Санаторії готові прийняти поранених бійців

Зараз в Україні працюють над створенням міжрегіональних реабілітаційних центрів для поранених у зоні АТО військових. Зі слів лікарів, у нас є необхідні природні ресурси для проведення лікування, розроблені унікальні реабілітаційні  методики, технології та техніки для допомоги всім, а особливо тим, у кого неврологічне захворювання чи пошкодження опорно-рухового апарату. Йдеться саме про подальшу реабілітацію після лікування в госпіталях — медико-психологічну та фізичну.

— Перше місце посідають хворі з ураженнями кінцівок, на другому — спинальні хворі, на третьому — хворі з ураженням органів зору. Унікальність наявної системи госпіталів полягає в тому, що з 29-ти 18 із них мають хірургічні відділення. Це потужна база, яка без додаткових вкладень зможе надавати відповідну допомогу. Крім того, оперативні офтальмологічні втручання проводяться в Одеському очному (110 ліжок), Вінницькому обласному (10 ліжок) та Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни, — сказала заступник директора Департаменту медичної допомоги МОЗ України Альона ТЕРЕЩЕНКО.

За даними заступника міністра охорони здоров’я Василя Лазоришинця, в Україні сьогодні функціонує 29 госпіталів та 21 госпітальне відділення, які разом нараховують майже 7,5 тисячі ліжок. За його словами, сьогодні особливу увагу МОЗ України планує приділити створенню в госпіталях медико-психологічних відділень, адже попри наявність у штатному розкладі посад психологів, ця служба має бути суттєво підсилена. Серед проблем, які слід вирішити — розпорошеність у підпорядкуванні госпіталів та застаріла матеріально-технічна база. Міноборони в екстреному порядку сформували два реабілітаційні відділення. Одне — на базі Львівського військово-медичного клінічного центру на 25 ліжок. Другим став Ірпінський військово-медичний клінічний центр, призначений для загально-соматичних поранених. Також, на щастя, в Україні є такі госпіталі-санаторії, які, при недофінансуванні  не тільки не втратили своєї бази, а й розробили свої ефективні методики реабілітації та лікування.

— Медична реабілітація — це дуже довгий процес, який потребує професіоналізму. Я вважаю, що санаторно-курортні заклади можуть взяти на себе таку відповідальність — приймати до себе на відновлювальне лікування, — сказала Ірина СИСОЄВА, в.о. генерального директора «Приазовкурорту». — Наші санаторії мають такий досвід лікування: з 1988 по 1993 роки у нас було відділення для реабілітації «афганців», потім воно закрилося, але лікувально-діагностична база, кадровий потенціал залишилися. Крім цього, з 2000 року в нас працює санаторій «Бердянськ». Тут є відділення для лікування хворих після травм опорно-рухового апарату. Ми вже направили  листи до Запорізької ОДА, Мінсоцполітики та Мінохоронздоров’я з проханням направляти до нас на реабілітацію бійців  після стаціонарного лікування.

Лікарі пропонують альтернативні методи лікування та технології.

«В мирному житті я займалася гіпертонією, внутрішньочерепною гіпертензією, і коли прийшла війна, мені довелося попрацювати з контуженими пацієнтами не в одному госпіталі. Під час застосування наших методик із контузії виходять в три-чотири рази швидше. Раніше, коли людина приїжджали в санаторій, у середньому на адаптацію йшло п’ять-шість днів. Зараз ми це робимо за добу — тобто включаємо всі психічні можливості. І всі наші відновлювальні можливості, які ми маємо в наших санаторіях, сприяють такому ж ефекту — організм реабілітується в рази швидше. Протягом 20 — 30 років у наших санаторіях лікувалися «афганці» — в них був усім відомий «афганський синдром». І ми знаємо, як із цим працювати», — говорить доцент кафедри терапії й фізіотерапії Запорізького державного медичного університету Ольга КОВАЛЬОВА.

У лікарів є закон: чим раніше почнеш лікування (реабілітацію), тим кращий ефект. Але коли в бійця є небезпечне глибоке поранення, коли є сильна кровотеча, контузія тощо, то тут рахунок ведеться не на години, а на хвилини. Українські реабілітологи створили унікальний лікувальний апарат, який на полі бою, в окопі, дозволяє надавати допомогу, яка може бути надана тільки в госпіталі.

— Як він допомагає? Апарат знімає на місці всі п’ять  ознак запалення: почервоніння, набряк, порушення функції й біль. Тоді вирішується питання репарації — загоєння, що в рази швидше, ніж без нашого апарата. Коли 20 років тому ми почали застосовувати ці технології, то отримали дуже гарні результати по опіках, зокрема очей: якщо є опіки очей, то при використанні препарату в перші години всі ускладнення, які потім виникають і призводять до інвалідизації, мінімізуються. Якщо є рана — апарат активізує процеси грануляції та загоєння тканин. Також із його допомогою ми можемо вводити лікувальний препарат, не обколюючи людину, а шляхом електрофорезу, — продовжує Ольга Ковальова.

За словами військового лікаря Володимир Василенка із Запоріжжя, відпрацьована методика допомагає зняти біль, і вирішити так звані маршові проблеми у військових — пересування,  розвантаження, завантаження, носіння амуніції, коли відбувається навантаження на хребет та весь опорно-руховий апарат. «Використання методик, які пропонують реабілітологи, допомагає відновити  функції організму та «повернути бійців до життя. Все це я попробував на собі...», — зазначив Володимир Василенко.

Мабуть, кожен другий санаторій України може похвалитися своїми методами лікування та реабілітації хворих. Завдання зараз — звести їх в єдиний список і разом із військовими госпіталями активізувати реабілітаційну роботу з постраждалими солдатами. Відповідно до розпорядження Президента України, до кінця жовтня цього року в державі мають відкритися міжрегіональні реабілітаційні центри для учасників АТО.  Нагадаємо, що Петро Порошенко підписав зміни до ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якими статус учасників бойових дій надається особам, які брали участь в АТО, тобто належать до осіб, які мають право отримувати медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни.