Спецстатус для тилових помічників

Дніпропетровські волонтери домагаються надання державою спеціального статусу особам, які допомогають українській армії. Про це повідомили на прес-конференції представники волонтерських груп регіону, які займаються постачанням спорядження військовим частинам і добровольчим батальйонам у зоні АТО.

За словами Олександра Каховського, робота волонтерів пов’язана із значним ризиком — у зоні АТО продовжується «полювання» озброєних сепаратистів на людей, які допомагають українським військовикам. Тому волонтери чекають від держави певного соціального захисту, а також дозволу на носіння зброї для самозахисту. «Якби держава все ж надала якийсь статус волонтерам, щоб волонтер міг користуватися зброєю для самозахисту. Те, що зараз мають волонтери, у яких навіть є дозволи на зброю, це — максимум карабіни. А потрібні дозволи на автоматичну зброю. Це дуже важливе питання, яке, ми сподіваємося, держава вирішить. Крім того, потрібний соціальний захист волонтерів. Не йдеться про статус учасників АТО, але, наприклад, якщо я три дні підряд їжджу зоною АТО, то я хоч би повинен розуміти, що, в разі чого, держава потурбується про мою родину. Крім того, при пораненнях волонтери повинні мати право на безкоштовне лікування», — сказав Олександр Каховський. Його колеги з інших волонтерських груп вважають, що держава повинна визнати їх співробітниками тилового забезпечення української армії, хай і на добровільних засадах. Адже обсяги гуманітарної допомоги, яку вони перевезли в зону АТО, вже давно перевищують мільйони гривень.

Крім того, на думку волонтерів, люди, які безкорисливо допомагають армії, заслуговують на включення в спеціальні моніторингові групи для неупереджених перевірок складів Міністерства оборони України, майна військових відомств. «Сьогодні доходить до смішного, коли приїжджає в підрозділ який-небудь заступник по тилу і запитує у бійців не про те, що потрібно військовим, а чим у них можна поживитися з того, що привезли волонтери», — розповідають добровільні помічники армії.

Ініціативи дніпропетровських волонтерів підтримують і в Штабі національного захисту області. Його представники зазначають, що останнім часом спостерігається різкий спад волонтерської активності. «Коли по телебаченню говорять, що війни немає, а українська армія десь укріплює позиції, то люди не розуміють, навіщо допомагати. Особливо якщо в Міноборони занижують кількість загиблих і поранених. Крім того, самі волонтери буквально «вигоряють», їм самим потрібна психологічна допомога. Тому що з самого початку конфлікту вони допомагають армії без сну і відпочинку, а при цьому їм потрібно ще і працювати, щоб годувати свої родини», — сказала волонтерка Наталія Хазан.