Як Едуард Едуардович хмари розігнав

Далеко не кожен співак зі стажем може похвалитися таким послужним списком, як 10-річний Едик Романюта з Тернополя. Погодьтеся, що перші місця на 18 ти всеукраїнських та міжнародних конкурсах, плюс два міжнародних гран-прі — це серйозно.

Нещодавно хлопчик повернувся з Міжнародного дитячого фестивалю «Ми — XXI ст.», який проходив у болгарському місті Несебрі, і привіз додому черговий гран-прі. І це, враховуючи той факт, що в журі не було жодного представника нашої держави. Зате головою стала відома Кіра Чен — головний режисер- постановник московської «Утренней звезды». Самі розумієте, що головними конкурентами Едика були лауреати перших премій цієї відомої в Росії передачі, а також переможці «Утренней звезды» з Прибалтики, Росії, Грузії, Татарстану, Молдови, Болгарії. Більш того, вже перед початком конкурсу хлопчик зіткнувся зі ще однією, не найприємнішою, новиною. Річ у тім, що 10 років йому виповнилося буквально за декілька днів до болгарського форуму, проте хлопчину зарахували до вікової категорії, де в порівнянні з Романютою були вже дорослі, 14 річніактори. Причому з вельми сильними даними. Едик був найменшим за зростом, та ще й наймолодшим. Втім, його перемогу було визнано членами журі одноголосно й беззастережно.

Ніхто навіть не здогадувався, що за два тижні до такого відповідального заходу хлопчик пережив першу у своєму житті важку втрату. Трагічно загинув його найкращий друг, 6-річний Сашко — син учительки Едика з вокалу Богдани Іванівни. Маленький актор перебував у справжньому шоку і, звичайно ж, не міг на повну силу готуватися до конкурсу, репетирувати. Але батьки наполягли, щоб він усе-таки поїхав до Болгарії й присвятив свій перший виступ, а саме пісню Карузо «Мадонна й дитя» (український текст Олександра Вратарьова), пам’яті свого померлого друга і у такий спосіб підтримав його маму і свою вчительку. Зрозуміло, що Едик виступив як ніколи емоційно.

Перед його другою конкурсною піснею «Карнавал» (автор Ірина Кириліна) дощ лив як із відра. А оскільки форум проходив у відкритому амфітеатрі, телебачення почало згортатися. І раптом — як на замовлення — вийшов Едик, і дощ вмить ущух. Глядачі потім жартували, що маленький хлопчик зміг своїм голосом розігнати хмари й очистити небо.

У нагороду від організаторів фестивалю «Ми — XXI ст.» Едик отримав CD-плеєр і власний портрет, написаний олією. А ще цього року наш маленький Карузо побував у складі дорослої української делегації на фестивалі «Слов’янський базар у Вітебську». До речі, там він уже вчетверте, і одного разу навіть був членом журі дитячого конкурсу «Слов’янський базарчик». Білоруси його знають і дуже люблять, тому, жартуючи, оголошують зі сцени: «Виступає Едуард Едуардович Романюта, найбільший метр української естради». Потрібно сказати, що працювати з голосом він почав із чотирьох років, а у хлопчаків у цей час не те щоб голос — слух ще не прокидається. Мабуть, цим наш Едуард і унікальний — він відразу почав як чути, так і відтворювати музику. Сьогодні його високий хлоп’ячий голос завдяки регулярним заняттям розвинувся, тембрально забарвився, в ньому з’явилася певна вібрація. До того ж на сцені він поводиться, як навчений досвідом актор. Привабливий, розкріпачений, він не просто добре рухається, але ще й має свою підтанцівку, до якої входять дівчата з тернопільського танцювального гурту.

У нинішньому шоу-бізнесі свої закони. Вони все більше й більше нагадують спортивні змагання — чим раніше почнеш, тим швидше просунешся вперед. Вік популярних виконавців помітно молодіє. Та ж Ассоль у свої 10 років нещодавно дала великий концерт на головній сцені країни, виблискує в кліпах маленька Аліна Гроссу. Сподіваємося, що у Едика Романюти надалі справи підуть так само успішно, як і зараз. Отже, сольний концерт в Палаці культури «Україна» не за горами.