«Справа Лазаренка» в обмін на вступ в МПА
У середу на трибуні Верховної Ради про інформацію, яка наявна, доповідав перший заступник міністра закордонних справ п. Чалий (посаду якого наша газета через прикрий випадок учора назвала неправильно, за що редакція приносить Олександрові Чалому свої вибачення. — Ред.). Його повідомлення не додало нічого особливо нового до тих, які вже є (і вельми суперечливi). Хіба що більш чітко стала звучати думка про те, що Павло Лазаренко підозрюється «у фінансових зловживаннях на території Швейцарії». Про «фінансові зловживання, які зачіпають інтереси Швейцарії», високопосадовий чиновник зовнішньополітичного відомства сказав неодноразово, і тому виникло припущення: очевидно, з якихось причин Україна вирішила відмежуватися від причетності до спільної розробки стосовно Павла Лазаренка. І 20 запитів Генпрокуратури нi при чому, і відрядження в Швейцарію групи під керівництвом генпрокурора Потебенька також нi при чому, і всі попередні заяви про правову допомогу в справі віднайдення рахунків також. Це може народити версію: Київ, не маючи цілковитої впевненості в тому, чим закінчиться «справа Лазаренка» в Швейцарії, залишає резерв власних можливостей на випадок його повернення в Україну якщо й не на білому коні, то з довідкою «не доведено». Щоправда, за інформацією деяких джерел, справи у швейцарських слідчих у Києві йдуть навіть успішніше, ніж вони розраховували. І, можливо, саме цих повідомлень чекає судова палата в Женеві, яка поки що не ухвалила рішення про продовження арешту Павла Лазаренка на три місяці, а відклала його до п’ятниці. До речі, «громадинцем» Сафроновим, із посиланням на адвоката Павла Лазаренка, те, що не було рішення судової палати в день засідання, названо з трибуни «прецедентом».
Разом із тим із лазаренківською справою стався казус. Пан Чалий, повідомивши про те, що разом із Павлом Івановичем було затримано якогось Олександра Коха, дав про нього додаткові відомості — «громадянин Чечні», зачитавши при цьому офіційне повідомлення зі Швейцарії. На запитання кореспондента «Дня», чи означає це, що Швейцарія визнала незалежну Ічкерію і чи не пахне це міжнародним скандалом, — голова Комітету в міжнародних справах Борис Олійник відповів: «Я не можу вам нічого сказати. Це офіційне повідомлення. Тобто Швейцарія не зовсім компетентна в тому, що в нас робиться...»
ВР після нетривалої боротьби ухвалила постанову «про інцидент у зв’язку із затриманням Павла Лазаренка в Швейцарії». Головою спеціальної комісії ВР призначено віце-спікера Віктора Медведчука. При цьому 243 голосів вдалося досягнути внаслідок торгу комуністів за вступ в МПА, що, очевидно, збіглося з інтересами спікера Олександра Ткаченка, котрий мав надію під час свого майбутнього візиту в Москву привезти «подарунок» старшим товаришам. В’ячеслав Чорновіл присоромив «Громаду» і СДПУ(о) «за торгівлю голосами на користь МПА». Але постанові про вступ України в Міжпарламентську асамблею все одно не вистачило голосів, незважаючи на те, що півфракції «Громади» вимушено пішло на гешефт з «об’єднувачами», щоб у свою чергу не втратити голоси на користь постанови про Павла Лазаренка.
№237 10.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
