Шукаємо красу вдома

Літній туристичний сезон — майже у розпалі: українці вже нині задумуються, як провести свою відпустку. Нові ж економічні умови — фінансову кризу — в Державній службі туризму та курортів України розцінюють як чудову нагоду для розвитку саме внутрішнього туризму, оскільки очевидно, що наші громадяни захочуть зекономити. Цю тенденцію фахівці відстежили завдяки зимовому сезону-2009, під час якого за кордоном відпочило вдвічі менше українців, ніж торік. Чого ж очікувати від літнього сезону, як до нього готова Україна і на що сподіватися туристам «Дню» розповіла перший заступник голови Державної служби туризму та курортів України Ольга СОКОЛОВА.

— Ольго Володимирівно, як ваша служба підготувалася до літнього туристичного сезону?

— У деяких регіонах він уже розпочався: в Криму, Миколаєві, Кам’янці-Подільському тощо. Наразі наше основне завдання — безпека туристів, і не лише в літній, а й зимовий період. Уже кілька років підряд питанням номер один у цьому плані лишалася розробка стандарту по маркуванню туристичних маршрутів. Саме від нього багато в чому залежить безпечний відпочинок. Нарешті ми отримали цей стандарт, його розробила ДП НДІ «Система», яка адаптувала до України європейський досвід маркування маршрутів. Також була проведена конференція за участю фахівців з усіх регіонів, які погодили цей стандарт та внесли свої зауваження. Тепер усі туристичні маршрути України будуть промарковані однаково. Для туристів, що мандрують самостійно, це надзвичайно важливо, адже з’явиться більше інформаційних щитів з описом маршрутів, стовпів з дороговказами, марками на природних об’єктах, які підтверджують вірний маршрут тощо. Ще одне важливе питання цьогорічного сезону — ціни на відпочинок. Наша служба докладає максимум зусиль, ведучи переговори з громадськими організаціями та туристичним бізнесом, щоб у кризові часи ціни для відпочинку громадян були зменшені. Ми не можемо прямо вплинути на туристичні фірми, відбираючи у них ліцензії, бо це, по-перше, приватні структури, а по-друге, питання цін не стосується ліцензійних договорів. Але, судячи з того, що цінова політика за кордоном орієнтується на зниження вартості туристичних послуг, думаю, наші туристичні оператори підуть таким самим шляхом.

— Які тенденції переорієнтації українців на вітчизняний ринок? Що можна сказати про зимовий сезон у цьому плані?

— Завдяки промоції на державному рівні, а також публікаціям ЗМІ про туристичний потенціал, про Україну дізнається все більше людей: і в нас, і за кордоном. У порівняння з 2007 роком торік в’їзний туризм збільшився на 47%: позаторік Україну відвідало понад 18 мільйонів туристів, а торік — майже 25 мільйонів. Але ми не впевнені, що цього року вдасться зберегти позитивну динаміку. Щоб розвивати в’їзний туризм, розробляється проект щодо нових туристичних маршрутів, які можна показати іноземцям. Один із них — історичний маршрут шляхами гетьманства, який охоплює Черкащину. Також плануються мандрівки сакральні, паломницькі, у Чернігові, приміром, з’явиться екскурсія нічним містом, у Одесі — по місцевих підприємствах, тобто туристи зможуть обирати подорожі на свій смак та уподобання. Також минулого року збільшився і внутрішній туризм — майже на 20%. Під час цьогорічного зимового сезону тенденція до зниження поїздок за кордон теж збереглася. За даними туристичних операторів, наданими нашій службі, в цілому виїзні туристичні потоки зменшились на 30—50%. Це надає величезних можливостей для розвитку туристичного бізнесу всередині країни. Пріоритетними нині є оздоровчий туризм (відпочинок та лікування), подієвий, що передбачає підготовку до Євро-2012 (до речі, вже розроблено 63 тематичні маршрути по шести регіонах, що прийматимуть чемпіонат), а також тури вихідного дня.

— Цього року на розвиток туризму з бюджету виділено в десять разів менше коштів. Як це позначиться на туристичній сфері в цілому?

— На нашу галузь виділено 2,5 мільйона гривень, при цьому кредиторська заборгованість становить понад чотири мільйони, тобто ми опинилися в повному мінусі. Ті заходи, що не потребують значного фінансування, наприклад, круглі столи, виставки, ми проводимо так, як і раніше. Але міжнародні виставки відбуваються не з тим розмахом, як би могла себе представити Україна. Незважаючи на кризу, наразі ми займаємося розкручуванням нового бренду — це розвиток лікувальних курортів. Україна нині цікавить внутрішніх та закордонних туристів не тільки як зона активного відпочинку, де можна, наприклад, ходити в гори, — а й як країна з санаторно-лікувальними курортами. Слід розуміти, що все це може принести прибуток у державну казну. Як свідчить аналіз Національного банку щодо міжнародних операцій, пов’язаних з туристичними послугами, за дев’ять місяців минулого року вони принесли Україні понад вісім мільярдів доларів. Між іншим, туристичні послуги за прибутковістю стоять на другому місці після транспорту.

— Що планується робити для розвитку та підтримки сільського туризму, адже у Спілці сприяння сільському туризму стверджують, що в період економічної кризи його вигідно розвивати?

— Розвиток зеленого туризму не зупиняється, а навпаки — набирає обертів. Незабаром будуть поєднані в один два законопроекти — про сільський туризм та аграрний. Цього року, незважаючи на проблеми з фінансуванням, були проведені два круглі столи, присвячені розвитку сільського туризму, де були презентовані проекти сільських громад про те, як вони хочуть розвивати туризм у регіоні та яким чином до цього залучають все більше населення. Адже, за нашими даними, в Україні існує близько мільйона приватних садиб, які могли б займатися зеленим туризмом. Також існує кілька проектів щодо розвитку зеленого туризму за підтримки держави. Один із них передбачає відпочинок киян у сільській місцевості неподалік від Києва. Триває підготовка до виставки «Українське село запрошує», яка щороку проводиться наприкінці травня. Сподіваємося, що, попри кризу, у ній візьмуть участь майже всі регіони України. Ще одна важлива проблема, якою займається Спілка сприяння сільському туризму, — категоризація садиб. Адже для споживача важливо зрозуміти, куди саме він їде і які умови отримує за свої гроші.

— За даними іноземного соціологічного дослідження, Україна посідає четверте місце знизу за туристичною привабливістю серед 80 країн світу. Як, на вашу думку, можна вирішити цю проблему?

— Престиж України піднімає кожен громадянин, незалежно від того, де він перебуває. Але багато що залежить і від промоції держави на всіх рівнях. Нам би дуже хотілося, щоб при посольствах України за кордоном діяли туристично-інформаційні центри. Ми бачимо, як працюють представники посольств тут: збирають журналістів, підприємців, розповідають про свою державу. Нам би теж цього хотілося, адже не всі підприємці, які працюють за кордоном, знають про Україну. Навіть серед наших громадян мало хто знає про туристичний потенціал своєї держави. Дехто каже, що у Донецьку чи Дніпропетровську немає на що дивитися, але це не так. Шанси бути туристично привабливим є у кожного регіону, адже Україна — унікальна держава у плані туристичної індустрії. Просто на це треба дивитися ще й з економічної точки зору. У світі є багато країн, які живуть за рахунок туризму й наповнюють цим свою казну. У нас поки що таким шляхом іде Львів, який цього року обрано культурною столицею України. Львівська влада зрозуміла, що можна гордитися віковими традиціями, історичними подіями та величезною культурно-історичною спадщиною, і треба з усіх боків показувати це місто-музей світу. Якщо ще 5—6 років тому про Львів говорили як про сіре місто з маленькими вуличками, але зі смачною кавою, то нині ці недоліки стали його перевагами. Це ж саме має відбутися і з усією Україною.