Усі букети Таврії

Херсонська область, сприятливий клімат і унікальні ґрунти нижнього Придніпров’я, зігріта щедрим південним сонцем земля — одна з найбільш екологічно чистих зон Європи. Важко знайти в Україні місце благодатніше для виноградарства: виноградна лоза дає тут дивовижні за смаком і солодкістю плоди, що стали основою для зародження виноробства у цій місцевості.

Назва цих місць, що історично виникла, — Таврида, або Таврія. Логічно, що виноробна фірма взяла для себе назву цієї древньої землі. Цікавий факт, що географічно фірма «Таврія» розташована на 46 паралелі, тобто на одній широті з відомими на увесь світ французькими містами Коньяк і Бордо, які є батьківщиною благородних напоїв.

Однак головна особливість таврійських виноградників — унікальні ґрунти, на яких вони ростуть. Мільйони років тому ця місцевість була древнім руслом ріки Дніпро. Піщані, легкі й теплі зверху, ці землі у своїх надрах насичені багатьма поживними речовинами та унікальними природними мікроелементами. Тому лоза, яку вирощено у виноградарській зоні нижньодніпровських пісків, дає надзвичайно ароматний і насичений смаком виноград, із якого потім потомственні таврійські майстри створюють справді чудові напої. До речі, пряму залежність якості коньяку від типу ґрунту французькі геологи виявили ще у 1850 році.

Багато віків тому сама природа створила на Херсонщині унікальні родючі землі, обдарувавши їх кліматом, сприятливим для вирощування виноградної лози. Тому немає нічого дивного у тому, що ось уже більше сторіччя тут живуть і працюють наймайстерніші виноградарі та винороби України, перетворюючи ароматний виноград на благородний і вишуканий коньяк.

Піонерами виноробної галузі у регіоні по праву вважаються швейцарські, німецькі та французькі колоністи, які приїхали сюди з селища Шабо, розташованого під Одесою. Наприкінці 80 хроків XIX ст. колоніст із Шабо Цезар Іванович Жатон, відвідавши Дніпровський повіт (територію нинішньої Основи і Нової Каховки), виявив там величезний піщаний масив. Звернувши увагу на схожість пісків Подніпров’я та Шабо, Жатон запропонував заповзятливим і досвідченим виноградарям-колоністам освоїти їх. На придбаному земельному масиві в тисячу десятин було розбито перші виноградні плантації й виникло колоністське селище Основа, або, як його тоді називали, «Французька основа», яке й стало прообразом майбутнього лідера галузі, підприємства «Таврія».

Відрадно відзначити, що і сьогодні в АПФ «Таврія» працюють робітники, які мають прізвища людей, котрі стояли біля джерел виноробства у регіоні, — їхні онуки, правнуки, праправнуки. Передові технології виробництва, професіоналізм і самовіддача працівників дозволили підприємству значно розширити асортимент вин, що випускаються, і коньяків.

Особливою гордістю тутешніх майстрів є марочні коньяки. У кожного з них дивна доля, свій неповторний смак. Марочний коньяк «Таврія» з витримкою більше 7 років має благородний і яскравий смак. Коньяк «Оріана», витримкою більше 8 років, має гармонійний м’який смак і тонкий аромат із квітково-ванільним відтінком. Легендарний коньяк «Каховка», витримкою більше 9 років, має розкішний букет, що поєднує виразний тон витримки з тонким ванільним ароматом.

І, звичайно ж, справді дорогоцінними напоями є особлива група марочних коньяків, так званих колекційних. Внаслідок копіткої роботи протягом кількох десятків років, таврійські майстри створили дуже м’який та ніжний коньяк «Асканія», витримкою більше 10 років, гармонійний, з шоколадними тонами коньяк «Дніпро», витримкою більше 12 років, особливо м’який і бархатистий коньяк «Херсон» витримкою більше 15 років. А вершиною майстерності коньячних майстрів є «Імперіал» з шоколадно-смолистими тонами, відтінками елітного тютюну і витримкою більше 25 років!

Марочний коньяк п’ють не поспішаючи, у тихій та спокійній обстановці у вузькому колі близьких по духу. Це особливий напій, не призначений, на відміну від шампанського, для багатолюдних і гучних ювілеїв, торжеств. Натішившись усією гаммою коньячного аромату, маленькими ковточками пробують напій на смак, відчуваючи, наскільки добре він (смак) розповсюджується у роті, справляючи ефект «хвоста павича» («quene de paon»), так, ніби він розкривається у роті.