Ущільнюватися чи розширятися?..

За останні два роки тільки під житлове будівництво столиця виділила земельні ділянки 108 забудовникам, серед яких левова частка припадає на ХК «Київміськбуд», КП «Житлоінвестбуд- УКС», районні адміністрації. Як зазначає начальник Головного управління земельних ресурсів Київміськадміністрації Анатолій Муховиков, загалом за цей період Київ виділив 980 ділянок під будівництво багатоповерхових житлових будинків (із них 5— 7% — у центральній частині Києва), при цьому будівництво розпочато лише на 102-х ділянках, а 294 ще не забудовують. А. Муховиков також додав, що з 980 ділянок понад 580 перебувають у стадії оформлення. «Якщо перевести виділені за 2,5 року земельні ділянки в метри, це становитиме майже 12 мільйонів квадратних метрів житла. Оскільки в Києві будують близько одного мільйона квадратних метрів житла за рік, будівельники забезпечені роботою на 12 років наперед», — цитує начальника управління MIGnews. Пан Муховиков також додав, що новим інвесторам для будівництва житла доведеться «входити в будівництво за рахунок зносу непридатних для експлуатації будівель і споруд, реконструкції тощо». «У нас дуже великий запас «хрущовок», наприклад, у центрі міста, біля бульвару Дружби народів», — сказав він. Загалом, згідно з підрахунками Муховикова, землі, якщо будувати шляхом реконструкції та зносу будинків, вистачить ще на 30—40 років.

Кажучи про ділянки для будівництва стартового житла для відселення мешканців «хрущовок», Муховиков повідомив, що в кожному житловому масиві, де є такі будинки, відведено і стартові ділянки. Про них знає й управління, й інвестори, готові серйозно займатися реконструкцією: наприклад, «Київміськбуд». «Якщо проаналізувати заявки на вільні ділянки серед «хрущовок» (для стартових будинків. — Ред. ), то ми у 98% випадків відмовляємо. Ми її (землю. — Ред. ) не даємо, знаємо, для чого вона має використовуватися», — зазначив начальник, додавши, що таких ділянок достатньо для початку робіт зі зносу «хрущовок». Щоправда, раніше, на одній з колегій міськадміністрації, присвяченій проблемі забудови столиці, один із численних будівельних інститутів озвучив інформацію дещо іншого роду. Про те, що нерідко київські майданчики, котрі відводять під будівництво житла для «хрущовських переселенців», займають комерційними будинками, квартири в яких вищезазначеним жителям вже «не світять».

Проблема, звісно, широка. Є, наприклад, різниця між проживанням у «хрущовці» у відносно «центральному» районі Києва (приміром, на тій самій Чоколовці) та переїздом, у зв’язку з реконструкцією, до нового будинку, але практично на «окраїну», на околиці міста. Про це «День» має намір розповісти найближчим часом. А ось що ще непокоїть фахівців. За деякою інформацією, місто стає володарем 3—5% метражу в кожній новобудові. При цьому начальник прес-служби Генпрокуратури Сергій Руденко нещодавно заявив, що при зростанні обсягів будівництва у столиці реально надається житло лише 5—10 % тих, хто стоїть у черзі на отримання квартири. Столична прокуратура вже порушила кримінальну справу за фактом зловживання посадовцями Київміськадміністрації при розподілі й наданні житлових метрів. На цьому тлі неодноразові протести під стінами міськадміністрації черговиків і мешканців всілякого відомчого житла дивними не назвеш. Так само не слід дивуватися тому, що розв’язання проблеми жителів «хрущовок» (60% яких у столиці — в аварійному стані) останніми роками часто зводиться до банального стрясання повітря.

Ще у столиці пообіцяли сказати категоричне «ні» практиці відведення земельних ділянок під індивідуальне будівництво. За словами А. Муховикова, кількість котеджів нині становить 31750 (!!). Розташовані вони на 2,6 тис. гектарів, тоді як, наприклад, масиви Троєщина й Оболонь мають територію трохи більшу, ніж 800 га кожний. У зв’язку з цим щонайменше дивно виглядає ущільнення «висотками» центру, а також нерідке позбавлення прибудинкової території — «завдяки» ним же — жителів периферійних районів столиці... Чого, наприклад, варта одна лише ідея перенести гімназію на вулиці Лютеранській в інше місце: на територію цього навчального закладу «поклав око» інвестор під забудову черговою висотною будівлею. «Державні будівельні норми у нас хороші», — зазначає заступник голови Спілки архітекторів Юрій Худяков, — тільки їх рідко дотримують. А частіше діють за принципом «якщо не можна, але дуже хочеться...». Якщо їх ще раз переглянуть, то явно у бік ущільнення міста, прогнозує архітектор Лариса Скорик.

Що стосується центру, правдою є, на щастя, й таке: нинішній головний архітектор Києва Василь Присяжнюк вирішив переглянути «резонансні» будівництва та заморозити багато з них до моменту розробки районами міста проектів свого детального планування. За логікою й законом, це мало стати другим кроком після схвалення Генерального плану розвитку Києва до 2020 року, прийнятого кілька років тому. Першою ластівкою мав стати Печерськ, за ним — Поділ. Щоправда, обіцяної підготовки ПДП Печерського району, в якому, зауважимо, є на що зазіхати (і зазіхають — наприклад, на схили Дніпра, які пропонувала взяти під свою опіку ЮНЕСКО) до серпня так і не сталося. Чи в Печерська, що активно забудовують (можливо, надто активно — з урахуванням кількості охоронних зон у районі), не знайшлося на це кілька мільйонів гривень?

Є, на жаль, й інша правда: деякі об’єкти, рішення щодо яких прийняли за часів попереднього головного архітектора міста, таки «прикрасять» столицю — поїзд, як то кажуть, пішов. Це, наприклад, стосується забудови бізнес-центром Стадіонної площі, проти чого довго та безуспішно боролися багато фахівців. «Шкода, що в архітекторів не існує щось на кшталт медичної клятви Гіппократа, — вкотре нарікає Л. Скорик, — багато які з колег йдуть в одній спайці з інвестором, закриваючи очі на дотримання як етичних, так і містобудівних норм».

Радує інша інформація: за твердженням начальника управління, забудовувати Київ за рахунок зелених насаджень (наприклад, будувати у скверах) нібито наміру не мають. До останнього, щоправда, варто поставитися з часткою скептицизму. Ось нещодавно, наприклад, звернулися до газети «День» жителі мікрорайону Виноградар, яким у момент спорудження будинків на одній із вулиць району навіть продемонстрували план її благоустрою, а нині — мають намір зайняти територію єдиного скверу черговою багатоповерхівкою. Можна пригадати й історію спроби забудувати трьома п’ятнадцятиповерхівками та стоянкою парк Богомольця — один із небагатьох зелених оазисів для жителів Печерська, який, до того ж, має за документами статус недоторканності. Апеляційний суд опротестував це рішення. Однак практика свідчить, що місцева влада схильна думати про своє всесилля: рішення столичної прокуратури про незаконність цієї забудови... вже якось було скасовано сесією Київради.

Місто також думає розширятися і згідно з Генпланом (і всупереч нинішній практиці) — не «вгору», а «вшир». Найближчим часом планують умовити «стати Києвом» Козин Обухівського району, а потім — острів Великий Вишгородського району. Це все ж краще, ніж створювати транспортні колапси, ущільнюючи дорогим житлом і офісами багатостраждальний центр... Дай Боже, звісно, столиці не зіткнутися при цьому з опором, подібним до того, який стався кілька років тому: ніяк не хотів Вишгород входити до складу столиці...

...Тим часом, у міськадміністрації констатують зростання цін на землю: нині вартість квадратного метра збільшилася на третину і становить 900 гривень. Однак Ю. Худяков прогнозує, що в найближчому майбутньому частина київських новобудов буде порожньою: Київ призабув про те, що для так званого середнього класу також доцільно будувати житло.