«У бурхливому морі анархії він виглядав острівком консерватизму»

У науковій бібліотеці Херсонського державного університету відбувся усний журнал «Останній гетьман України». Захід присвятили 100-річчю Гетьманату та 145-річчю від дня народження Павла Скоропадського. Як повідомляє сайт університету, організаторам заходу виступила загальноуніверситетська кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук.

Викладачі ХДУ Ольга Герінбург та Артем Петрик підготували для студентів доповіді про погляди Павла Скоропадського на гетьманський переворот 29 квітня 1918 року, а також про передумови виникнення, успіхи і поразки Гетьманату. За словами Артема Петрика, в діючій університетській програмі виділяється небагато часу для вивчення подій тих часів. Тож до 100-річчя Української революцій поряд з іншими заходами вирішили окремо поговорити про Гетьманат і Скоропадського.

«Цей захід був спрямований на студентську аудиторію з метою популяризації ідеї традиційності і тяглості української державності, — коментує «Дню» старший викладач ХДУ Артем ПЕТРИК. — Говорили про відносини тодішньої України з сусідніми державами, як відбувався процес визнання нашої держави, заснування в Гетьманаті академій, шкіл, створення війська. Звичайно, йшлося про особисте життя і політичні погляди Скоропадського, а також прихід до влади і падіння гетьманського режиму. І взагалі — чому Українська революція тоді зазнала невдачі, які ми можемо зробити висновки сьогодні».

«До якого головного висновку ми дійшли? Україна не встояла тоді передусім через відсутність внутрішньої єдності, через вузькопартійні інтереси, які були пріоритетними для наших політиків. Ніхто не міг наступити на горло своїй пісні заради спільного національного блага, — додає Артем Петрик. — Як казав Володимир Винниченко: якщо Україна не буде соціалістичною, нам не потрібно ніякої. Ось така позиція і призвела до загибелі Української держави. В бурхливому морі анархії Скоропадський виглядав острівком консерватизму, традиційного державництва. Але і в нього не вистачило волі довести до кінця задумане. Хоча на це є і об’єктивні зовнішні причини».

За словами історика, сьогодні в українській традиційній історичній науці більше говориться про діяльність УНР, Центральної ради і Директорії, тоді як період Гетьманату може бути предметом глибших досліджень. «Цьому є кілька причин. УНР все-таки була довше, і до того ж в екзильній українській історичній науці домінувала думка про Скоропадського як ворога України. Ця думка сильно вплинула і на сучасну науку, — каже Артем Петрик. — З іншого боку, сам Скоропадський винний у тому, що оголосив народу про спілку з федеративною небільшовицькою Росією. Це відвернуло від нього багато свідомого українського офіцерства і призвело до розгортання реакційних антиукраїнських сил. Але, безумовно, спадщину Гетьманату варто досліджувати глибше. Тому стараємось робити це безпосередньо на заняттях та додаткових заходах. Цей період короткий, але насичений багатьма важливими подіями. Головне — винести уроки для сучасної України». Нагадаємо, саме з цих причин «День» проголосив 2018-й Роком 100-річчя Гетьманату Скоропадського.