Тому, хто пише «по-кассандрівськи» пророчо

Іван Феодосійович Корсак відійшов у вічність минулого року. Він багато років працював журналістом, був редактором кількох газет, як письменник — написав 17 історичних романів саме з історії України, також — автор публікацій про знакові або замовчувані постаті української історії. Його родина та видавництво «Ярославів Вал», яке і друкувало романи Корсака, запровадили літературну премію його імені, яку вперше вручать цієї суботи, 15 вересня, у день народження Івана Феодосійовича.

Вручення відбудеться в Музеї сучасного українського мистецтва в Луцьку, який ще називають музеєм Корсаків, бо він — приватна інвестиція родини в українське мистецтво. Музей відкрили нещодавно, але він уже став своєрідною культурною «фішкою» Луцька і Волині. Засновники літературної премії поставили такі вимоги до номінантів на неї. Твір обов’язково має бути присвячений саме історії України, написаний на високому художньому рівні й мати позитивні відгуки в пресі та широкий читацький розголос, він має бути написаний українською мовою, до конкурсу на здобуття премії не приймаються твори, відзначені іншими преміями.

Голова журі письменник та видавець Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ у коментарі газеті «День» розказав, що ім’я першого лауреата премії імені Івана Корсака уже відоме, але вирішено його тримати в таємниці до останнього моменту перед врученням. Це людина, яка має у своєму доробку вагомі літературні й наукові твори на історичну тематику. Михайло Федотович каже, що, хоч як це дивно, відчувається дефіцит літературних творів саме з історії України. Вже ж ніхто за це не переслідує, як у минулі часи... Але, вважає він, писати повісті, романи з історії — каторжна праця, адже крім літературних здібностей, треба мати дослідницьку натуру, перелопатити масу матеріалів, аби бути точним у деталях. «Іван Корсак був надзвичайно талановитим і працездатним, він поспішав написати все, що задумав, він відкрив світові, а насамперед — самим українцям історію України», — каже Слабошпицький.

Сума премії, яку одержить лауреат, становить 50 тисяч гривень. Прикметно, що син Івана Корсака — Віктор — перечитав, як каже Михайло Слабошпицький, всі твори, допущені до участі в конкурсі на премію імені його батька. Сам Віктор Корсак каже так: «Інформаційна (інформаційно-теоретична) смерть — це остаточна смерть, яка настає після біологічної й не дозволяє відтворити особистість. Ми не можемо допускати, щоб люди, які формували, розвивали й захищали Україну, померли назавжди. Саме історичний роман є одним із тих інструментів, які реанімують і запобігають термінальній формі смерті людини, яка достойна «життя».

Ця премія створена для підтримки тих авторів, які пишуть про історію України, пишуть «по-кассандрівськи» пророчо, виховують патріотизм, працелюбність, любов, які стимулюють мислення, формують високі ідеали та справжні цінності. Для тих авторів, карколомні сюжети яких навіюють свіжі ідеї, руйнують ортодоксальні суспільні обмеження, дають змогу вийти за межі, компенсуючи життєві негаразди, і дають емоційний досвід, за допомогою якого можна долати монотонність буденності. Для тих, чиє письмо забезпечує можливість насолоджуватися чудернацько-дивовижними описами природи, формує художні смаки, пробуджує глибинні поклади творчого духу, надихає на розвиток і викликає бажання змінювати світ на краще відповідно до законів краси, гармонії та добра».

Михайло Слабошпицький повідомив, що вже після того, як прийом творів на премію було завершено, надійшло їх ще сім. Хоча була хороша інформаційна кампанія про премію імені Корсака, але, можливо, не всі про неї дізналися. Тому ці твори будуть розглядатися вже наступного року.