«Воєнна» демографія
У Донецькій і Луганській областях зростає рівень смертності, знижується народжуваність, у Криму змінюється етнічний склад. Які це матиме наслідки?У Луганській та Донецькій областях стабільно завжди був найнижчий показник народжуваності (9,7 на 1000 осіб) й один із найвищих показник смертності (до 17,9 на 1000 осіб). Для порівняння, у Волинській, Закарпатській та Рівненській областях показник народжуваності — понад 12,7, смертності — до 15 на тисячу осіб. Це, на думку демографів, у масштабах країни — дуже відчутна різниця.
Тепер на Донбасі — війна та соціальна катастрофа. За даними спостерігачів ООН, від початку боїв кількість загиблих зросла щонайменше до 2200 осіб (щодня в середньому гине три десятки людей. «Збройні групи і далі вдаються до фізичних і психологічних тортур, жорстокого поводження, страт, убивств, викрадень та інших серйозних порушень прав людини», — наголошують автори доповіді. За даними експертів ООН, у полоні бойовиків у період від 16 липня до 17 серпня перебували щонайменше 468 людей. Крім того, у війну багато помирають хворих — від нестачі ліків, психологічного виснаження, внаслідок нещасних випадків тощо.
На жаль, за останніх 100 років Україна кілька разів брала участь у великих війнах, тричі переживала голодомор, не треба забувати репресії 1937 року. Все це позначилося на демографічному складі населення.
— Якби не було цих катастроф, то кількість населення України сягнула би 80 мільйонів, що майже удвічі більше, ніж тепер. І ми мали би сьогодні значно більше дорослого населення (зараз в Україні третина — пенсіонери, 10 мільйонів — діти. — Авт.) Зазначу, що авторитет країни на світовій арені, крім показника ВВП та всіх інших, визначається кількістю населення: чим вона більша, тим менше чіпають країну, — говорить доктор економічних наук, заступник директора інституту демографії і соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Олександр ГЛАДУН. — У часи соціальних катастроф, у країнах підвищується смертність населення і знижується народжуваність. Після закінчення соціальної катастрофи смертність зменшується, тому що найслабші люди померли під час війни, та збільшується народжуваність — відбувається так звана компенсаційна народжуваність. Потім ці демографічні процеси стабілізуються і входять у загальне русло тих процесів, які відбувалися в країні до соціальної катастрофи. Щодо ситуації, в якій перебувають сьогодні Донецька та Луганська області, то можна провести аналогії з тими катастрофами, які були в Україні раніше. Є загиблі — підвищується смертність (вище природного рівня), а найближчим часом буде скорочення народжуваності: жінки не будуть народжувати чи планувати вагітність. Крім того, впливатиме міграційний фактор: зараз населення переселяється — частина їде в західні регіони країни, частина — в Харківську область чи Дніпропетровську. В залежності від того, скільки часу триватиме АТО, який там буде рівень злочинності після звільнення, залежатиме інтенсивність повернення населення.
На думку експертів, багато залежатиме від допомоги держави — у відновленні будівель, інфраструктури тощо. Бо якщо людина зможе влаштуватися на території, яка її прийняла (робота, житло), то фахівці прогнозують, що вона повертатися не захоче. Люди підходитимуть до питання прагматично: враховуватимуть чи безпечно буде їм жити на Донбасі, чи надійно, і що буде завтра.
Крім того, значно погіршити демографічну ситуацію в Україні може й Крим. Причина — в державній політиці РФ, вважають демографи. На їхню думку, після захоплення Криму частину населення російська влада оцінює як «неблагонадійне». Це українці чи росіяни, які не хотіли приєднуватися, також — кримські татари. В таких випадках країна агресор намагається змінити демографічний склад цієї території завдяки певним технологіям. Наприклад, влаштовуючи провокації, щоби це «неблагонадійне» населення покинуло територію. Відомо, що відбуваються провокації щодо кримських татар, отже, багато родин переїжджає на континент. Потім, згідно з технологією, сюди завозитимуть людей із РФ. Таким чином буде змінюватися демографічний та етнічний склад Криму. Для України це погано, тому що за кілька років на півострові може бути зовсім інше населення.