтві. Риба, певна річ, належить християнській історії, і отже — філософії (Ольга Петрова, Тетяна Семенова, В’ячеслав Снісаренко, Наталя Пастушенко, Ірина Заставна, Антон Маслик, Галина Неледва, Валерій Губенін, Анатолій Марчук). Цей варіант трактування чомусь найбільш популярний. Риб можна прямо пов’язати з календарною символікою (Віта Хайдурова). Риба може нагадати про море (Володимир Кохаль), і навіть конкретніше — про подорож Адріатикою (Віктор Рудих). Риба здатна стати приводом для більш чи менш єхидного іронізування (Михайло Ніколаєв, Владислав Шерешевський, Тетяна Волошинова, Юрій Пшеничний, Ганна Волошко). Рибу можна трактувати як ефектний декоративний елемент (Марина Семесюк, Іван Семесюк) — або як об’єкт для розміщення декоративних елементів (Нелі Ісупова). Нарешті на рибу взагалі можна спробувати глянути очима кота — причому кота здивованого й захопленого (Юлія Носар).
