Високогірні «шалмани» знесено...

У цей день у горах над Ялтою вперше пішов сніг. По першому морозу близько 950 осіб загону спецпризначення МВС при підтримці трьох БТРів, під керівництвом начальника кримської міліції Анатолія Могильова зламали опір приблизно п’ятдесяти кримських татар і знесли торговельні точки бахчисарайців, які декілька років обслуговували тут кримських туристів. Це стало продовженням череди «земельних конфліктів» у Криму. Як повідомила прес-служба Президента України, Віктор Ющенко розпорядився провести перевірку виконання земельного законодавства в Криму, Київській, Львівській, Харківській областях та Києві й розглянути питання на найближчому засіданні Ради національної безпеки та оборони України...

Після зіткнень на Балаклавській у Сімферополі, коли будівельники фірми «Олві-Крим» вже вдруге після створення тут «табору протесту» кримських татар пришли ставити огорожу, не дочекавшись ухвали суду, після зупинення прокуратурою автономії, один із лідерів меджлісу Рефат Чубаров заявив, що це «початок цілого ланцюга провокацій» проти кримських татар. Органи влади автономії, проте, не поділяють такого погляду. Як повідомила «Дню» прес- секретар глави кримського уряду Оксана Савенкова, голова парламенту автономії Анатолій Гриценко і Віктор Плакида провели нараду з керівниками правоохоронних органів, на якій голова парламенту Криму піддав критиці дії самозахоплювачів і зазначив, що через шантаж і захоплення землі проблему не буде вирішено. Сьогодні, за словами Анатолія Гриценка, щоб задовольнити потреби людей, необхідно 2,2 тисячі га, і така земля є. Однак необхідний терпець з боку кримськотатарського населення. «Влада Криму готова до діалогу», — сказав Анатолій Гриценко. Лише в Сімферопольському районі готується до виділення 1600 гектарів землі під заселення репатріантами...» Анатолій Гриценко розповів журналістам, що влада Криму веде переговори з меджлісом кримськотатарського народу про звільнення земель, захоплених учасниками так званих галявин протесту, однак меджліс не контролює ініціаторів самозахоплень, оскільки загарбниками керує Даніял Аметов, який не є членом меджлісу.

Другим етапом наступу на «земельне свавілля» стало знесення ринку на Ай-Петрі. Питання про «заворушення» на плато Ай-Петрі, куди більшість туристів підіймалися з Ялти в кабінках канатної дороги, яка існує декілька десятків років, ставилося у Верховній Раді Криму ще навесні. Тоді кримська влада зобов’язувалася звільнити плато Ай-Петрі від незаконної забудови через непомірне антропогенне навантаження на природу. Тут колись існував лише оглядовий майданчик, який відкриває вид на весь ПБК, проте згодом він обріс комерційними точками, які торгують сувенірами та продуктами, і курортним громадським харчуванням, створеним переважно кримськими татарами за дозволами, виданими в Бахчисараї. Але це півбіди. Тут розмістилися такі послуги, як катання на верблюдах, на конях, на мотоциклах, й інші курортні блага. На горі перебувало часом понад сто тварин. На високогірному плато, природно, немає водогону та каналізації, але, незважаючи на це, за роки тут сформувалося ціле торговельне містечко з капітальних споруд. За даними екологів, це негативно впливає на плато, яке межує безпосередньо з Ялтинським гірничо-лісовим заповідником. Таке навантаження призводило до загибелі навколишнього лісу, загибелі джерел води, сприяло ерозії ґрунту. Тому питання про заборону торгівлі на плато Ай-Петрі ставилося вже декілька років, але виконати ухвалу суду про знесення торговельних точок, як бачимо, наважилися лише після завершення курортного сезону. За даними Анатолія Гриценка, у виконавчій службі Криму «перебуває ще 84 виконавчi листи, за якими потрібно звільняти самовільно зайняті ділянки»...

Ще вночі, почувши про майбутнє знесення, на плато з Бахчисарая піднялася група понад 50 кримських татар на чолі з лідером Бахчисарайського районного меджлісу Ахтемом Чийгозом, якому, за чутками, й належить тут більшість торговельних точок, однак протистояти міліцейському загонові спецпризначення і БТРам вони не змогли. Операцію було організовано зразково. Всі доступи на плато — а це канатна й дві автомобільні дороги — було перекрито. За даними заступника голови Бахчисарайської районної державної адміністрації Айдера Халілова, кримська прокуратура дала право кримським міліціонерам на застосування спецзасобів, а тому реального опору кримські татари не вчинили. Всіх, хто вчиняв опір на горі, було затримано і, як повідомив «Дню» ЦГЗ кримської міліції, доставлено до Ялтинського відділення, де їх до кінця дня допитували.

За словами голови Ради міністрів Криму Віктора Плакиди, частина незаконно зведених об’єктів розташовувалася на території Ялтинського гірничо-лісового заповідника, тому позов, поданий Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового та мисливського господарства, суд розглянув і прийняв ухвалу про їх знесення. Відповідач знав про цю ухвалу, яка набрала законної чинності кілька місяців тому. Рада міністрів також подала в суд на приватне підприємство «Шарм» про розірвання договору оренди, яке розмістилося на плато Ай-Петрі за межами населених пунктів Лівадійської селищної ради міста Ялти і своїх зобов’язань не виконує. Суд розгляне цю заяву 20 листопада.

— Рівень корупції в радах приморських міст і селищ Криму сягнув такого розмаху, що стати місцевим депутатом вже набагато складніше, аніж парламентарієм автономії, — заявив у цей день на засіданні президії кримського парламенту заступник голови ВР Криму Михайло Бахарєв. — Ради кримських прибережних селищ — це організовані злочинні угруповання, які ділять землю. Потрібно подивитися, де живуть місцеві депутати, на чому їздять, що в них на рахунках, — і всіх їх можна буде кинути за ґрати. Він нагадав про заяву кримського депутата Олега Зубкова про те, що Массандрівську селищну раду (Велика Ялта) «кришує» місцева прокуратура.

«Ялта стала Рубльовським шосе в кримському варіанті», — заявляє Михайло Бахарєв. Тим часом із приводу існування цього високогірного центру обслуговування туристів на Ай-Петрі в Криму немає єдиної думки. З одного боку, безладний базар дійсно завдавав екологічної шкоди та загрожував існуванню головного водозбірника Південного берега Криму. Але, з іншого, твердження про незаконність його існування не зовсім вірні, оскільки одна фірма і декілька підприємців — фізичних осіб — мали юридичні дозволи на відповідну роботу. Був час, кримська влада навіть мала намір узаконити кав’ярні та торговельні точки на Ай-Петрі, на чому наполягав голова Рескому з питань торгівлі та захисту прав споживачів Валіко Авідзба. Тим більше, що центр на Ай- Петрі був помітним місцем розваг і відпочинку, яке приваблює тисячі туристів, якого Ялта тепер може позбутися. Підприємці платять податки, і ні санітарна, ні ветеринарна служби не забороняли їм пригощати туристів чебуреками, лагманом і пловом, нагадує Валіко Авідзба. Віце-прем’єр Радміну та голова спеціальної робочої групи з питань курорту Євген Михайлов також наполягав на впорядкованій забудові плато, із затвердженням генплану та створенням дирекції з представників профільних служб і відомств, оскільки він розцінював це місце як один із центрів подальшого розвитку курорту. Він повідомив журналістам, що таку ухвалу було закладено до проекту постанови уряду з урегулювання забудови, водопостачання, туристичної діяльності, торгівлі та іншої діяльності, здійснюваної на плато.

У будь-якому разі, кримське Міністерство курортів і туризму не може допустити, щоб курортний регіон Ялти збіднів на таке популярне серед тисяч туристів місце, однак і допускати там порушення як законодавства, так і екологічних вимог не можна було далі. Тому долю Ай- Петрі буде вирішено за зиму неодмінно, проте чи будуть там торговельні точки кримських татар, чи когось іншого — ось питання, яке, на думку Ахтема Чийгоза, збираються вирішити органи влади Криму.

У той же час, за словами Гриценка, між владою і компанією «Шарм», яка слугує «юридичним дахом ай-петрінських самозахоплювачів», досі тривають судові тяжби, і знесення семи споруд стало «першим етапом у наведенні порядку». «Наша позиція полягає в тому, що, передусім, потрібно навести порядок. Звільнити територію від самовільних будівель, незалежно від національної приналежності забудовників, — говорить спікер. — Плато має бути доступним для кожного кримчанина і туристів, які піднiмаються на плато, щоб з оглядового майданчика помилуватися видом південного узбережжя, а взимку — покататися на лижах». При цьому спікер зазначив, що частина плато, яка не входить у межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника, повинна розглядатися як територія для розвитку зимових видів спорту. «Ми не бачимо майбутнє цієї території як забудованої якимись об’єктами», — підкреслив Гриценко. В інтерв’ю журналістам міський голова Ялти Сергій Брайко заявив, що зимовий відпочинок на Ай- Петрі повинен вийти з напівлегального стану. Він підкреслив, що для розвитку зимового відпочинку «потрібні розуміння та допомога керівництва Криму й України» і слiд «трохи змінити статус частини земель».

— Найближчим часом Крим чекають «дуже серйозні події», пов’язані з проблемою самозахоплень землі, — заявив журналістам Михайло Сирота, один із лідерів блоку Литвина, коментуючи зіткнення в Сімферополі на вулиці Балаклавській.

«З одного боку, це проблема кримської влади, і, дійсно, зараз на території України питання землі стоїть найбільш гостро. Якщо промисловість перейшла під контроль транснаціональних корпорацій і не залежить від українців, то зараз розгоряється друге питання: кому належатиме українська земля. І хоча Конституція України забороняє приватизацію землі іноземцями, гадаю, зараз розвиватимуться дуже серйозні події. Кримських татар можна зрозуміти, їм потрібно десь жити. Але цей процес зараз накладається на процес боротьби за земельні ресурси в Україні в глобальному масштабі», — вважає Михайло Сирота. За його словами, вирішувати проблему в Криму «потрібно мирно, спокійно, на рівні законодавчому, правовому, не роздмухуючи конфлікти, із залученням Верховної Ради Криму і, якщо потрібно, Верховної Ради України». У той же час, Сирота визнав, що в нинішніх політиків «готових рецептів немає, ситуація дуже складна, багатофакторна, і як із неї виходити, дуже складно сказати».