Україна не хоче брати участі в збереженні клімату?

Нещодавно ООН звернулася до України із запрошенням взяти участь у конференції сторін Рамкової Конвенції ООН та Кіотського протоколу, яка розпочнеться 7 грудня цього року в Копенгагені, та підписати документ, який прийде на зміну Кіотському протоколу. Але з боку української сторони світова спільнота очікує скоріше фінансової допомоги, ніж просто підписання декларації, повідомляє прес-служба Національного екологічного центру.

Якщо за 100 днів до переговорів в Копенгагені, наприклад, Японія приймає рішення скорочувати викиди на 25%, то Україна планує їх збільшити на 70%. Так, новообраний прем’єр міністр Японії, який очолить новий кабінет міністрів 16 вересня, Юкіо Хатояма заявив, що його уряд ставить за мету зменшити викиди парникових газів країни на 25% до 2020 року порівняно з рівнем 1990 року.

Експерти підкреслюють, що нова позиція Японії амбіційніша за аналогічні пропозиції деяких інших промислово розвинених країн і своїм прикладом спонукатиме найбільших емітерів, таких як США, Росію, Австралію, до рішучих дій у справі боротьби із глобальною зміною клімату.

У свою чергу Україна, будучи однією з 20 найбільших забруднювачів атмосфери, не бажає брати на себе будь-які серйозні зобов’язання і часто опиняється серед країн, що гальмують міжнародні кліматичні переговори.

До економічної кризи викиди парникових газів в Україні складали лише 48% від рівня 1990 року, тому офіційна позиція насправді означає лише збільшення викидів від сьогоднішнього рівня. Робоча Група екологічних організацій з питань зміни клімату закликає владу України взяти за мету утримання викидів парникових газів на рівні 2008 року до 2020 року з їх подальшим скороченням. «Політика скорочення викидів для порятунку клімату насправді є економічно доцільною в Україні. Запроваджувати енергозбереження в 4—10 разів дешевше, ніж будувати нові атомні та вугільні електростанції за рахунок бюджетних коштів», говорить Ірина Ставчук, експерт із зміни клімату.