Сентиментальний інстинкт

Нову програму з дещо пафосною назвою «Шлях мужності й натхнення» кореспонденти «Дня» побачили напередодні прем’єри, в найгарячіший для цирку та циркових час, який вони інакше як «дурдомом» і не називають. Після всіх «стопів» та «повторів» генеральної репетиції починаєш інакше, м’якше, ставитися і до погрішностей акробатів, і до несинхронності балету, і до не завжди дотепних спроб килимового розсмішити публіку. Цирк викликає сентиментальність, надто цирк, у який ходиш протягом усього свого життя, раніше сюди приходили батьки, а тепер ти приводиш своїх дітей. І учнівські екзерсиси дебютанта-єнота («Я ще сумніваюся, чи випускати його», — вагається дресирувальниця Людмила Шевченко) ти готовий оцінити як вияв у звіринки природженого артистизму, а досить скромну гру скандальної собаки Басі, яка виконує у виставі роль крокодила, як зразкове лицедійство. Запитую в Людмили Олексіївни Шевченко: «Що нового в програмі цього року, чим вона відрізнятиметься від усіх попередніх?» Вона відповідає без удаваної скромності: «Та нічого нового. Просто Шевченки повернулися в Київ — ось, мабуть, і все».

У день генерального прогону Людмила та Володимир Шевченки тільки-но повернулися із Брянська: затрималися в дорозі, оскільки на кордоні виникли проблеми з розмитнюванням вантажів — звірів, кліток, «заліза». Останні кілька років зоряні українські дресирувальники працювали за контрактом у Росії, тепер повернулися на Батьківщину і, очевидно, назавжди: із цього сезону Володимира Дмитровича призначено художнім керівником Національного цирку України. Питання повернення Шевченків у Київ уже вирішено остаточно, хоч воно спричиняє деякі проблеми, зокрема із тваринами: «Нам необхідно ще викупити тигрів і коней — вони власність однієї російської компанії, а леви та «дрібнота» — то вже наші», — повідомляє Людмила Олексіївна. До речі, «дрібнотою» вона називає своїх артистів: від дикої свині киянки Моті («Нам її у Києві подарували. І зверніть увагу на її кирпатий ніс. Зазвичай таке рильце у домашніх свинок, а звідкіля в цієї взялося — загадка природи») до лабораторних щурів; також серед артистів Людмили Олексіївни — мавпи, дикобрази, поні, лисиці, зайці, голуби, — всі вони виступають у першому відділі програми.

Другий же відділ — фірмові атракціони Шевченків «Дресировані тигри» і «Тигри — вершники на конях» (програми не нові, але якісні, перевірені часом). Отож наймолодші з-поміж батьків нинішніх малюків цілком мають шанс побачити виставу, що колись вразила їхню дитячу уяву.